Макъамэбзэм и тхьэ Темыркъан Юрэ

«Иджырей зэманым и дирижёр щэджащэ», «Макъамэбзэм и пащтыхь», «Дуней псом щыцIэрыIуэ дирижёр», «Дирижёр Iуэхум и тхьэ»…
Мыхэр ди хэкуэгъу, Къэбэрдей-Балъкъэрым хиубыдэ Зэрэгъыж къуажэ щыщ, дуней псом щыцIэрыIуэ музыкант, Санкт-Петербург дэт, Шостакович и цIэр зезыхьэ къэрал филармонием и Академическэ симфоническэ оркестрым и дирижёр нэхъыщхьэ Темыркъан Юрэ щхьэкIэ цIыхушхуэхэм жаIэхэм щыщ зымащIэщ.

 

Адыгэ щIалэщIэм и вагъуэр япэу къыщыблар 1966 гъэм и дыгъэгъазэ мазэм и кIэхэм хуэзэущ. Абы щыгъуэщ музыкантышхуэ хъунум бгъэдэлъ зэ-чийм гу къыщылъатар - дирижёрхэм я ЕтIуанэ союзпсо зэхьэзэхуэм и япэ саугъэтыр Юрэ къратауэ щытащ. «Япэу 1938 гъэм щыIа мыпхуэдэ зэхьэ-зэхуэмрэ мы иджы екIуэкIамрэ я зэхуаку чэмышхуэ щымыIэу илъэс щэщI дэлъщ, - «Правда» газетым, 1966 гъэм дыгъэгъазэм и 26-м къыдэкIам, щитхащ зэхьэзэхуэм и къызэгъэпэщакIуэ комитетым и унафэщIу щыта композитор цIэрыIуэ Кабалевский Дмитрий. - А зэманым къриубыдэу ди совет дирижёр еджапIэм зиужьащ, лъагэу зиIэтащ, ехъулIэныгъэщIэхэри къихьащ».

Мазэ псо нэблагъэкIэ екIуэкIат ЕтIуанэ союзпсо зэхьэзэхуэр. Абы хэтащ ди къэралышхуэм и республикэхэм, областхэм, крайхэм, къалэхэм къикIауэ цIыху 48-рэ. Абыхэм ящыщу цIыхуищым щIыхь тхылъхэр хуагъэфэщат - Кахидзе Джансуг (Тбилиси), Кожухарь Владимир (Киев), Ефимов Юрий (Минск), Ленинград дэт консерваторием и аспирант Темыркъан Юрэ япэ саугъэтыр зэдэарэзыуэ къратащ. Абы щыгъуэм нэгъуэщI саугъэтхэмкIэ ягъэпэжащ Нартсанэ (Кисловодск) и симфоническэ оркестрым и дирижёр нэхъыщхьэ Тюлин Даниил, Алма-Ата дэт оперэ театрым и дирижёр нэхъыщхьэ Мансуров Фуат, Ленинград щыIэ консерваторием и студент Симонов Юрий сыми.

