Ещанэ зэхыхьэм и гуащIэгъуэщ

«Мэшыкъуэ-2019»

Псыхуабэ щекIуэкI щIалэгъуалэ зэхыхьэм и ещанэ Iыхьэм мы махуэхэм лэжьэн щIидзащ.

Иджырей зэхыхьэм ирагъэблэгъащ студент жыджэрхэр, проект гъэщIэгъуэнхэр зиIэхэр, журналистхэр, блогерхэр. «Урысейр - зэфIэкIым и лъахэщ», «Социальнэ хьэрычэт Iуэху», «Студент клубхэм я лъэпкъ лигэ», «Медиа», «Волонтёрхэмрэ НКО-мрэ», «Урысыбзэм и лIыкIуэхэр», «Профсоюзхэр» унэтIыныгъэхэмкIэ лэжьэнущ ар. Абы къыщыхахынущ «Послы русского языка в мире» дунейпсо волонтёр программэм хагъэхьэнухэр. КъищынэмыщIауэ, щытепсэлъыхьынущ Кавказ Ищхъэрэм и щIыналъэхэм зэрызрагъэужьыну Iэмалхэм, икIи ныбжьыщIэхэм я проектхэр утыку къыщрахьэнущ. Зи Iуэху бгъэдыхьэкIэр пхыкI цIыху щхьэхуэм сом мелуаным нэблагъэ, мылъку къегъэщIыным пымыщIа IуэхущIапIэм и лIыкIуэм сом мелуанитIрэ ныкъуэм нэс къратыну хуагъэлъэгъуащ.
Хабзэ зэрыхъуауэ, зэхуэсым кърихьэлIа ныбжьыщIэхэр КИФЩI-м щыпсэу лъэпкъхэм я хабзэм, щэнхабзэм нэIуасэ хуащIынущ.
Мэшыкъуэ и ещанэ зэхыхьэр къыщызэIуахым хэтащ Ставрополь щIыналъэм и правительствэм и унафэщIым и къуэдзэ Кувалдинэ Иринэ, «Россия - страна возможностей» IуэхущIапIэм и унафэщI Сериков Антон.
- ЕхъулIэныгъэ фиIэну си гуапэщ. Мэшыкъуэ щывгъакIуэ махуэхэр къыфхуэщхьэпэну, мыбы къыщыфщIэ псори фи мурадхэр гъащIэм хэпщэнымкIэ сэбэп къыфхуэхъуну сыщогугъ. Фи проектыщIэхэмрэ ехъулIэныгъэхэмрэ сыт щыгъуи дожьэ, - захуигъэзащ Кувалдинэм ныбжьыщIэхэм.
- Уи зэфIэкIхэм Урысейм зыщумыгъэужьыфыну къызыщыхъухэм, ар зэрыпцIыр къывгурыIуэху фылэжьэн хуейщ. Кавказ Ищхъэрэм цIыху гъэщIэгъуэнхэр, акъылыфIэхэр, зэфIэкI лъагэхэр зиIэ куэд зэрыщыпсэур псоми къедвгъэгъащIэ, - къыпищащ Сериковым.
Ещанэ зэхыхьэм хэтхэр япэ махуэм яIущIащ Къэрал Думэм и унафэщIым и къуэдзэ, ОНФ-м и Штаб Нэхъыщхьэм хэт Тимофеевэ Ольгэ. Къэралым и общественно-политикэ гъащIэм щIалэгъуалэм щаубыд увыпIэм техуа псалъэмакъыр сыхьэтитIым нэблагъэкIэ екIуэкIащ.
ЗэIущIэм и пэщIэдзэм Тимофеевэм къызэхуэсахэм яжриIэжащ общественнэ политикэ гъащIэм зэрыхыхьам, ар зрихьэлIа гугъуехьхэмрэ къигъуэта хэкIыпIэхэмрэ. Абы щытепсэлъыхьащ мы гъэм къащта федеральнэ унафэхэм яхэлъ щхьэхуэныгъэхэм. НыбжьыщIэхэм яфIэгъэщIэгъуэнт къэралым и социальнэ политикэ гъащIэм зэрыхыхьэнум, хьэрычэт Iуэхум зэрызрагъэужьыну Iэмалхэм. Апхуэдэуи щIалэхэмрэ хъыджэбзхэмрэ я гугъу ящIащ къэралым и хъыбарегъащIэ дунейр егъэфIэкIуэным, щIыуэпсым и щытыкIэр нэхъыфI щIыным, бгылъэ щIыпIэхэм зегъэужьыным, зи Iэпкълъэпкъым сэкъат иIэхэм я псэукIэр егъэфIэкIуэным, нэгъуэщIхэми.
Къэрал Думэм и лIыкIуэм жиIащ зи гугъу ящIа псоми гулъытэ хэха зэрахуищIынур, езы ныбжьыщIэхэми елъэIуащ къэралым щекIуэкI гъащIэм нэхъ жыджэру хэтыну.
- Дэ нэхърэ куэдкIэ нэхъ губзыгъэщ къыдэкIуэтей щIэблэр, абы къыхэкIыу фи зэфIэкIхэри нэхъыбэщ. Фэращ къуэрылъху-пхъурылъхухэм я дунейр зэлъытар, ахэр зыщыпсэуну къэралыр зыухуэнур. Дэ ди лъэныкъуэкIэ фи зыужьыныгъэм тхузэфIэкI хыдолъхьэ. Хуабжьу сыщогугъ унэм фекIуэлIэжа иужькIи а гупсысэм фи лъэр псынщIэ дэхъуну, - жиIащ Тимофеевэм зэIущIэм и кIэухым.
