ЛIыгъэм и гущапIэщ

Урысейм альпинизмэм лъахэ хуэхъуащ ди Къэбэрдей-Балъкъэрыр. ЛIыгъэ зэхэгъэкIыпIэу уващ дуней псом щынэхъ бгы лъагэхэм ящыщ зы Iуащхьэмахуэ.

Балъкъэрхэм Минги-Тау (Iуащхьэ мину зэхэт), персхэм - Эльборос (Бгы лъагэ), грузинхэм - Ялбуз (Уэс сок) - лъэпкъ куэдым цIэ мащIэ фIащакъым Кавказ къуршхэм я тхьэмадэм. Адыгэхэр я бгы лъапIэм IуащхьэмахуэкIэ йоджэ, «А бгы уардэм и зы Iуплъэгъуэр хущхъуэщ! «Iуащхьэмахуэ удэкIмэ, насып бгъуэтынщ, уи мурадхэр зэщIэнщ», - апхуэдэ псалъэ Iэджэ адыгэ хъыбарыжьхэм къыхощыж. Нарт эпосым Iуащхьэмахуэ тхьэхэм я хэщIапIэу щытауэ къаIуэтэж. Уеблэмэ, апхуэдэщ «Батрэз Нэсрэн ЖьакIэ къызэрырихьэхыжар» хъыбарыр.
А псом егупсыс хъунт адыгэлI Чылар Хьэшыр дуней псом япэ дыдэу Iуащхьэмахуэ щрикIуам. Гъэр 1829-т. Балъкъ лъэныкъуэмкIэ Iуащхьэмахуэ и щыгум къыдэкIыну ежьащ Чыларыр зи пашэ цIыху миным нэблагъэ, Кавказ линэм и командующэ Эммануэльь Георгий къызэригъэпэщар. Бгым дэкIхэм я нэхъыбэр къэзакът, апхуэдэу абыхэм яхэтт академикхэу Купфер, Ленц, Менетрие, Мейер, нэгъуэщI еджагъэшхуэхэри.
Европэм и щыгу ябгэм текIуэгъуафIэтэкъым. Куэдым метр минитIи ямыкIуфу къагъэзэжащ. Нэхъ лъагэIуэу заIэтащ Купфер и гъусэхэм. АдэкIэ мыкIуэфу абыхэми лагерым къагъэзэжащ. Ауэ къэувыIэ иIэтэкъым щыгум зигу хъыжьэр езыта Чылар Хьэшыр. Уэс борэныр къегиеу, ар щыгум дэкIырт гуэншэрыкъкIэ, мывэ хъуржыныр и щIыбыкум илърэ Iэхъуэ башыр зыщIигъакъуэу. Бгырыс лIыхъужьым ич дэтхэнэ лъэбакъуэми кIэлъыплъырт лагерым щыIэхэр. Абы нэрыплъэр тригъэкIыртэкъым езы генерал Эммануэли. Чыларыр Iуащхьэмахуэ и къуэкIыпIэ щыгум нэсащ. ХъуржынкIэ диха мывэхэр бгыщхьэм щызэтрилъхьэри, и пыIэр трилъхьэжащ.
Чылар Хьэшыр и текIуэныгъэ иным и гугъу щищIым, академик Купфер жиIащ бгырыс адыгэм и Iэпкълъэпкъыр и хьэрхуэрэгъухэм нэхърэ нэхъыфIу зэрыпсыхьар, ар бгы гъащIэм нэхъ зэресар. «ИтIанэ, - дыщIигъуащ абы, - а псори мащIэ хъунт. Чыларым лIыгъэ щэджащэрэ бэшэчагъ инрэ хэмылъатэмэ».
Чыларым хиша лъагъуэм 1868 гъэм ирикIуащ Инджылызым къикIа альпинистхэу Френшфильд А., Мор А., Тавер К. сымэ. Абыхэм ягъусащ балъкъэр гъуэгугъэлъагъуэхэу Патосов Б, Соттаев А. Илъэс 39-рэ япэкIэ Iуащхьэмахуэ дэкIар ищIэ пэтми, Фрешфильд Инджылызым кIуэжа нэужь, мыукIытэу дуней псом щигъэIуащ Европэм и бгы нэхъ иным езыр япэу дэкIауэ. Чыларым игъэтIылъа мывэхэм абы птулъкIэ трилъхьат и цIэ зэрыт тхылъымпIэ илъу. Ауэ пэжым нэр ирещI. Фрешфильд и нэмыукIытагъэр тхыдэм къыхэнащ.
1896 гъэм Iуащхьэмахуэ дэкIауэ щытыгъащ урыс еджагъэшхуэ Пастухов А. Абы и гъуэгугъэлъагъуэу щытащ балъкъэр Залиханов А.
Къуршхэр фIыуэ илъагъуу щытащ революционер цIэрыIуэ Киров С. М. Ар 1910 гъэм Казбек, 1911 гъэм Iуащхьэмахуэ дэкIауэ щытащ. Граждан зауэм щыгъуэ С. М. Кировымрэ Г. К. Орджонокидзерэ я унафэщIу бгырысхэр ебэнащ къуршхэр я быдапIэ зыщIыну хэта контреволюционерхэм.
 
 

Хьэшыр Чылар Iуащхьэмахуэ и щыгум докIуей. («Иужьрей лъэбакъуэхэр». Сурэтыр Гусаченкэ Николай ищIащ. 1957 гъэ)

БЭРБЭЧ Зубер.1973 гъэ
Поделиться: