Дунейм щыхъыбархэр

Урысей Федерацэм и лъэщагъыр иджыри зэ хьэкъ ящыхъуу

2020 гъэм мэкъуауэгъуэм и 24-м Москваи УФ-м и адрей къалэ нэхъ ин зыбжанэми щекIуэкIащ ТекIуэныгъэм и парадыр - 1941 - 1945 гъэхэм екIуэкIа Хэку зауэшхуэм къэралыр зэрыщытекIуэрэ илъэс 75-рэ зэрырикъум и щIыхькIэ къызэрагъэпэщауэ щытар.

ТекIуэныгъэм и махуэ Накъыгъэм и 9-рт а гуфIэгъуэ дауэдапщэхэр щрагъэкIуэкI хабзэр, ауэ мы гъэм апхуэдэ Iэмал щыIакъым - коронавирус узыфэм дуней псом зэрызыщиубгъуам къыхэкIыу ар ягъэIэпхъуэн хуей хъуащ.
ТIэкIу гувауэ ирагъэкIуэкIами, еплъахэм гуимыхуж ящыхъун хуэдэу щытащ мэкъуауэгъуэм и 24-м Москва и щIыпIэ нэхъыщхьэм - Утыку Плъыжьым - я нэгу щыщIэкIар. Абы кърихьэлIат хамэ къэрал куэдым къикIа хьэщIэхэри.
Парадым хэтащ къэралым и шынагъуэншагъэр къызэзыгъэпэщ къару лъэщхэм я нэхъыфIхэр - танкхэр, зенитнэ комплексхэр, ракетэхэр, кхъухьлъатэхэр, дзэ лIэужьыгъуэ псоми я лIыкIуэхэр: сэлэтрэ офицеру мин 14 зэдэууэ ирикIуащ утыку нэхъыщхьэм, дзэ техникэу 234-рэ ягъэлъэгъуащ, уэгум итащ кхъухьлъатэ 55-рэ жьыхулъатэ 20-рэ.
Махуэшхуэм хэтыну зи насып къихьахэм гухэхъуэгъуэу, я псэр зыгъэпIейтейуэ, къызэщIэзыIэтэу куэд щагъэлъэгъуащ, щызэхахащ а утыкум, Урысей къэралыгъуэм и лъэщагъыр иджыри зэ хьэкъ ящыхъуу.

IэIэтым щIадзащ

 
УФ-м и щIыналъэм мэкъуауэгъуэм и 25-м щыщIидзащ къэралым и Конституцэм халъхьэ зэхъуэкIыныгъэхэр зэрыдаIыгъым теухуа IэIэтым - Москва, Новгород Ищхъэрэ къалэхэм щыпсэухэм хэхыпIэ участкэхэм электроннэ IэмалкIэ ягъэхь я Iуэху еплъыкIэхэр къыщагъэлъагъуэ дэфтэрхэр.

Бадзэуэгъуэм и 1-м трагъэхуащ къэралпсо мыхьэнэ зиIэ а Iуэхур, ауэ хэхыпIэ участкэхэм цIыхухэр щызэтримыхьэн мурадкIэ, унафэ ящIащ нэхъ пасэу щIадзэу цIыхухэм апхуэдэ Iэмал етыным теухуауэ. КъалитIым апхуэдэ щIыкIэкIэ Iэ зыIэтыну хуейуэ лъэIу тхылъ зытхахэм я бжыгъэр зы мелуанрэ мини 190-рэ 726-рэ щохъу (Москва - 1051155-рэ, в Новгород Ищхъэрэм - 139571-рэ). Электроннэу Iэ яIэт хъунущ мэкъуауэгъуэм и 25 - 30-хэм къриубыдэу.
ЦИК-м и унафэщI Памфиловэ Эллэ зэрыжиIамкIэ, Урысейм и щIыналъэхэм псори зэхэту участкэ мин 96,5-рэ къыщызэрагъэпэщащ. Абыхэм ящыщу Москва щылэжьэнущ мини 3,6-рэ.

Нобэ

♦Залымыгъэ зыкIэлъызэрахьахэм къащхьэщыжыным и дунейпсо махуэщ
♦Наркоманиемрэ наркотикхэр щэнымрэ ебэныным и дунейпсо махуэщ
♦Беларусь Республикэм, Туркменистаным я прокуратурэхэм я лэжьакIуэхэм я махуэщ
♦Азербайджаным IэщэкIэ зэщIэузэда и къарухэм я махуэщ
♦1920 гъэм
Налшык и Затишье хьэблэм япэ санаторэ къыщызэIуахащ.
♦1938 гъэм КъБАССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и депутатхэр япэу хахащ.
♦1940 гъэм, ЕтIуанэ дунейпсо зауэр зэрекIуэ­кIыр къилъытэри, СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым унафэ ищIащ къэралым и цIыхухэр махуэм сыхьэтийкIэ, тхьэмахуэм къриубыдэу ­махуихкIэ лэжьэн зэрыхуейм, абы нэмыщI, дакъикъэ 21-рэ нэхърэ нэхъыбэкIэ лэжьапIэм къыкIэрыхуар уголовнэ жэуапым зэрырашэлIэнум теухуауэ.
♦1941 гъэм Гастеллэ Николай къраудых и кхъухьлъатэр хуиунэтIащ бийм и машинэ, танк куэд щызэхэт щIыпIэм. Хахуагъэ къигъэлъагъуэу, бийми хэщIыныгъэшхуэ ириту хэкIуэда Гастеллэ «Совет Союзым и ЛIыхъужь» цIэр хуагъэфэщауэ щытащ.
♦1945 гъэм СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым унафэ къищтащ Совет Союзым и Генералиссимус цIэр гъэувыным теухуауэ. А цIэр зэ закъуэщ зэрыфIащар - 1945 гъэм мэкъуауэ­гъуэм и 27-м ар хуагъэфэщауэ щытащ Сталин Иосиф.
♦1945 гъэм Сан-Францискэ щекIуэкIа конференцым къэрал 50-м я лIыкIуэхэр кърихьэлIэу Iэ щытрадзащ Лъэпкъ Зэкъуэтхэм я Зэгухьэныгъэм и Уставым.
♦1954 гъэм СССР-м и Калужскэ областым хыхьэ Обнинскэ къуажэм дунейм щыяпэу щаутIыпщащ атомкIэ лажьэ электростанц.
♦1974 гъэм СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым унафэ ищIащ Минск «Къалэ-ЛIыхъужь» цIэр фIэщыным теухуауэ.
♦1925 гъэм къалъхуащ совет кхъухьлъатэзехуэ-космонавт, Совет Союзым и ЛIыхъужь Беляев Павел.
♦1927 гъэм къалъхуащ кинорежиссёр, ди къэралым щынэхъ цIэрыIуэ дыдэхэм ящыщ «Белое ­солнце пустыни» фильмыр тезыха, УФ-м и цIыхубэ артист, Урысейм и Къэрал саугъэтыр зыхуагъэфэща Мотыль Владимир.
♦1938 гъэм къалъхуащ режиссёр, КъШР-м и цIыхубэ тхакIуэ Абдокъуэ Маталио.
♦1944 гъэм къалъхуащ совет, урысей къэрал лэжьакIуэ, УФ-м и Компартым и унафэщI Зюганов Геннадий.
♦1968 гъэм къалъхуащ Италием щыщ футболист цIэрыIуэ, къэралым и гуп къыхэхамрэ «Милан» ­командэмрэ илъэс куэд хъуауэ я капитан Мальдини Паолэ.
♦1966 гъэм къалъхуащ «Черкес хэку» газетым и лэжьакIуэ Туаршы Иринэ.
♦1990 гъэм къалъхуащ «Адыгэ псалъэ» газетым и корреспондент Багъэтыр Луизэ.
Дунейм и щытыкIэнур
«pogoda.yandex.ru» сайтым зэритымкIэ, Налшык пшэр техьэ-текIыу щыщытынущ, пIалъэ-пIалъэкIэрэ уэшх къыщешхынущ. Хуабэр махуэм градус 21 - 23-рэ, жэщым градус 15 - 16 щыхъунущ.

Лъэпкъ Iущыгъэ:

Е пщIауэ фIы ущымыгугъ, фIы пщIами ущIэмыфыгъуж.

Зыгъэхьэзырар ЖЬЭКIЭМЫХЪУ Маринэщ.
Поделиться:

Читать также:

27.03.2024 - 15:00 НОБЭ
26.03.2024 - 08:01 НОБЭ
25.03.2024 - 12:07 НОБЭ
22.03.2024 - 15:54 Псым и махуэ