Адыгэ цIыху теплъэм«Конгрессым и библиотекэр» егъэщIэращIэ Америкэм и щыхьэр Вашингтон дэт «Конгрессым и тхылъ хъумапIэр» (Library of congress) дунейм библиотекэу тетхэм я нэхъ ину къалъытэ. «Адыгэхэм я щэнхабзэмрэ я IуэрыIуатэмрэ» зи фIэщыгъэ интернет напэкIуэцIым хъыбар къызэрыдигъащIэмкIэ, а IуэхущIапIэм и уардэуниплIым я нэхъыжь «Джефферсон Томас и ухуэныгъэм» и IуплъапIэ мывэ блыным адыгэ цIыхум и щхьэм и сурэт къыщыхэIущIыкIащ.
«Америкэм и щIэрэщIэгъуэ» зыфIаща лъэхъэнэм яухуа тхылъ хъумапIэм щIэныгъэм епха хъугъуэфIыгъуэхэр зэрыщIэлъым нэмыщI, езыри мывэхэкIым къыхэщIыкIа ухуэныгъэ къызэрымыкIуэщ. СурэтыщIхэр, скульпторхэр, щIэныгъэлIхэр зэчэнджэщыжурэ зэфIагъэува а уардэунэм и IуплъапIэм лъэпкъ 33-м я теплъэр мывэкIэ тращIыхьащ, дунейм щызекIуэ цIыху лIэужьыгъуэхэр къагъэлъэгъуэн папщIэ. «Лъэпкъыщхьэхэр» (Ethnological heads) зыфIаща а фэеплъ 33-м щым язщ адыгэ цIыхум и щхьэм и сурэтри. Шэчыншэ дыдэу щымытми, нобэкIэ утыку илъ хъыбархэм зэраIуатэмкIэ, а мывэ сурэтыр зыщIа скульпторхэу Бойд Уильямрэ Джексон Генрирэ щапхъэу яIар 1845 гъэм Келлог Кильбурн Минер ищIа, Смисониан музейм щIэлъ натыхъуеипщ Занокъуэ Сэфарбий и сурэтырщ.
Поделиться:
Читать также:
18.04.2024 - 14:05 →
ГъэсакIуэ цIэрыIуэр ящыгъупщэркъым
18.04.2024 - 12:26 →
АдыгэбзэкIэ ятхам адыгэбзэкIэ тепсэлъыхьу
18.04.2024 - 11:18 →
ЦIыхубэр зэрыгушхуэ
17.04.2024 - 11:56 →
Щамырзэ Моникэ и гъащIэмрэ лэжьыгъэмрэ
16.04.2024 - 13:47 →
ХьэцIыкIу Башир и зэфIэкI
|