Календарь событий

08 сентября 2022

Нэм фIэбэр Iэбэм еух

АККИЗОВЭ Имарэ, сурэтыщI:
ГъащIэм къысхухихащ
    Си ныбжьыр илъэсих-блы хъуху си адэ-анэм лэжьапIэ пэшу яIар дыщыпсэу фэтэрращ. Абы къегъэлъагъуэ сэ сыкъызыхэхъукIар, си псэр зыпсыхьар, IэщIагъэ схуэхъуар езы гъащIэм къызэрысхухихар. СщIэрт сурэтыщI сызэрыхъунур. Пэжщ, епщIанэ классыр къэзуха иужь, гъащIэм и къысхуигъэув унафэ гуэрхэми сыщIэдэIун хуей хъуащ, аращ филолог IэщIагъэ япэщIыкIэ щIызэзгъэгъуэтар.

Зи гъащIэр цIыхухэм тыхь яхуэзыщIа

«ЩIыхьым и дамыгъэ» орденызрата, КъБР-м щIыхь зиIэ и дохутыр, категорие нэхъыщхьэ зиIэ дохутыр Джэрыджэ Розэ Азрэт и пхъур илъэс 50-м щIигъукIэ Республикэ онкологие диспансерым щылэжьащ.

Химие щIэныгъэм и щэхухэм теухуауэ

Химие щIэныгъэхэм я кандидат, Урысейм и щIэныгъэлI ныбжьыщIэхэм я зэгухьэныгъэм хэт Къуэкъуей (Алмэ) Анетэ Къармэхьэблэ къуажэм къыщыхъуащ, Къэхъун унагъуэу щопсэу. 

Бжьыхьэр нэщхъейщ

Налъэ-налъэу зэхуэсхьэса гъащIэм бжьыхьэ уэшхыр хошхэ. ТкIуэпс щIыIэхэм къыхагъэскIыкI гъащIэр сымаджэ мэхъу. Къоуз гугъэфIкIэ гъэнщIауэ щыта зэманыр зэрыблэкIар, махуэ жагъуэхэм я уIэгъэхэр, гущIэм куууэ хыхьа гукъеуэхэр. Узхэм ягъэхыщIэ гъащIэм и псэр пыт къудейщ. Зихъумэжыфакъым… Гу пцIанэр псалъэ хьэулейхэм кIуапIэ ящIри, зэхауIухьащ. Абы гъащIэми фIы щIихакъым. ИтIани ар хуейкъым ужьыхыну, дунейм къыхуохъуапсэ…

Iэпкълъэпкъым и зэфIэкI телъыджэхэр

1. Тхылъи 5-м ит информацэр цIыху щхьэкуцIым и зы налъэм (клеткэм) йозагъэ;
2. ЖьакIэ зэраупс лезвэ хуогъэткIу лъатэпсым;
3. ЩхьэкуцIым къикI импульсыр апхуэдизкIэ псынщIэщи, километр 274-рэ зы сыхьэтым къызэпичыфынут машинэу щытатэмэ;
4. Iэпкълъэпкъым пкърылъ углеродым къэрэндащ 900 къыпхухэщIыкIынут;
5. Уи Iэпкълъэпкъым щыщу налъэ мин 50 зэпкърыхури, апхуэдиз къигъэщIыжащ мы псалъэухам укъеджэху;
6. ЦIыхубзым и гур нэхъ псынщIэу къоуэ, цIыхухъум ейм нэхърэ;
7. ЦIыхум пщIыхьэпIэу илъагъум и процент 90-р щогъупщэж;

И напэ емыплъыжу лъэбакъуэ зымыча

Зи гуащIэм утепсэлъыхькIэ пхуэмыухщ, пщIэуэ хуэпщIымрэ зэрыбгъэлъапIэмрэ къилэжьым ефэгъуэкI зэпытщ тхакIуэ, усакIуэ, драматург, сурэтыщI IутIыж Борис. 
Борис и тхыгъэхэр гъуэзэджэщ, и адыгэбзэр шэрыуэщ, унэтIыныгъэ IэджэкIэ и зэфIэкIыр инт, и цIыху щIыкIэри гъэщIэгъуэныщэт. Сыт хуэдэ жанрым хэмылэжьыхьами, сыт хуэдэ тхыгъэ къимыгъэщIами, сыт хуэдэ Iуэхум зримыпщытами, дэтхэнэри нэгъэсауэ, псалъэ лей хуэныкъуэу зэфIихырт абы.

И теплъэр - гуакIуэу, и кIуэцIыр - дзыхьщIыгъуэджэу

Германием и къалащхьэ Берлин мэжджыт зыфIэзыщыжа унэ гъэщIэгъуэн дэтщ. «Ибн Рушд – Гёте» цIэм уигу къигъэкIын хуейр ар къызэзыгъэпэщам къуэкIыпIэми къухьэпIэми я щэнхабзэр къабыл зэрищIырщ. ИтIани, муслъымэн дунейр къызэщIигъэхъеящ мэрем махуэхэм я зым ирихьэлIэу, абы и IуплъапIэм «адрейхэм емыщхь дуней тетыкIэ зиIэхэм» яIэт нып зэмыфэгъур къызэрыфIадзар.

Къанокъуэ Арсен

Ди лъахэм и зыужьыныгъэм куэд хэзылъхьа, ноби хэзылъхьэ политик цIэрыIуэу Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхыдэм хэуващ Урысей Федерацэм и Федеральнэ Зэхуэсым ФедерацэмкIэ и Советым Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм къыбгъэдэкIыу сенатору щыIэ, ЩIэныгъэхэмкIэ Дунейпсо Адыгэ Академием и тхьэмадэ Къанокъуэ Арсен Башир и къуэр.

ШыщхьэIуур нэхъ яхуэфIащ

Урысей Федерацэм футболымкIэ и етIуанэ дивизионым и Япэ гупым щекIуэкI зэхьэзэхуэм ипкъ иткIэ «Спартак-Налшыкым» шыщхьэуIум зэIущIиплI иригъэкIуэкIащ. Къапщэтэмэ, а мазэр ди щIалэхэм къехъулIауэ жыпIэ хъунущ.
Дызытепсэлъыхь лъэхъэнэм и пэщIэдзэ зэпэщIэтыныгъэу «Биолог-Новокубанск» Прогресс щыдрагъэкIуэкIар налшыкдэсхэм нэхъ къатехьэлъахэм ящыщщ.

НОБЭ

ЩIэныгъэ зэгъэгъуэтыным и дунейпсо махуэщ. ООН-м щIэныгъэншагъэр гъэкIуэдыным теухуауэ къищта унафэм ипкъ иткIэ ягъэувауэ 1966 гъэ лъандэрэ ягъэлъапIэ.
Журналистхэм я зэкъуэтыныгъэм и дунейпсо махуэщ. Фашизмэм и бийхэм ящыщ чех журналист Фучик Юлиус Берлин и тутнакъэщ Плётцензее 1943 гъэм фокIадэм и 8-м гуузу щаукIауэ щытащ.
Урысейм и Дзэ щIыхьым и махуэщ – Кутузов Михаил зи унафэщI урысеидзэм Бородино и деж щригъэкIуэкIа зауэшхуэм и махуэщ
Финансистым и махуэщ