КIыщокъуэ Алим и гуащIэр и лъабжьэу

Конференцхэр

Гуманитар къэхутэныгъэхэмкIэ Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал щIэныгъэхутэ институтым щекIуэкIащ «А. П. Кешоков и современное гуманитарное пространство» урысейпсо щIэныгъэ-практикэ конференцыр. Ар къызэрагъэпэщащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь, РСФСР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат, Къэбэрдей-Балъкъэрым и цIыхубэ усакIуэ КIыщокъуэ Алим къызэралъхурэ илъэсищэрэ тхурэ зэрырикъум и щIыхькIэ.

Конференцым и къызэгъэпэщакIуэ комитетым хэтащ Гуманитар къэхутэныгъэхэмкIэ Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал институтым и унафэщI Дзэмыхь Къасболэт, къэбэрдей-шэрджэс литературэмкIэ и секторым и Iэтащхьэ, филологие щIэныгъэхэм я доктор ТIымыжь Хьэмыщэ, филологие щIэныгъэхэм я кандидатхэу Къумыкъу Динэ, Махиевэ Людмилэ, Хьэвжокъуэ Людмилэ, Хэжь Марьянэ сымэ.
Зэхыхьэр къызэIуихащ икIи ар иригъэкIуэкIащ тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор Дзэмыхь Къасболэт.
- Конференцым зыкърезыгъэхьэлIахэм, псом хуэмыдэу нэгъуэщI щIыналъэхэм къикIа хьэщIэхэм фIэхъус гуапэ фызох! КIыщокъуэ Алим къехъулIащ адыгэ лъэпкъ литературэр дунейпсо утыку ирихьэу нэгъуэщIхэр хигъэгъуэзэн. Абы и тхыгъэхэм куэдым зыхуагъазэ икIи щIэ куэд къыщагъуэт, тхакIуэм и акъылыфIагъымрэ зэфIэкIымрэ щхьэпэ яхуэхъуу, - жиIащ КъБР-м егъэджэныгъэмкIэ, щIэныгъэмрэ щIалэгъуалэм я IуэхухэмкIэ и министрым и къалэнхэр зыгъэзащIэм и къуэдзэ Шанковэ Иринэ. - Зэхыхьэм хэтхэр КIыщокъуэм и гуащIэм теухуа фи Iуэху еплъыкIэхэмкIэ фызэхъуэжэну, утыку къифхьэну лэжьыгъэхэр щхьэпэ фхуэхъуну, ехъулIэныгъэ фиIэну сынывохъуэхъу!
Филологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, Къэбэрдей-Балъкъэр щIэныгъэ центрым и унафэщIым и къуэдзэ Улаков Махъты жиIащ конференцым хэтхэм КIыщокъуэм и гъащIэмрэ гуащIэмрэ траухуа я къэхутэныгъэ щIэщыгъуэхэр кърихьэлIахэм гъэщIэгъуэн зэращыхъунум, тхакIуэм и лэжьыгъэ купщIафIэхэр джыным адэкIи зэрыпащэнум шэч къызэрытримыхьэр.
Филологие щIэныгъэхэм я доктор, институтым къэбэрдей-шэрджэс литературэмкIэ и секторым и щIэныгъэлI нэхъыщхьэ БакIуу Хъанджэрий къытеувыIащ КIыщокъуэм и тхыгъэхэмрэ усэхэмрэ гупсысэ куу зэращIэлъым, тхакIуэм щIэныгъэшхуэ, зэфIэкI ин зэрыбгъэдэлъам, Хэку зауэшхуэм, абы хыхьэу къызэрагъэпэща 115-нэ къэбэрдей шуудзэм зэрыхэтам, Iэнэр адыгэ хабзэм тету екIуу зэригъакIуэу, жылагъуэ лэжьакIуэ пэрыту, лъэныкъуэ куэдкIэ щапхъэгъэлъагъуэу зэрыщытам, нэгъуэщIхэми.
Филологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБР-м щIэныгъэмкIэ щIыхь зиIэ лэжьакIуэ, институтым адыгэ IуэрыIуатэмкIэ и секторым и щIэныгъэлI нэхъыщхьэ Гъут Iэдэм тепсэлъыхьащ КIыщокъуэ Алим и IэдакъэщIэкI, лъэпкъ тхыдэр, блэкIар лъабжьэ зыхуэхъуа «Хъуэпсэгъуэ нур», «Эмирым и сэшхуэ», «Мазэ ныкъуэ щхъуантIэ», «Щынэхужьыкъуэ», «Бгыщхьэ хужьым укъеплъыхмэ», «Къужьыфэ», «Нал къута», «Лъапсэ» романхэм адыгэ, союзпсо литературэхэр зэрагъэбеям, абыхэм мыхьэнэшхуэ зэраIэм, къыщIэна тхыгъэхэм щIэупщIэ зэраIэр икIи ди зэманым зэрыпэджэжым.
Конференцым и пленарнэ зэIущIэм къыщыпсэлъащ институтым къэбэрдей-шэрджэсыбзэмкIэ и секторым и унафэщI, филологие щIэныгъэхэм я доктор БищIо Борис, филологие щIэныгъэхэм я докторхэу ТIымыжь Хьэмыщэ, Тхьэгъэзит Юрий, Биттировэ Тамарэ, Кучуковэ Зухра, Къудей Зинаидэ сымэ, нэгъуэщIхэри.
ЦIыхубэм фIыуэ ялъэгъуа тхакIуэшхуэм и творчествэм ехьэлIауэ зэIущIэм зи Iуэху еплъыкIэхэр утыку къыщизыхьахэм къыхагъэщащ лъэпкъыбзэр, хабзэр, щэнхабзэр хъумэным, лъэпкъ литературэм зегъэужьыным хэлъхьэныгъэ хуэзыщIа, дуней псом къыщацIыхуа тхакIуэм и мыхьэнэр къызэрылъытэгъуейр, КIыщокъуэр дэнэ щIыпIи зэрыщалъытэр, ар зэи цIыхубэм зэращымыгъупщэнур, и тхыгъэхэр дяпэкIи зэраджынур.
КIыщокъуэм и къуэшым ипхъу Мэлбахъуэ Зинаидэ зэхыхьэ купщIафIэр къызэзыгъэпэщахэм, абы хэтахэм, къыщыпсэлъахэм фIыщIэ яхуищIащ, Алим и гъащIэмрэ гуащIэмрэ гулъытэ зэрыхуащIам папщIэ

.

 

 

Тхыгъэри сурэтхэри ТЕКIУЖЬ Заретэ ейщ.
Поделиться: