АПХУЭДЭ ЩЫIЭКЪЫМ

 Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь, Дагъыстэным и цIыхубэ усакIуэ Гамзатов Расул Дагъыстэн АССР-м и Хъунзахъ районым хыхьэ Цадэ жылэм 1923 гъэм къыщалъхуащ.

Аранинск курыт еджапIэмрэ Авар педучилищэмрэ къиуха нэужь, Гамзатовыр япэщIыкIэ егъэджакIуэу лэжьащ, Авар къэрал театрым и режиссёрым и дэIэпыкъуэгъу IэнатIэм пэрытащ, иужькIэ «Бгырыс большевик» авар газетым и къудамэм и унафэщIу, Дагъыстэн радиокомитетым аварыбзэкIэ и нэтынхэм я редактору щытащ. 1945-1950 гъэхэм ар щеджащ Москва Горький Максим и цIэр зэрихьэу дэт Литературэ институтым. ЩIэныгъэ нэхъыщхьэ зэзыгъэгъуэта Расул 1951 гъэм Дагъыстэным и ТхакIуэхэм я союзым и правленэм и унафэщIу хахащ.
Гамзатов Расул усэ итхын щIидзащ илъэси 9-м иту. Зэман дэкIри, абы и IэдакъэщIэкIхэр къытрадзэ хъуащ «Бгырыс большевик» авар газетым. И япэ усэ тхылъыр дунейм къытехьащ 1943 гъэм. ГъэщIэгъуэнракъэ, СССР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм ар щыхагъэхьам, Расул илъэс 20 ирикъуа къудейт. Абдеж щегъэжьауэ урысыбзэкIи, аварыбзэкIи, дагъыстэныбзэм и нэгъуэщI диалектхэмкIи абы и усэ, прозэ тхыгъэхэр, тхылъхэр къыдагъэкIащ. ТхакIуэм и усыгъэр фIыуэ зылъэгъуахэм ягъэлъапIэ и IэдакъэщIэкIхэу «Журавли», «Высокие звезды», «Письмена», «В горах мое сердце», «У очага», «Сказания», «Суди меня по кодексу любви», «О бурных днях Кавказа», «В полдневный жар», «Мой Дагестан», «Две шали», «Сонеты» жыхуиIэхэр, нэгъуэщIхэри.
ТхакIуэ цIэрыIуэм и усэхэмрэ поэмэхэмрэ урысыбзэкIэ зэрадзэкIащ Сельвинский Илья, Городецкий Сергей, Липкин Семён, Нейман Юлие сымэ. Псом хуэмыдэу абы къыкъуэтащ и ныбжьэгъу-усакIуэхэу Гребнёв Наум, Козловский Яков, Хелемский Яков, Солоухин Владимир, Мориц Юннэ, Ахмедовэ Маринэ сымэ. Езы Расул аварыбзэкIэ зэридзэкIащ Пушкиным, Лермонтовым, Некрасовым, Есениным, Блок, хьэрып усакIуэ Ходжи Абдул Хьэзиз сымэ я IэдакъэщIэкIхэр.
Гамзатовым и усэ куэд цIыхубэм фIыуэ ялъагъу уэрэд цIэрыIуэ хъуащ. Къыхэгъэщыпхъэщ усакIуэм и псалъэхэр зыщIэлъ уэрэдхэр пластинкэхэм, дискхэм тету куэдрэ къызэрыдэкIар. Расул ядэлажьэрт композитор цIэрыIуэхэу Френкель Ян, Фельцман Оскар, Паулс Раймонд, Антонов Юрий, Пахмутовэ Александрэ, Гасанов Готфрид, Кажлаев Мурад, Чалаев Ширвани, нэгъуэщIхэми. Абы и уэрэдхэр ягъэзащIэрт Герман Аннэ, Вишневская Галинэ, Магомаев Муслим, Бернес Марк, Кобзон Иосиф, Ротару Софие, Кикабидзе Вахтанг, Гнатюк Дмитрий, Гасановэ Муи, Омаров Магомед сымэ.
Лъэпкъ литературэм зегъэужьыным хэлIыфIыхьа Гамзатов Расул и гуащIэм къыпэкIуащ Совет Союзым, Урысейм, Дагъыстэным я саугъэтхэр,. Дагъыстэным и ЦIыхубэ усакIуэр Лениным и цIэр зезыхьэ саугъэтым, РСФСР-мрэ СССР-мрэ я Къэрал саугъэтхэм я лауреат хъуащ, «XX лIэщIы­гъуэм и усакIуэ нэхъыфI» дунейпсо саугъэтыр, Азиемрэ Африкэмрэ я тхакIуэхэм я «Лотос» саугъэтыр къихьащ, нэгъуэщI ехъулIэныгъэ куэди иIащ. Гамзатовыр Дагъыстэн АССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и депутату, ардыдэм и унафэщIым и къуэдзэу щытащ, СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и президиумым, КПСС-м и Дагъыстэн обкомым щылэжьащ. Илъэс пщIы бжыгъэкIэ ар РСФСР-м, СССР-м, Дагъыстэным я тхакIуэ зэхыхьэхэм лIыкIуэу хэтащ, нэгъуэщI къулыкъушхуэхэри иIыгъащ. Лениным и ордениплI, Октябрь революцэм и орденыр, Лэжьыгъэм и Бэракъ Плъыжь орденыр - щэнейрэ къихьащ Гамзатовым.
Зэман зэхуэмыдэхэм Гамзатов Расул и усэ пшыхьхэр щрагъэкIуэкIыу щытащ Мэхъэчкъалэ, Москва и театрхэм, Будапешт, Берлин, Варшавэ, нэгъуэщI къалэхэми я щэнхабзэ центрхэм. УсакIуэм и къалэмыпэм къыщIэкIахэмкIэ Оперэмрэ балетымкIэ Ленинград театрым щагъэуващ «Горянка» балетыр, Сатирэм и театру Москва дэтым щагъэлъэгъуащ «Мой Дагестан» спектаклыр. Псори щыгуфIыкIат Цадаса и цIэр зезыхьэ, авар музыкэ драмэ театрым и утыку «В горах мое сердце», «Берегите матерей», «Горянка» спектаклхэр зэрыщагъэлъэгъуам. Иужьрейр СССР-м и театр куэдым я репертуарым хагъэхьат.
УсакIуэм и гъащIэмрэ и лэжьыгъэмрэ теухуауэ литературэджхэм куэд ятхащ, тхылъхэр къыдагъэкIащ. Гамзатовым и гъащIэм щыщ Iыхьэхэр къэзыгъэлъагъуэ «Кавказец родом из Цада», «Белые журавли», «Расул Гамзатов и Грузия» документальнэ фильм кIэщIхэр, и тхыгъэхэр зи лъабжьэ «Горянка», «Сказание о храбром Хочбаре» художественнэ фильмхэр трахащ.
Гамзатовыр Европэм, Азием, Африкэм, Америкэм, нэгъуэщI щIыпIэхэми щыIащ, ар ирагъэблагъэу щытащ къэрал къулыкъущIэхэм, пащтыхьхэм, лIыщхьэхэм, сурэтыщIхэмрэ тхакIуэхэмрэ.
2003 гъэм щэкIуэгъуэ мазэм Гамзатов Расул дунейм ехыжащ. Ар щыщIалъхьэжащ Мэхъэчкъалэ.

 

Нэпс ткIуэпс
КIуащ БетIал и фэеплъу

«Си нэпс, щхьэ ухэт уэ си напэр тепхыну?
Бгырысым и нэпс щигъэлъагъуэ къэхъуа?
Е пфIэщIрэ си гуауэр нэхъ мащIэ пхуэщIыну?
Хуэхьынкъым ар, жыпIэу, сэ уигу къысщIэгъуа?
Дэ нобэ щIэтлъхьэжым тыншакъым и гъащIэр,
Ар куэдрэ хэхуащ гузэвэгъуэ, бэлыхь.
ИтIани къэхъуакъым ар цIыхухэм къыщащIэ,-
И нэпсыр игъэпщкIути, ихъумэрти щIыхь».
Жэуапыр щэху дыдэу къетыжыр нэпс ткIуэпсым:
«Гу слъатэу сэ цIыхухэм, къэпхьынум емыкIу,
ЯжеIэ абыхэм ялъагъур мынэпсу,
АтIэ пшэм къыхэхуу къехауэ ткIуэпс цIыкIу».

Гамзатов  Расул
 

ЗэзыдзэкIар Къагъырмэс Борисщ.
Поделиться:

Читать также:

25.03.2024 - 15:30 Си жэнэт
21.03.2024 - 11:30 Ахъмэт и фо изщ