«Правда» газетым и номер зи гугъу тщIам Кабалевский Дмитрий мыпхуэдэу къыщыхигъэщащ: «Темыркъан Юрэ псом хуэмыдэжу и зэфIэкIыр наIуэу къыщигъэлъэгъуащ Равель и сюитэ «Дафнисрэ Хлоерэ» жыхуиIэм. Зи гугъу тщIы сюитэм абы оркестрым музыкэм и къарур щызу щигъэлэжьам и мызакъуэу, а музыкэм къыпкърыкI нурыр къигъэлъэгъуэн хузэфIэкIащ. Абы зыхуэдэ щымыIэу фIыуэ къигъэлъэгъуащ Шостакович и Япэ симфониер, еплъ-едаIуэхэм я деж Iэзэу нихьэсащ мы лэжьыгъэ хьэлэмэтым къызэрыгуэкIыу щымыт щIалагъэу хэлъри, иужьрей Iыхьэхэм щIэгъэбыда мыхьэнэри. Шостакович и симфонием и купщIэр кърихьэлIахэм я деж нихьэсащ».
Темыркъан Юрэ Ленинград консерваториер тIэунейрэ къиухащ - 1961 гъэм альтисту, 1966 гъэм - дирижёру (профессор Мусин Илья и классыр). А гъэ дыдэми аспирантурэм щIэтIысхьэжащ.
Дирижёру япэ утыкушхуэ къызэрихьа, ехъулIэныгъи зэриIа Верди Джузеппе и «Травиата»-р оперэмрэ балетымкIэ Театр ЦIыкIуу Ленинград дэтым 1965 гъэм щригъэкIуэкIащ. ИужькIи Темыркъаным абы пыщIэныгъэ хуиIащ. Театр ЦIыкIум Юрэ щигъэуващ Гершвин и «Поргирэ Бессрэ» оперэр, Чайковскэм и «Щелкунчик» балетыр. Мы иужьрейр абы щигъэувар Ленинград филармонием и дирижёр нэхъыщхьэ икIи и художественнэ унафэщI хъуа нэужькIэщ. Ар къыщыхъуар 1968 гъэм и мазаерщ.

А щIыкIэм тету Темыркъан Юрэ зэман кIэщIым музыкэр фIыуэ зылъагъу жылагъуэм хэз хъуащ, нэгъуэщI къэралхэми къыщацIыхуащ. Дуней псом симфоническэ оркестр нэхъ ин дыдэу тетхэм я дирижёру абы къэрал Iэджэми и концертхэр щитащ. Зэкъым, тIэукъым Темыркъаным и зэфIэкIыр Америкэм и Штат Зэгуэтхэм, Японием, Испанием, Франджым, Австрием, Скандинавием и къэралхэм, Болгарием, Инджылызым, Италием, ФРГ-м, Ираным, Канадэм, Польшэм, Чехием, Югославием, Мексикэм, Израилым, нэгъуэщIхэми зэрыщигъэлъэгъуар. А щIыпIэхэм къыщыдэкI газетхэмрэ журналхэмрэ къытрадза тхыгъэхэм къахощ музыкант ныбжьыщIэм зэфIэкIышхуэ зэрыбгъэдэлъыр, оркестрым шэрыуэу зэрыдэлажьэр.
1971 гъэм Ленинград и филармонием Темыркъаныр я пашэу, концертхэр яту къызэхакIухьащ Швецием, Финляндием, Данием я къалэхэр. Абыхэм ехъулIэныгъэшхуэ яIащ. ДэнэкIи прессэм къыщагъэлъэгъуащ Юрэ и гупым зэфIэкIышхуэ зэрыдалъэгъуар. Стокгольм къыщыдэкI «Свенска дагбладет» газетым итхыгъащ: «Ленинграддэсхэм я Iэзагъыр, абыхэм музыкэм хуаIэ лъагъуныгъэр, ар зэрызыхащIэр, дирижёр Темыркъан Юрэ псэщIэ къыпхэзылъхьэж и къарур… А псори умыгъэщIагъуэу къанэркъым». ЕхъулIэныгъэкIэ зэфIигъэкIащ оркестрым 1971 гъэм Болгарием щита концертхэри.

ИлъэситI дэкIа нэужь, ленинграддэсхэм Москва щата концертым цIыхухэр къызэщIиIэтат. «Дирижёрми оркестрми Iэзагъышхуэ дагъэлъэгъуащ. Зыхуэдэ щымыIэт оркестрым и зэщIэжьыуэр. Зым адрейр щыщIихъумэ къэмыхъуу, дэтхэнэ зы макъ «налъэ» цIыкIури зыхыуагъэщIэн яхузэфIэкIырт. Ритм хьэлэмэтыщэ щIэтт езы оркестрым. Псори икъукIэ къабзэу зэдэIурт», - итхыгъащ абы щыгъуэ «Музыкальная жизнь» журналым (№7, 1973 гъэ).А илъэс дыдэм Ленинград и артистхэр щыIащ Нидерландхэми, Норвегиеми, Швециеми, Даниеми, Финляндиеми. Дэни щата концертхэр зэпэщт. Къэрал музыкэ гъуазджэм зегъэужьыным щиIэ фIыщIэм папщIэ Темыркъан Юрэ «Урысей Федерацэм щIыхь зиIэ и артист» цIэ лъапIэр къыфIащ. А гъэ дыдэм абы къыкIэлъыкIуащ саугъэт лъапIи - музыкант цIэрыIуэм 1968 - 1970 гъгъ. ита концертхэм щхьэкIэ къыхуагъэфэщащ УФ-м Глинкэ и цIэкIэ щат Къэрал саугъэтыр. ИлъэситI дэкIри, аргуэру зы гулъытэ къыхуащIащ - Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и цIыхубэ артист ящIащ.
Псом хуэмыдэу Темыркъан Юрэ и концертхэр куэду итащ 1974 гъэм. А гъэм филармониеми абы и дирижёрми япэу къахуихуащ Японием кIуэну. Мазаемрэ гъатхэпэмрэ концерту 22-рэ абы щатащ. Адыгэ щIалэм и Iэзагъым теухуауэ тхыгъэхэр къытрадзащ «Акахата», «Асахи», «Иомиури», «Майнити», «Токио симбун», нэгъуэщI газетхэми, журналхэми.
Париж дэт «Театр де ля Вилль»-м а гъэм бадзэуэгъуэ мазэм и кIэм щекIуэкIащ урыс музыкэм и фестивалыр зэрызэхуащIыж концерт. Апхуэдэ концертхэр ехъулIэныгъэкIэ щатар Франджым и къалащхьэм и закъуэкъым. Абыхэм Темыркъаныр хэтащ симфоническэ оркестрым и дирижёру. А фестивалыр уват лъэпкъ куэду зэхэт ди къэралышхуэм и гъуазджэр нэсу къызэрыщ гъуджэу. Критик Энн Ре «Монд» газетым къытрыригъэдзат уэрэджыIакIуэ гъэщIэгъуэнхэу Зыкинэ Людмилэ, Белобрагинэ Людмилэ, Эйзен Артур, апхуэдэуи музыкант щэджащэ Темыркъан Юрэ сымэ ятеухуа тхыгъэшхуэ.
ЩIышылэм Москваи концертышхуэ щитащ Ленинград оперэмрэ балетымкIэ и академическэ Театр ЦIыкIум щIыгъуу. Музыковедхэу Добрынинэ Элеонорэ, Дьяков Александр сымэ къызэралъытамкIэ, Гершвин и «Поргирэ Бессрэ» оперэр «Iэзагъышхуэ хэлъу гъэува хъуащ, абы щIэт музыкэри телъыджащэт, дирижёр Темыркъан Юрэ и фIыщIэкIэ».
1974 гъэм и бжьыхьэм мазитIкIэ Италием щекIуэкIащ ди къэрал музыкэм и фестиваль. Ди артистхэм зыкъыщагъэлъэгъуащ Венециеми, Милани, Неаполи, Турини, Флоренциеми я театрхэм. Ахэр телевиденэкIэ къэрал псоми ирагъэлъагъужащ. А зыкъэгъэлъэгъуэныгъэхэр, концерт ятахэр гурыхь зэрыхъуам и фIыщIэшхуэ хэлъащ Темыркъан Юрэ и дирижёр Iэзагъым. Ар къагъэлъэгъуащ Темыркъаным «мафIэр къызыпих дирижёркIэ» къыщеджа, фестивалыр зэрекIуэкIам тетхыхьыжа «Унита», «Стампа», «Национе», «Република», «Аванти!» газетхэм, «Оджи», «Панорама», «Эпока», «Эуропео» журналхэм.
1975 гъэм и пэщIэдзэхэм Ленинград филармонием и симфоническэ оркестрым и дирижёр нэхъыщхьэр США-м кIуащ. Абы концертхэр итащ Сан-Францискэ, Филадельфие я симфоническэ оркестрхэм ящIыгъуу. Абы щыгъуэ ягъэзэщIащ Малер и Япэ симфониер, Прокофьевым и лэжьыгъэхэр, Бизе и «Кармен-сюитэр», нэгъуэщIхэри.
Темыркъаным и дежкIэ гукъинэж хъуа Iуэхугъуэшхуищ щыIащ 1976 гъэм. Мэлыжьыхьым ар ягъэуващ Оперэмрэ балетымкIэ театрым, Кировым и цIэр зезыхьэм, и дирижёр нэхъыщхьэу. Куэд дэмыкIыу Юрэ къыфIащащ «Урысей Федерацэм и цIыхубэ артист» цIэ лъапIэр. ЩэкIуэгъуэм и 7-м газетхэм къытрадзащ Темыркъаным СССР-м и Къэрал саугъэтыр къызэрыратым теухуа унафэр.
1977 гъэм и гъатхэпэм Ленинград филармонием и симфоническэ оркестрыр США-м япэу кIуащ зыкъыщигъэлъэгъуэну. Абы щата концертхэр екIуэкIащ Темыркъан Юрэрэ Эстонием и цIыхубэ артист Ярви Николасрэ я унафэм щIэту. Ахэр программэ къулейкIэ лэжьащ - Шостакович Дмитрий и Ебланэ Ленинград симфониер, Свиридов Георгий и «Триптих цIыкIу» жыхуиIэр, Чайковский Пётр и ЕплIанэ симфониер, Римский-Корсаков Николай и симфоние-сюитэр… Америкэм и къалэ тIощIрэ тIум ди артистхэр гуапэу ирагъэблэгъащ абы щыгъуэ. Ята концертхэм я нэхъыбэр екIуэкIащ Темыркъаным и унафэм щIэту.

А гъэм и иужьрей махуэхэм Москва и Театр Иным щагъэлъэгъуащ Щедрин Родион и «Мертвые души» оперэр. Зыхуэдэ щымыIэ жыхуаIэм ещхьу фIыуэ щытащ спектаклыр. Композитор Хренников Тихон «Правда» газетым мыпхуэдэу щитхыгъащ а гъэм мэкъуауэгъуэ мазэм и 10-м: «Куэду зэхэтт «Мёртвые души»-м и партитурэр. А псор зэдэу, зэуIу щIыныр зыхузэфIэкIынкIэ хъунур Iэзагъышхуэ зыбгъэдэлъ дирижёрт, Темыркъан Юрэ ар къехъулIащ хорымрэ оркестрымрэ ядригъэкIуэкIа лэжьыгъэшхуэм и фIыщIэкIэ. Уздеплъ-уздедаIуэм гу лъыптэрт абы иунэтI артистхэр тыншу зэрыджэгум, уэрэд зэрыжаIэм».

Темыркъан Юрэ и концертхэм 1978 гъэм Алыджым щыщIидзащ - Афинхэм щекIуэкIащ совет музыкэм и тхьэмахуэ. Кировым и цIэр зезыхьэ академическэ театрым игъэлъэгъуащ Прокофьев Сергей и «Зауэмрэ мамырыгъэмрэ», Петров Андрей и «Пётр I» оперэхэр. Ахэр зэрекIуэкIам щытхъуу тхыгъэхэр къытрадзащ абы къыщыдэкI «Вима», «Врадини», «Ризоспастис», «Неа», «Македония», «Акрополис», «Салоникхэр» газетхэм. «Маэстрэ Темыркъаным оркестрым и лэжьыгъэр телъыджэу еунэтI, Iэмэпсымэхэр Iэзэу игъэлажьэкIэрэ, абы артистхэм я мызакъуэу, театреплъхэри ирегъэдаIуэ, хьэщыкъ ещI», - итхащ «Вима» газетым.
Абыхэм зделэжьым, ахэр здригъэкIуэкIым, Темыркъаным зэман къегъуэт радиомрэ телевиденэмрэ зыгуэрхэр щригъэтхыну, художественнэ фильмхэм («Всадник без головы», «Блокада», «Моя жизнь», «Город под липами», «Лишний билет», нэгъуэщIхэми) я дирижёру щытыну.
Кировым и цIэр зезыхьэ театрым и дирижёр нэхъыщхьэу лажьэкIэрэ, Темыркъан Юрэ игъэбэгъуащ япэ итахэм я ехъулIэныгъэхэр. МузыкэмкIэ критик цIэрыIуэ Эльяш Николай «Известия» газетым (10.06.1983 гъэ) къытрыригъэдза и тхыгъэм дыкъыщоджэ «Евгений Онегин» спектаклым теухуауэ: «ИгъащIэ лъандэрэ зэхэтха музыкэр щIэщыгъуэ къытщищIыжащ Темыркъаным… Нэрылъагъут а спектаклыр Юрэ зэригъэувар».
IэщIагъэлIхэм дауэ къащыхъуа «Евгений Онегин» спектаклыр?

СССР-м и цIыхубэ артисткэ Архиповэ Иринэ жиIащ: «Мы спектаклым и гугъу щыпщIкIэ, псом япэу и цIэ къиIуэн хуейщ ар зыгъэува, режиссёр Темыркъан Юрэ. Ар оперэм щIэрыщIэу хэплъэжри, художественнэ и лъэныкъуэкIэ щIэуэ къызэIуихыжащ. СызэрыцIыкIурэ сызыщыгъуазэ музыкэм сызыпэмыплъа дахагъэ дэслъагъужащ». СССР-м и цIыхубэ артист, композитор щэджащэ Щедрин Родион: «Сэ апхуэдизкIэ гъэщIэгъуэн, телъыджэ сщыхъури, сыкъигъэуIэбжьащ спектаклым, музыкэм и гуакIуагъэм, Темыркъаным и зэчийм сатхьэкъуащ. Юрэ классикэм иджырей цIыхум и нэкIэ щIэрыщIэу къеджэжри, зэманым и сабэ абы трихьар тригъэкъэбзыкIащ. ЩIэщыгъуэу, щIэрыщIэу Iужащ оперэр. КIэ зимыIэ дахагъэрэ щIэщыгъуагъэрэ хилъэгъуащ абы музыкантышхуэм».
 Къэралым и музыкэ гъащIэм Iуэхугъуэшхуэу хыхьащ Темыркъан Юрэ и нэгъуэщI спектаклхэри - «Петр I», «Зауэмрэ мамырыгъэмрэ», «Псэ узджынтахэр», «Пушкин», «ФIыцIэжь хъыджэбз» жыхуиIэхэр. Кировым и цIэр зезыхьэ театрым Темыркъан Юрэ къыщигъэщIэрэщIэжащ япэм щыIа хабзэфIхэр - абы и жэрдэмкIэ къызэрагъэпэщыжащ музыкэм и пщыхьэщхьэхэр. Абыхэм щагъэзэщIащ Шостакович Дмитрий, Чайковский Пётр, Прокофьев Сергей сымэ я IэдакъэщIэкIхэр.
Илъэс 11-кIэ Темыркъаныр и унафэщIу щытащ Кировскэ (иджы - Мариинскэ) театрым. 1988 гъэм Ленинград и симфоническэ оркестрым и дирижёр нэхъыщхьэу хахауэ щытащ ар. Илъэс 52-рэ хъуауэ адыгэлI телъыджэр музыкэм псэкIэ хуолажьэ. Ар лIэщIыгъуэм и дирижёр нэхъ ин дыдэщ. Абы хузэфIэкIащ симфоническэ музыкэр фIыуэ зылъагъу псоми я гур игъащIэкIэ къихьэхун.

 

ХЬЭФIЫЦIЭ Мухьэмэд, Урысей Федерацэм щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ.
Поделиться: