Махуэгъэпс

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 20, гъубж

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 19, блыщхьэ
ХуэмыщIауэ псэухэм защIэгъэкъуэным и дунейпсо махуэщ
Урысей Федерацэм ШынагъуэншагъэмкIэ и къэрал къулыкъум и дзэ-тIасхъэщIэх IэнатIэм и лэжьакIуэхэм я махуэщ
1906 гъэм
къалъхуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым щыщ адмирал, Ищхъэрэ, Балтие флотхэм я командующэу щыта Головко Арсений.
1935 гъэм къалъхуащ филологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, Горькэм и цIэр зезыхьэ Дунейпсо литературэ институтым и профессор Алий Аллэ.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 18, тхьэмахуэ

 Iэпхъуэшапхъуэм и дунейпсо махуэщ

 Урысейм къэрал кIуэцI IуэхухэмкIэ и органхэм езыхэм я шынагъуэншагъэмкIэ и къудамэм и махуэщ

Урысейм и ЗАГС IуэхущIапIэхэм я лэжьакIуэхэм я махуэщ

1930 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Жамборэ Хьэсэнбий.

1931 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Къущхьэбий Виктор.

Мы махуэхэм

Дыгъэгъазэм и 17, щэбэт
Урысейм IэщэкIэ ЗэщIэузэда и Къарухэм стратегие мыхьэнэ зиIэ я ракетэдзэхэм я махуэщ
Урысейм и Къэрал фельдъегер къулыкъум и лэжьакIуэхэм я махуэщ
1936 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, адыгэхэм я деж печатым зэрызыщиужьам и къэхутакIуэ, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, АР-м щIыхь зиIэ и журналист ХъуакIуэ Заур.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 16
мэрем

1890 гъэм къалъухуащ Мысырым нэгъуэщI къэрал IуэхухэмкIэ и министру, премьер-министру щыта Мэхьмуд (Хьэхъу) Февзи.
1916 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, драматург, щIэныгъэлI, УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Шортэн Аскэрбий.
1967 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Кушмэзокъуэ Iэсият.
Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и  15, махуэку

♦Шейм и дунейпсо махуэщ

♦УФ-м и Дзэ-хьэрш къарухэм я Радиотехникэ дзэхэр къыщызэрагъэпэща махуэщ

♦Зи къалэн зыгъэзащIэу хэкIуэда журналистхэм я фэеплъ махуэщ

♦1917 гъэм Дзэ Плъыжьым и япэ нагъыщэр - Вагъуэ плъыжьыр къащтащ.

♦1921 гъэм РСФСР-м и ВЦИК-м и деж Къэбэрдей автоном областым и лIыкIуэ щыIэныр хабзэу гъэуващ.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 14
бэрэжьей

1695 гъэм къэралым и пащтыхь Пётр Езанэм къыхилъхьэри, адыгэпщ Черкасский Михаил Алигъуокъуэ и къуэр Урысейм и генералиссимусу хахат.
1816 гъэм къалъхуащ Кавказым щыпсэу лъэпкъхэм я бзэхэр щIэныгъэм тету джыным япэу зезыпщытахэм ящыщ, адыгэбзэм, абхъазыбзэм, шэшэныбзэм я алфавит зэхэзылъхьа Услар Пётр.
1936 гъэм къалъхуащ дирижёр, КъБР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бекъул Леонид.
Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и  13
гъубж

1920 гъэм Лъэпкъхэм я Лигэм Гаагэ къыщызэригъэпэщащ дунейпсо хеящIэ IуэхущIапIэ.
1926 гъэм Совет къэралыгъуэм щыяпэу абы цIыхуу исыр бжын щыщIадзащ.
1949 гъэм Налшык щекIуэкIащ КъАССР-м и цIыхубз ныбжьыщIэхэм я XI республикэ съезд.
1991 гъэм Налшык щекIуэкIащ КъБР-м ис лъэпкъхэм я лIыкIуэхэм я съезд.
Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 12, блыщхьэ

♦Узыншагъэр хъумэнымкIэ IэнатIэм и Iуэхутхьэбзэхэр псоми ялъэIэсыным и дунейпсо махуэщ

♦Зэныкъуэкъу къэралхэм ящыщу зым и телъхьи мыхъуным и дунейпсо махуэщ

♦Урысей Федерацэм и Конституцэм и махуэщ

♦1979 гъэм КПСС-м и ЦК-м и Политбюром унафэ къищтащ Совет Союзым и дзэхэр Афганистаным иришэным теухуауэ.

♦1993 гъэм КъБР-м палатитI хъу и Парламентыр хахащ.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 11, тхьэмахуэ

         Бгыхэм я дунейпсо махуэщ

         Тангэ къэфэкIэм и дунейпсо махуэщ

         1956 гъэм Мэлбахъуэ Тимборэ КПСС-м и обкомым и япэ секретару хахащ.

         1922 гъэм къалъхуащ тхыдэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Щхьэгуэш ШотIэ.

         1935 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ сурэтыщI Абей Виктор.

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс