Илъэс пщIы бжыгъэ хъуауэ Урысейм и щIэныгъэ, творческэ IэнатIэхэм, дунейпсо утыкум къыщацIыху Бэчыжь Лейлэ. Абы и щIэныгъэ нагъыщэхэмрэ зыпэрыта, ноби зэрихьэ IэнатIэхэмрэ къедбжэкIын едгъажьэмэ, а Iуэхум дытезэшэнкIэ хъунущ. Апхуэдэу щытми, абы дыхуэщхьэхынкъым…
Адыгэ щэнхабзэм и Сэтэней гуащэ зыхужытIэ бзылъхугъэр филологие щIэныгъэхэм я докторщ, профессорщ, ЩIэныгъэхэмкIэ Дунейпсо Адыгэ Академием и академикщ, абы и вице-президентщ, еджагъэшхуэ-кавказыджхэм я европей жылагъуэм, диссертацэ советхэм хэтщ, Адыгэ Республикэм, Къэбэрдей-Балъкъэрым, Къэрэшей-Шэрджэсым щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэщ, Щэмил, Къандурым я цIэхэр зезыхьэ саугъэтхэм я лауреатщ, Къэрэшей-Шэрджэсым и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и унафэщIщ, жылагъуэ Iуэхузехьэщ…
Лейлэ 1929 гъэм накъыгъэм (майм) и 29-м Къэрэшей-Шэрджэсым хыхьэ Хьэбэз районым щыщ ПсэукIэ-Дахэ къуажэм къыщалъхуащ. И адэшхуэ Бэчыжь Индрис къиухащ Ереван къалэм дэт мэжджыт нэхъыщхьэм щыIэ семинариер. Абы унагъуэм пщIэшхуэ щиIэт икIи аращ и къуэрылъху хъыджэбз цIыкIур щIэныгъэм хьэкъыпIэкIэ хуэзыунэтIар. И адэ-анэ Iэубэчыррэ Хъаджэтрэ я пхъуитIыр - Лейлэрэ Светланэрэ - ягъэсащ фIыуэ зэрылъагъуу, зэгурыIуэу. ЛIэщIыгъуэ кIуам и 30 гъэхэр къызэрымыкIуэу гугъуу щытами, зэшыпхъуитIыр еджэну щIагъэтIысхьащ областым щыIэ лъэпкъ еджапIэ-интернатым. Ар Лейлэ ехъулIэныгъэкIэ къиухащ 1950 гъэм. Илъэситху дэкIри, Ленинград къэрал университетым и филологие факультетыр къиухащ.
1957 гъэм шыщхьэуIум и 1-м Бэчыжь Лейлэ лэжьэн щыщIидзащ Къэрэшей-Шэрджэс щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым. Абы лъандэрэ абы едж Урысейм ис лъэпкъхэм я литературэр, адыгэхэм (шэрджэсхэм) я художественнэ щэнхабзэм игъуэта зыужьыныгъэм епха Iуэхугъуэхэр.
1958 гъэм щIэныгъэрылажьэр иужь йохьэ шэрджэс литературэм зэрызиужьа щIыкIэр къэгъэнэIуэжыным. Лейлэ къехутэ абы и лъабжьэр зыгъэтIылъахэу Абыкъу Хъалид, Гъуэщокъуэ Хъусин, Уэхъутэ Абдулыхь сымэ я творчествэр. ИужькIэ а псори зэгъэуIуауэ хохьэ 1964 гъэм Черкесск дунейм къыщытехьа «Черкесская советская литература. Становление и развитие» и япэ лэжьыгъэ иным и монографие Iыхьэхэм.
Япэ профессиональнэ литературэ критикыу щыткIэрэ, Бэчыжь Лейлэ хуэщхьэпащ Къэрэшей-Шэрджэсым ис лъэпкъ псоми я литературэхэм зегъэужьыным. Зэхуэдэу фIэгъэщIэгъуэну икIи жэуаплыныгъэкIэ бгъэдыхьэу ар япыкъуэкIащ къэрэшей лъэпкъым щыщ Байрамуковэ Хьэлимэт, абазэ ЧыкIутIу Микаэл, нэгъуей Капаев Суюн, къэрэшей Хубиев Уэсмэн сымэ, нэгъуэщIхэми я творчествэм.
1964 гъэм Бэчыжь Лейлэ СССР-м ЩIэныгъэмкIэ и академием егъэщIылIа, Горький Максим и цIэр зезыхьэ дунейпсо литературэ институтым «Черкесская советская литература» темэмкIэ ехъулIэныгъэ хэлъу щыпхигъэкIащ и кандидат диссертацэр.
1973 гъэм абы и «Национально-художественные традиции и формирование повествовательных жанров адыгских литератур» лэжьыгъэ купщIафIэм къыпэкIуэу къыхуагъэфэщащ «Филологие щIэныгъэхэм я доктор» щIэныгъэ нагъыщэ лъапIэр. Кавказ Ищхъэрэ хэгъэгухэм щыщ бзылъхугъэ еджагъэшхуэхэм ящыщу Лейлэщ апхуэдэ пщIэрэ щIыхьрэ япэу къызыхуагъэфэщар.
1961 гъэ лъандэрэ СССР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм хэт Бэчыжь Лейлэ лэжьыгъэ куэд дунейм къытригъэхьащ лъэпкъхэм, лъэпкъ литературэхэм я зэдэлэжьэныгъэм, я зэрыгъэбеиныгъэм теухуауэ. Абы щыхьэт тохъуэ: «Ответственность слова», «Черкесский поэт Х. Гашоков», «Литература абазин», «Роль фольклора в становлении черкесской литературы», «Литература народов Карачаево-Черкесии на современном этапе», «Важный этап в изучении эпоса», «По законам взаимодействия и художественной самобытности», «Шолохов и проблемы литератур народов Северного Кавказа», «История и современность в прозе северокавказских литератур» тхылъхэр.
Бэчыжьым и щIэныгъэ къэхутэныгъэхэр литературэр джын закъуэм къыщыувыIэркъым. Абы и зэмани и къаруи тригъэкIуэдащ IуэрыIуатэр зэхуэхьэсыжыным, джыным, тедзэным. Сэкий Мусэрэ Мыжей Михаилрэ щIыгъуу абы IуэрыIуатэр щызэхуэхьэса тхылъищ итхащ. Черкесск нэмыщI, Москва, Одессэ, Мейкъуапэ, Ставрополь, Тбилиси, Ташкент, Кишинев къалэхэм щытрадзащ. Бэчыжьымрэ абы игуэщIа лэжьыгъэмрэ тетхыхьащ «Советская литература», «Советская женщина», «Вопросы литературы», «Дон» журналхэр, «Литературная Россия», «Литературная газета», «Молодой ленинец», «Ленинское знамя», «День республики» газетхэр.
«Антология литературы народов Северного Кавказа» къыдэкIыгъуэм и япэ томым шэрджэс литературэм теухуауэ ихуа тхыгъэхэр зытхари зэхэзыгъэувари Бэчыжь Лейлэщ. СССР-м, РСФСР-м я ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэхэм я съезд зыбжанэм хэтащ ар. Хэлэжьыхьащ дунейпсо, союзпсо, урысейпсо, хэгъэгу щIэныгъэ конференц куэдым…
Лейлэ и дежкIэ саугъэт нэхъыщхьэу щытыр езыр къызыхэкIа, зыхуэлэжьа лъэпкъым фIыуэ къызэрилъагъурщ. Абы щIыгъууи Лейлэ къэрал дамыгъэ лъапIэхэр: орден, медаль куэд къыхуагъэфэщащ. Абыхэм ящыщщ «Хэкум и пащхьэм щиIэ фIыщIэхэм папщIэ» орденым и медалым и етIуанэ нагъыщэр, Лъэпкъ зэныбжьэгъугъэ орденыр, «200 лет Шамилю», «450 лет с Россией» медалхэр, жылагъуэ саугъэтхэр.
Бэчыжь Лейлэ сыт щыгъуи хуэлэжьащ, ноби и зэфIэкI ирехьэлIэ Къэрэшей-Шэрджэсым щыпсэу лъэпкъхэм я щэнхабзэхэмрэ литературэхэмрэ заужьыным. Апхуэдэу щытми, зэи ибзыщIакъым къызыхэкIа адыгэ лъэпкъым хуиIэ гумащIагъэмрэ лъагъуныгъэмрэ. Ар дэркIэ «Нартхэр» эпосым къыхэкIыу ди зэманым къыхыхьа Сэтэней гуащэщ. И IущагъкIи, и теплъэ уардэкIи.