Махуэгъэпс

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 5, гъубж

         ЩIыгулъым и дунейпсо махуэщ

         Урысейм и Дзэ щIыхьым и махуэщ

         1936 гъэм СССР-м и етIуанэ Конституцэр къащтащ. Ар тхыдэм хыхьащ «Сталиным и Конституцэ» цIэр иIэу.

         1936 гъэм КъБАО-р КъБАССР хъуащ.

         1942 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и партизанхэр Лэскэн Езанэм щыIэ нэмыцэ быдапIэм теуащ, хэщIыныгъэшхуи иратащ.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 4, блыщхьэ

Информатикэм и махуэщ
1707 гъэм
Урысейм щыяпэу Москва къыщызэIуахащ узыншагъэм щыкIэлъыплъ къэрал IуэхущIапIэ (иджыпсту ар Бурденкэ Н. Н. и цIэр зезыхьэ дзэ клиникэ сымаджэщ нэхъыщхьэщ).
1946 гъэм Москва щызэпкъралъхьащ «Москвич-400» лIэужьыгъуэм и япэ автомобилыр.
1907 гъэм къалъхуащ КъБАССР-м щIыхь зиIэ и артист Ало ЛутIэ.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 2, щэбэт

         ПщылIыгъэр гъэкIуэдыным хущIэкъуным и дунейпсо махуэщ

         Урысейм щагъэлъапIэ Банк лэжьакIуэм и махуэр

         1851 гъэм къалъхуащ къэбэрдей джэгуакIуэ, усакIуэ Агънокъуэ Лашэ.

         1913 гъэм къалъхуащ шэрджэс усакIуэ, тхакIуэ, Хэку зауэшхуэм хахуэу зэрыхэтам папщIэ Вагъуэ Плъыжь орденыр, Хэку зауэ орденым и етIуанэ нагъыщэр зыхуагъэфэща Гъуэщокъуэ Хъусин.

НОБЭ

Дыгъэгъазэм и 1,  мэрем

♦СПИД узыфэм ебэныным и дунейпсо махуэщ

♦Хоккейм и урысейпсо махуэщ

♦1933 гъэм Москва Литературэ институт къыщызэIуахащ.

♦2001 гъэм «Урысей зэкъуэт» партыр къызэрагъэпэщащ.

♦1933 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъМУ-м и профессору щыта КIэш Антонинэ.

НОБЭ

ЩэкIуэгъуэм и 30, махуэку
Компьютерхэмрэ абыхэм илъ хъыбархэмрэ хъумэным и дунейпсо махуэщ. 
Унагъуэ псэущхьэхэм я дунейпсо махуэщ
Химие Iэщэ къызэрагъэсэбэпам и зэранкIэ хэкIуэдахэр ягу къыщагъэкIыж махуэщ
1571 гъэм Къэбэрдей пщы уэлий Идар Темрыкъуэ дунейм ехыжащ.
1968 гъэм Гагарин Юрий и Дыщэ медаль ягъэуващ.

И хьэкъ зытемыхуэ щыIэкъым

Хыпс щхъуантIафэр щоIэуэлъауэ

НОБЭ

ЩэкIуэгъуэм и 29, бэрэжьей

1917 гъэм Цагъуэ Нурийрэ Дым Iэдэмрэ «Адыгэ макъ» газетым и япэ номерыр къыдагъэкIащ.
1924 гъэм къызэрагъэпэщащ Дыкъэзыухъуреихь дунейр хъумэнымкIэ Урысейпсо Зэгухьэныгъэр.
1953 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и ухуакIуэ, техникэ щIэныгъэхэмкIэ доктор Хьэмгъуокъу Руслан.

Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

ЩэкIуэгъуэм и 28, гъубж

ГущIэгъу зэхуэщIыным и дунейпсо махуэщ

1942 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр партизан гупыр Жэмтхьэлэ Ипщэ щыIэ нэмыцэ гарнизоным теуащ, хэщIыныгъэшхуи иратащ.

1926 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, Къэбэрдей-Балъкъэрым щэнхабзэмкIэ и министру, республикэм и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и секретару щыта Уэрсей Фаинэ.

1939 гъэм къалъхуащ хормейстер, УФ-м щIыхь зиIэ и артист Бицу Юрэ.

НОБЭ

ЩэкIуэгъуэм и 27, блыщхьэ

♦Урысей Федерацэм и тенджыз Iуфэ лъэсырыкIуэдзэм и махуэщ

♦1946 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Хьэжы Анатолэ.

♦1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м егъэджэныгъэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Дадэ Суфэдин.

♦1957 гъэм къалъхуащ жылагъуэ лэжьакIуэ, ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ фондым и унафэщI ЩоджэнцIыкIу Леонид.

 

НОБЭ

ЩэкIуэгъуэм и 25, щэбэт

ЦIыхубзхэм залымыгъэ якIэлъызехьэным пэщIэтыным и дунейпсо махуэщ
Урысейм и мамырщIэкъу дзэхэм я махуэщ
Урысейм щагъэлъапIэ пшынауэхэм я махуэр
1935 гъэм
СССР-м щагъэуващ «ЩIыхьым и дамыгъэ» орденыр.
1927 гъэм къалъхуащ литературэдж, критик, УФ-мрэ КъБР-мрэ щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ Шэвлокъуэ Пётр.
1933 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, публицист, АР-м щIыхь зиIэ и журналист ЛIыхъусэжь Хьэжрэтбий.

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс