Щэнхабзэ

«Сыринэм» и адыгэбзэм ихьэхуахэр

                     Ди республикэм и «Сыринэ» щIалэгъуалэ гупыр «Театральная завалинка» урысейпсо зэпеуэм къыщыхэжаныкIащ. Абы теухуа хъыбар ди газетым тетащ. Нобэ теддзэр а Iуэху дахэр зи нэгу щIэкIа Къанкъул Раисэ и тхыгъэщ.

Зэхыхьэр щызэхашар Москва областым и Одинцовэ районым хыхьэ Осоргино къуажэм Эсамбаев Мыхьмуд и цIэр зезыхьэу дэт зыгъэпсэхупIэрщ.

         УФ-м и щIыналъэ 46-м я ныбжьыщIэ театр 174-м щыщу «Лесной городок» пансионатым щекIуэкIа фестивалым хэтыну гупыж зыщIахэм къыхахар 12 къудейт.

И тхыгъэхэр лъэп­къым и дыщэ чысэм илъу къэнащ

         Ди лъэпкъ щэнхабзэм и тхыдэм цIыхубэ творчествэр къыхэпхыжмэ, ямылейуэ куэд къанэркъым, жыжьэ дыди кIуэцIрыкI хуэдэ­къым. КъыщIэмынэр зыщ – тхыбзэм и тхыдэр зэкIэ зэрымылIэщIыгъуэрыбжэращ. ИтIанэми, а куу дыдэу къыпфIэмыщIын тхыдэми уи гур хэзыгъэхъуэн Iэджи хэлъщ. Апхуэдэхэм ящыщ зыщ Шортэн Аскэрбий и гъащIэмрэ и IуэхущIафэхэмрэ. Нэхъыбэм ар зэрацIыхур «Бгырысхэр» романращ. Пэжщ, нобэ роман зытхрэ зытхауэ Iэджи диIэщи, япэ итам и лIыгъэр къыдгурыIуащэркъым.

КъыпцIэ дэлэн цIэрыIуэр

           Гъэм и зэман къэс и Iэнэ ухуэкIэ иIэжщ. Гъавэр щыIуахыж бжьыхьэм хуэдэу щIым къытекI пхъэщхьэмыщхьэхэмрэ хадэхэкIхэмрэ унэри унагъуэри щагъэгуфIэ къызэрытхуимыхуэм хуэдэу, узыншагъэрэ къэуаткIэ гъэнщIа а гъащIэ гъусэхэм яхуэфэщэн пщIэ яхуэтщIыжыфыркъым. Унагъуэ шхыным и пщIэр зэрыкIэрыхур ди щIыналъэми лъэпкъ хьэлми емыкIу, фейдэ щIагъуи къызыхэдмых Iуэхущ. 

ЛъэхъэнэщIэм и щIэблэ

Я художественнэ дуней лъагъукIэкIи я хъэтIкIи япэ итахэм къащхьэщыкIыу, уеблэмэ «лъэхъэнэщIэм и щIэблэкIэ» уеджэ хъуну иужьрей илъэсхэм лъэпкъ лирикэм ныбжьыщIэ зыбжанэ, гуп щхьэхуэу, къыхыхьащ. Лъэпкъ литературэм и бэуэкIэм кIэлъыплъ щIэныгъэлIхэри къызэрыгуэкI щIэджыкIакIуэхэри зыщыгуфIыкI а щIэблэм хохьэ Хьэвжокъуэ Людмилэ, КъуэщIысокъуэ Марьянэ, Жамбэч Рабия, Гугъуэт Заремэ, Бэрбэч Аслъэнджэрий, Беслъэней Нинэ, Иуан Аксанэ, Къэзан (Гъыдэ) ФатIимэт, Шорэ Маринэ, Кумыщ Маринэ, нэгъуэщIхэри.

Хьэрфхэр зэтехуа къудейщ

Италием щыIэ Аппенин хытIыгуныкъуэм и ипщэкIэ, Альпы бгы гупым и лъапэм деж щылъщ нобэ зэдгъэцIыхуну щIыналъэр нэмыцэхэмрэ урымхэмрэ я зэхуэдэ хэкуу къалъытэ Трентэ-Альтэ-Адиджэ автономиер. ЗыгуэркIэ ди лъэпкъым епхауэ пIэрэ а щIыналъэм кIуэцIрыж Адиджэ, языныкъуэхэм къызэрапсэлъымкIэ, Адиге псыежэхым и цIэр?

Осетин усыгъэм щыщщ

ГъэщIэгъуэнщ нэгъуэщI лъэпкъым я усакIуэхэм я гупсысэ тхылъымпIэм зэрахьым укIэлъыплъыну. Сыт зыгъэгузавэр, зыщыгуфIыкIыр, щIэпсэур, ягъафIэр – зыгъэусэр?! Осетин усыгъэм щыщ щIэзджыкIати, хэслъэгъуащ, гугъи, гухэлъ къабзи, цIыху хьэл-щэни, хъуэпсапIи… Сыт мыбы я сатырхэр къызыхахыр? Хэт блэкIам хуоплъэкIыж, хэт щIыуэпсым пходэIукI, хэт къэзыухъуреихь цIыхухэм якIэлъоплъ, хэт уафэмкIэ и гур етащ, хэт и щIыналъэр егъафIэ. Я хъэтIкIэ зэхуэдэкъым – дэтхэнэри дуней щхьэхуэщ. «Дауэ пIэрэ абы я дунейр адыгэбзэкIэ зэрызыхэтщIэнур?».

Адыгэ уэрэдхэм я пшыхь

Налшык профсоюзхэм ЩэнхабзэмкIэ я уардэунэм иджыблагъэ щекIуэкIащ «Вагъуэбэ жэщ» концерт гукъинэжыр. Ар ирагъэкIуэкIащ ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым и артист, «КъБР-Медиа» къэрал кIэзонэ IуэхущIапIэм и «1 КъБР» телевиденэм и лэжьакIуэ ТIымыжь Владимиррэ ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым и актрисэ ДыщэкI-ХьэхъупащIэ ФатIимэрэ.

Страдивари и скрипкэ телъыджэхэр

ЦIыху IэпщIэлъапщIэ Страдивари Антонио и гъащIэр триухуат макъамэ Iэмэпсымэ къэгъэщIыным. 

Лирикэ гупсысэкIэр йобэкI

Усыгъэм къигъэщI гупсысэкIэм куэд щIауэ хабзэ хуэхъуа Iэмалхэм щIэ къыщыхэщым деж е усакIуэр зыгуэркIэ абыхэм бгъэдэкIыну, нэгъуэщI мыхъуми, щIэщыгъуэ гуэр хилъхьэну щыхэтым деж, ар ныбжьыщIэм гъуэгу щхьэхуэ къызэрилъыхъуэм и нэщэнэу жыпIэ хъунущ. ИпэкIи къызэрыхэдгъэщащи, зэман кIуэщIым «игъуэ нэмысу» дэкIуэд щIалэгъуэм ди усакIуэ щIалэхэр тепсэлъыхьырейщ, абы къыхэкIыу зэманыр зэрызыхищIэр, къызэрыщыхъур дэтхэнэми и усыгъэм къупхъэ щхьэхуэ гуэрым иригъэзэгъэну хущIокъу. Апхуэдэ образу КъуэщIысокъуэ Марьянэ и усэхэм кIэщI-кIэщIурэ къыщыхощ сыхьэтыр.

Идар гуапэу кърагъэблэгъэж!

Сабийхэм папщIэ къызэрагъэпэща «Ди щIэблэр» лъэпкъыбэ зэпеуэм щытекIуа, КъБКъУ-м уэрэдымрэ къафэмкIэ и «Амикс» уэрэджыIакIуэ гупым хэт Куэцэ Идар Налшык и кхъухьлъэтапIэм гуапэу къыщрагъэблэгъэжащ. 

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