Пушкин Александр и цIэр зезыхьэ къэрал институтым и жэрдэмкIэ къызэрагъэпэща «Послы русского языка в мире» дунейпсо программэм хэтынухэр «Мэшыкъуэ-2019»-м къыщыхах. Абы и къалэн нэхъыщхьэр ди къэралымрэ хамэ щIыпIэхэмрэ урысыбзэм и пщIэр щыIэтынырщ, ар егъэфIэкIуэнырщ.
«Дуней псом Урысейр фIыуэ едгъэлъагъуныр ди къалэн пэрытщ», - жаIэ а программэм хэтхэм зыжьэу. А Iуэхур зэрырагъажьэрэ студент щитIым хуэдиз урысыбзэм и лIыкIуэ хъуащ.
А программэм и фIыгъэкIэ студентхэмрэ аспирантхэмрэ хамэ къэралхэм стажировкэ щащIыну IэмалыфI яIэщ. Апхуэдэ зекIуэ ирагъэжьэнухэр Пушкиным и цIэр зезыхьэ институтым и IэщIагъэлIхэр я унафэщIу хэплъыхьауэ къыхах. «Мэшыкъуэ-2019»-ми абыхэм ящыщ гуп къеблэгъащ.
- Кавказ Ищхъэрэм мыр япэу щедгъэкIуэкI Iуэхугъуэщ. Мыбы ныбжьыщIэ гъэщIэгъуэнхэр, гупсысэ къызэрымыкIуэ, щIэщыгъуэ зиIэхэм дащрихьэлIащ, абыхэм яхуэтщI пщэрылъхэм творческэ бгъэдыхьэкIэ хьэлэмэтхэр къыхуагъуэт,- жиIащ гупым я методист Кудояровэ Татьянэ.
- Мы махуэкIэ ди программэм КИФЩI-м щыщу мащIэ дыдэщ хэтыр, абы къыхэкIыу, дэ дыщогугъ щIалэгъуалэ зэхыхьэм я нэхъ иным, нэхъыфIу къалъытэм урысыбзэм и лIыкIуэ хъуфын къыщыдгъуэтыну,- жиIащ урысыбзэм и лIыкIуэ, хэхакIуэ гупым я модератор Есаян Давид.
Мэшыкъуэ щекIуэкIа зэхыхьэм ирагъэблэгъат «РосЭко» проектым и лэжьыгъэр зэзыгъэуIу Антонов Михаил, «Зелёный дозор» экологие гупым и унафэщI, КъБР-м и ЩIалэгъуалэ правительствэм щIыуэпсыр хъумэнымрэ экологиемкIэ и министр Шыбзыхъуэ Аскэр, Инвестицэ проектхэмкIэ департаментым и унафэщI Абисалов Сослъэн сымэ. Абыхэм ирагъэкIуэкIа псалъэмакъыр экологие унэтIыныгъэм нэхъ ехьэлIат, икIи туристхэм щIыуэпсым къыщагъанэ лъэужьым, ди щIыпIэм щыпсэухэм яIэ экологие гъэсэныгъэм кIэщIу къытеувыIащ.
- ЩIыуэпсыр хъумэным, ар егъэфIэкIуэным и волонтёрхэр а IэнатIэм мыIейуэ хуэлажьэ гупщ. Апхуэдэ гуп къызэбгъэпэщын папщIэ фи Iуэхум гу къылъатэу абы къыхыхьэну хущIэкъун хуэдэу ябгъэлъхьапхъэщ, - жиIащ Шыбзыхъуэ Аскэр. Абы къыхигъэщащ Iэмал зэмылIэужьыгъуэхэр къагъэсэбэпурэ а Iуэхум щIалэгъуалэ нэхъыбэ къыхашэну зэрыщыгугъыр.
ХьэщIэхэм яфIэгъэщIэгъуэнт щIыуэпсым ехьэлIауэ щIалэгъуалэм ягъэхьэзыра проектхэр, ахэр гъащIэм къызэрыщысэбэпынумрэ щIэщыгъуагъыу хэлъымрэ. НыбжьыщIэхэм къызэрагъэлъэгъуамкIэ, ахэр зыIууэ гугъуехьхэм ящыщщ щIыналъэхэм щыпсэу цIыхухэм я къабзагъэр яхъумэну зэрыхуэмейр.
 А Iуэхум и хэкIыпIэри нэгъуэщI къахуэщхьэпэн куэди къыщащIэну Шыбзыхъуэ Аскэр ныбжьыщIэхэр иригъэблэгъащ щIыуэпсым и волонтёрхэм я зэхыхьэу мы гъэм екIуэкIынум.
Абисалов Сослъэн и къэпсэлъэныгъэм хэту ныбжыщIэхэр къыхуриджащ мэкъумэш хозяйствэмрэ туризмэмрэ ехьэлIа проектхэр ягъэхьэзырыну. Форумым къекIуэлIахэм яхэтт езым я предприятэ къызэIузыхыну яужь итхэри. Абисаловыр абыхэм едэIуа иужькIэ жиIащ а Iуэхур КИФЩI-м экономикэ зыужьыныгъэмкIэ и министерствэм къыщиIэтыну.
Антонов Михаил а зэIущIэм ипкъ иткIэ «Сделаем» Iуэхум хэтыну хьэзыр щIалэгъуалэ жыджэрхэр къыхихащ. Ар ди къэралым и хэгъэгу куэдым нэхъ ипэкIэ щрагъэжьауэ щолажьэ.
ЗэIущIэм и кIэухым абы хэтхэр «Къабзэр зэлъыIуахракъым, ямыуцIэпIырщ»  гупсысэм  хуэкIуауэ зэбгрыкIыжащ.

Щомахуэ Залинэ.
Поделиться:

Читать также: