ЩIыпIэ унафэр зэрызэрагъакIуэм куэд елъытащ

КъБР-м и Парламентым и Президиумым и зэ­IущIэм Правительствэм щыхухаха зэманым ­хиубыдэу депутатхэр тепсэлъыхьащ «Урысей Федерацэм щIыпIэ унафэр щызегъэкIуэныр къызэгъэпэщынымкIэ псоми яхуэгъэза хабзэхэм я IуэхукIэ» 2003 гъэм жэпуэгъуэм и 6-м къащта Федеральнэ закон №131-ФЗ-мрэ Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и законодательствэмрэ Прохладнэ къалэ округым зэрыщагъэзащIэм.

Къалэм и социально-экономикэ щытыкIэм зэпкърыхауэ тепсэлъыхьащ Прохладнэ къалэ округым и щIыналъэ администрацэм и Iэтащхьэ Тараев И. В.
Прохладнэ къалэм цIыху 57857-рэ дэсщ. Абы щIыуэ гектар 3500-м щIигъу еубыд икIи а псори жылагъуэхэм яIыгъ щIы лIэужьыгъуэхэм хеубыдэ.
Лэжьэгъуэ ныбжьым ит цIыхухэр мин 34,8-рэ мэхъу, абыхэм ящыщу цIыху мин 29,1-р IэнатIэ пыухыкIахэм Iутщ, цIыхухэр лэжьапIэкIэ къызэгъэпэщынымкIэ центрым щатха лэжьапIэншэхэр 308-рэ мэхъу.
Доклад зыщIам зэрыжиIамкIэ, щIыналъэ администрацэр иджыпсту йолэжь къалэм и псэукIэр егъэфIэкIуэным, экономикэр гъэбыдэным хуэгъэза муниципальнэ программэхэр гъэзэщIэным. ЩIыналъэ бюджетым езым къызэригъэпэщыж ­хэхъуэхэр кIуэтэху нэхъыбэ мэхъу икIи ар дотацэхэм зэрелъытар процент 11,7-м нэсу ехащ. Къа­лэм и бюджетым къыIэрыхьэ хэхъуэхэр нэрылъагъуу ­нэхъыбэ зыщIхэм ящыщщ щIым техуэ налогымрэ къаIэрыхьэн хуейуэ къалъытэ хэхъуэм техуэ налогымрэ.
 Налог зытехуэ IэнатIэу щыIэхэр яубзыхун, зэхуахьэс налогхэмрэ налогхэм ящымыщ ахъшэхэмрэ нэхъыбэ ящIын папщIэ гулъытэшхуэ хуащI щIы Iыхьэхэмрэ псэуалъэхэмрэ щIэпщытыкIыным. Абы папщIэ унагъуэхэр къызэхакIухь икIи абыхэм ябгъэдэлъ мылъкур, щIым техуэ налогыр зэратыр ­къапщытэ. Апхуэдэу муниципалитетым и бюджетым хэхъуэхэр къыхузэщIэгъэуIуэнымкIэ­ хэ­кIыпIэхэм ящыщщ муниципальнэ мылъкур бэ­джэнду зыIыгъхэм бэджэнд уасэмкIэ зэтрагъэхьа щIыхуэр къыхэхыжыныр.
Ауэ къалэм и экономикэм и лъабжьэр промыш­ленностырщ. Къапщтэмэ, 2018 гъэм и япэ мазибгъум къриубыдэу Прохладнэ къалэ округым и предприятэ нэхъ инхэмрэ курытхэмрэ езыхэм къыщIагъэкIа хьэпшыпу, лэжьыгъэу, Iуэхутхьэбзэу сом меларди 2-рэ мелуан 26-м щIигъурэ ящащ. 2017 гъэм и апхуэдэ лъэхъэнэм елъытауэ процент 53,3-рэ мэхъу.
Ухуэныгъэм и IэнатIэм и гугъу пщIымэ, илъэсым щыщу блэкIа зэманым къриубыдэу уней лъапсэхэм хьэзыр щащIащ псори зэхэту метр зэбгъузэнатIэ 8353-рэ къызэрыкI унэщIэу 75-рэ. Апхуэдэу фэтэр 86-рэ хъу унэ яухуэ, фэтэр 16 хъу унэр сабий зеиншэхэм папщIэ зэрагъэпэщыж икIи ар 2019 гъэм хьэзыр ящIыну я мурадщ.
Къалэм къыщрагъэжьауэ щытащ узыншагъэр щрагъэфIакIуэ физкультурэ центр. А ухуэныгъэр ахъшэ зэрамыIэм къыхэкIыу къагъэувыIати, иджы лэжьыгъэхэм щIадзэжащ. Прохладнэ къалэм дэт район сымаджэщым папщIэ хирургие къудамэм щылэжьэн унэщIэ хьэзыр ящIащ, псори зэхэту ­гъуэлъыпIи 180-рэ щIэту.
Къалэ бюджетым къыхэкIыу сом мелуани 3-м щIигъу дэIэпыкъуныгъэ унагъащIэу 11-м иратащ. Апхуэдэу сабий зеиншэхэм, адэ-анэ зыщхьэщымытыж сабийхэм  ящыщу 11-м псэупIэхэр хухахащ. Апхуэдэу сабиищ е нэхъыбэ зиIэ унагъуэу 12-м 2017 - 2018 гъэхэм ­къриубыдэу щIы Iыхьэхэр иратащ, езыхэр щыпсэун унэхэр иращIыхьын папщIэ.
Тараев Игорь и докладым къыщыхигъэщащ социальнэ мыхьэнэ зиIэ ухуэныгъэу, инженер сетхэм ящыщу къэгъэщIэрэщIэжын, къызыхуэтыншэу зэгъэпэщыжын хуейхэр зэрымымащIэр. Хуабжьу егупсысауэ бгъэдыхьэн хуейщ Прохладнэ ­къалэм и ищхъэрэ, ищхъэрэ-къуэкIыпIэ хьэблэхэр псыкIэ къызэрызэрагъэпэщыр егъэфIэкIуэным. Абы ипкъ иткIэ псы зрикIуэ, псы фIейр къызэрыщIаш бжьамийуэ зыкъом зэрамыхъуэкIыу хъунукъым.
Къэпсалъэм депутатхэр щыгъуазэ ищIащ ­«КъБР-м щыщ Прохладнэ къалэ округым и ищхъэрэ псы жапIэр реконструкцэ щIыныр» инвестицэ программэм хиубыдэ проект, сметэ тхылъхэр Прохладнэ къалэ округым и щIыналъэ администрацэмрэ КъБР-м Ухуэныгъэмрэ гъуэгу хозяйствэмкIэ и министерствэмрэ зэщIыгъуу зэрагъэхьэзырым.
Апхуэдэу ар тепсэлъыхьащ ныкъуэдыкъуэхэм, зи лъэр къыщIэмыувэхэм я псэукIэр егъэфIэкIуэным хуэгъэзауэ зэфIагъэкIхэм,  Прохладнэ къалэм щыIэ оперативнэ щытыкIэм, абы и социально-экономикэ зыужьыныгъэм и унэтIыныгъэ нэхъыщхьэхэм.
Апхуэдэу щыт пэтми, псалъэмакъым и ужькIэ депутатхэр куэдым щIэупщIащ.
 КъБР-м и Парламентым и УнафэщI Егоровэ Татьянэ къигъэлъэгъуащ зи ныбжьыр илъэси 3-м щегъэжьауэ илъэси 7-м нэс сабий псоми яхурикъун сад IуэхущIапIэхэр Къэбэрдей-Балъкъэрым къызэрыщызэрагъэпэщар икIи Прохладнэ къалэм и Iэтащхьэм еупщIащ абы и лъэныкъуэкIэ Iуэхур зэрыщытымкIэ.
Тараев Игорь къыхигъэщхьэхукIащ къалэ администрацэм иригъэкIуэкI лэжьыгъэм и унэтIыныгъэ нэхъыщхьэ дыдэхэм социальнэ IэнатIэр зэращыщыр. Зи ныбжьыр школ кIуэгъуэм нэмысахэр щаIыгъ IуэхущIапIэу 21-м псори зэхэту сабий 3696-рэ йокIуалIэ, абыхэм ящыщу 700-р зи ныбжьыр илъэси 3-м щIимыгъуахэрщ. Мыгъэрей гъэ еджэгъуэщIэм щыщIадзэжым ирихьэлIэу сабий садхэу №7-мрэ №16-мрэ щIэуэ къыщызэIуахащ зи ныбжьыр илъэс 1,5-м итхэм щегъэжьауэ зэкIуэлIэну гупхэр. НэхъыщIэ дыдэхэм папщIэ апхуэдэ гупитI аргуэру 2019 гъэм къыщызэIуахынущ «Жызум совхоз» хьэблэм щыIэ сабий сад №10-м.
Докладым хиубыдэу екIуэкIа псалъэмакъым къыхэщащ ­къалэр щIымахуэ лъэхъэнэм зэрыхуэхьэзырыр, «Кавказкабель» кабель завод» акционер зэгухьэныгъэм, «Прохладнэ щIа­кхъуэ завод» акционер зэгухьэныгъэ зэIухам я Iуэху зыIутыр.
ЗэIущIэм щыхэплъащ нэгъуэщI Iуэху зыбжанэми. Абыхэм ящыщщ бюджет зэхуаку зэпыщIэныгъэхэр егъэфIэкIуэным, ерыскъыпхъэхэм я фIагъымрэ ахэр шынагъуэншэу щытынымрэ ехьэлIа федеральнэ законхэм я проектхэр, «ПсэупIэ-коммунальнэ хозяйствэм и IэнатIэм реформэхэр щегъэкIуэкIыным зыщIэгъэкъуэнымкIэ фондым и IуэхукIэ» Федеральнэ законымрэ Урысей Федерацэм и закон акт щхьэхуэхэмрэ зэхъуэкIыныгъэхэр хэлъхьэныр.
Апхуэдэу Парламентым и Президиумым и зэIущIэм къыщащтащ Урысейм ЩIэныгъэхэмкIэ и академием и Къэбэрдей-Балъкъэр щIэныгъэ центрым и «Бгылъэ щIыпIэхэм я экологиемкIэ Тембот А. Къ. и цIэр зезыхьэ институт» федеральнэ къэрал бюджет IуэхущIапIэм и унафэщI Тембот ФатIимэт, «Урысей зэкъуэт» урысейпсо политикэ партым и щIыналъэ къудамэм и жылагъуэ екIуэлIапIэм и унафэщIым и къуэдзэ Абазэ Хьэсэнбий, «Урысей зэкъуэтым» и «ЩIэблэщIэ гвардие» урысейпсо жылагъуэ зэгухьэныгъэм и федеральнэ убзы­хуакIуэ Нэзрэн Беслъэн сымэ КъБР-м и Парламентым и ЩIыхь тхылъыр етыным теухуауэ.

КъБР-м и Парламентым и пресс-IуэхущIапIэ.
Поделиться: