Адыгэ щэнхабзэм и Сэтэней гуащэ

Илъэс пщIы бжыгъэ ­хъуауэ Урысейм и щIэныгъэ, творческэ IэнатIэхэм, дунейпсо утыкум къыщацIыху Бэчыжь Лейлэ. Абы и щIэныгъэ нагъыщэхэм­рэ зыпэрыта, ноби зэрихьэ IэнатIэхэмрэ къедбжэкIын едгъажьэмэ, а Iуэхум дытезэшэнкIэ хъунущ. Ап­хуэдэу щытми, абы ды­хуэщ­хьэхынкъым…

Адыгэ щэнхабзэм и Сэтэней гуащэ зыхужытIэ бзылъ­хугъэр филологие щIэ­ныгъэхэм я докторщ, про­фессорщ, ЩIэныгъэ­хэмкIэ Дунейпсо Адыгэ Ака­демием и академикщ, абы и вице-президентщ, еджа­гъэшхуэ-кавказы­дж­хэм я европей жыла­гъуэм, диссертацэ советхэм хэтщ, Адыгэ Республикэм, Къэ­бэрдей-Балъкъэ­рым, Къэ­рэшей-Шэрджэсым щIэ­ныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэщ, Щэмил, Къандурым я цIэхэр зезыхьэ саугъэтхэм я лауреатщ, Къэрэшей-Шэрджэсым и Тха­кIуэхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и унафэщIщ, жылагъуэ Iуэхузехьэщ…
Лейлэ 1929 гъэм накъыгъэм (майм) и 29-м Къэрэшей-Шэрджэсым хыхьэ Хьэ­­бэз районым щыщ Псэу­кIэ-Дахэ къуажэм къыщалъхуащ. И адэшхуэ Бэчыжь Индрис къиухащ Ереван къа­лэм дэт мэжджыт нэхъыщхьэм щыIэ семина­риер. Абы унагъуэм пщIэш­хуэ щиIэт икIи аращ и ­къуэ­­рылъху хъыджэбз цIы­кIур щIэныгъэм хьэкъы­пIэкIэ хуэ­зыунэтIар. И адэ-анэ Iэу­бэчыррэ Хъаджэтрэ я ­пхъуи­тIыр - Лейлэрэ Свет­ла­нэрэ - ягъэсащ фIыуэ зэрылъагъуу, зэгурыIуэу. ЛIэ­щIыгъуэ кIуам и 30 гъэхэр къызэрымыкIуэу ­гугъуу щытами, зэшыпхъуитIыр еджэну щIагъэтIыс­хьащ областым щыIэ лъэпкъ еджапIэ-интернатым. Ар Лейлэ ехъулIэныгъэкIэ къиухащ 1950 гъэм. Илъэситху дэкIри, Ленинград къэрал университетым и филологие факультетыр къиухащ.
1957 гъэм шыщхьэуIум и 1-м Бэчыжь Лейлэ лэжьэн щыщIидзащ Къэрэшей-Шэрджэс щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым. Абы ­лъандэрэ абы едж Урысейм ис лъэпкъхэм я литерату­рэр, адыгэхэм (шэрджэс­хэм) я художественнэ щэнхабзэм игъуэта зыужьыныгъэм епха Iуэхугъуэхэр.
1958 гъэм щIэныгъэ­рылажьэр иужь йохьэ шэрджэс литературэм зэры­зиужьа щIыкIэр къэгъэнэ­Iуэжыным. Лейлэ къехутэ абы и лъабжьэр зыгъэ­тIылъахэу Абыкъу Хъалид, Гъуэщокъуэ Хъусин, Уэхъутэ Абдулыхь сымэ я творчествэр. ИужькIэ а псори зэгъэуIуауэ хохьэ 1964 гъэм Черкесск дунейм къы­щытехьа «Черкесская советская литература. Становление и развитие» и япэ лэжьыгъэ иным и монографие Iыхьэхэм.
Япэ профессиональнэ ли­тературэ критикыу щыткIэрэ, Бэчыжь Лейлэ хуэщ­хьэпащ Къэрэшей-Шэрджэсым ис лъэпкъ псоми я литературэхэм зегъэу­жьы­ным. Зэхуэдэу фIэгъэщIэгъуэну икIи жэуаплыныгъэкIэ бгъэдыхьэу ар япы­къуэ­кIащ къэрэшей лъэп­къым щыщ Байрамуковэ Хьэлимэт, абазэ ЧыкIутIу Микаэл, нэгъуей Капаев ­Суюн, къэрэшей Хубиев Уэсмэн сымэ, нэгъуэщIхэми я творчествэм.
1964 гъэм Бэчыжь Лейлэ СССР-м ЩIэныгъэмкIэ и ака­демием егъэщIылIа, Горький Максим и цIэр зезыхьэ дунейпсо литературэ институтым «Черкесская советская литература» темэмкIэ ехъулIэныгъэ хэлъу щыпхигъэкIащ и кандидат диссертацэр.
1973 гъэм абы и «Наци­ональ­но-художественные тра­диции и формирование повествовательных жанров адыгских литератур» лэ­жьыгъэ купщIафIэм къы­пэкIуэу къыхуагъэфэщащ «Филологие щIэныгъэхэм я доктор» щIэныгъэ нагъыщэ лъапIэр. Кавказ Ищхъэрэ хэгъэгухэм щыщ бзылъхугъэ еджагъэшхуэхэм ящыщу Лейлэщ апхуэдэ пщIэрэ щIыхьрэ япэу къызыхуа­гъэфэщар.
1961 гъэ лъандэрэ СССР-м­ и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм хэт Бэчыжь Лейлэ лэ­жьыгъэ куэд дунейм къыт­ригъэхьащ лъэпкъхэм, лъэпкъ литературэхэм я зэдэлэжьэныгъэм, я зэрыгъэбеиныгъэм теухуауэ. Абы щыхьэт тохъуэ: «Ответственность слова», «Черкесский поэт Х. Гашоков», «Литература абазин», ­«Роль фольклора в становлении черкесской литературы», «Литература народов Карачаево-Черкесии на современном этапе», «Важный этап в изучении эпоса», «По законам взаимодействия и художественной самобытности», «Шолохов и проблемы лите­ратур народов Северного Кавказа», «История и сов­ременность в прозе северокавказских литератур» тхылъхэр.
Бэчыжьым и щIэныгъэ къэхутэныгъэхэр литерату­рэр джын закъуэм къы­щыувыIэркъым. Абы и зэмани и къаруи тригъэкIуэдащ IуэрыIуатэр зэхуэ­хьэ­сыжыным, джыным, те­­дзэ­ным. Сэкий Мусэрэ Мыжей Михаилрэ щIыгъуу абы IуэрыIуатэр щызэхуэ­хьэса тхылъищ итхащ. Черкесск нэмыщI, Москва, Одессэ, Мейкъуапэ, Ставрополь, Тбилиси, Ташкент, Кишинев къалэхэм щыт­радзащ. Бэчыжьымрэ абы игуэщIа лэжьыгъэмрэ тетхыхьащ «Советская литература», «Советская женщина», «Вопросы литерату­ры», «Дон» журналхэр, «Ли­те­ратурная Россия», «Ли­тературная газета», «Мо­лодой ленинец», «Ленинское знамя», «День республики» газетхэр.
«Антология литературы народов Северного Кавказа» къыдэкIыгъуэм и япэ томым шэрджэс литературэм теухуауэ ихуа тхыгъэхэр зытхари зэхэзыгъэувари Бэчыжь Лейлэщ. ­СССР-м, РСФСР-м я Тха­кIуэ­хэм я зэгухьэныгъэхэм я съезд зыбжанэм хэтащ ар. Хэлэжьыхьащ дуней­псо, союзпсо, урысейпсо, хэ­гъэгу щIэныгъэ конференц куэдым…
Лейлэ и дежкIэ саугъэт нэхъыщхьэу щытыр езыр къызыхэкIа, зыхуэлэжьа лъэпкъым фIыуэ къызэрилъагъурщ. Абы щIыгъууи Лейлэ къэрал дамыгъэ лъа­пIэхэр: орден, медаль куэд къыхуагъэфэщащ. Абыхэм ящыщщ «Хэкум и пащхьэм щиIэ фIыщIэхэм папщIэ» орденым и медалым и ­етIуанэ нагъыщэр, Лъэпкъ зэныбжьэгъугъэ орденыр, «200 лет Шамилю», «450 лет с Россией» медалхэр, жылагъуэ саугъэтхэр.
Бэчыжь Лейлэ сыт щы­гъуи хуэлэжьащ, ноби и зэфIэкI ирехьэлIэ Къэрэшей-Шэрджэсым щыпсэу лъэпкъхэм я щэнхабзэ­хэм­рэ литературэхэмрэ за­ужьы­ным. Апхуэдэу щытми, зэи ибзыщIакъым къы­зыхэкIа адыгэ лъэпкъым ­хуиIэ гумащIагъэмрэ лъа­гъуныгъэмрэ. Ар дэркIэ «Нартх­эр» эпосым къыхэ­кIыу ди зэманым къыхыхьа Сэтэней гуащэщ. И Iуща­гъ­кIи, и теплъэ уардэкIи.

 

ДЭБАГЪУЭ Хьэтызэ.
Поделиться:

Читать также:

25.03.2024 - 15:30 Си жэнэт
21.03.2024 - 11:30 Ахъмэт и фо изщ