Календарь событий

11 июля 2024

Фыз инатыр зэрыщIалъхьар

Еуэри зы къуажэ гуэрым зылIрэ зы фызрэ дэст, жи. Сыт и лъэныкъуэкIи дагъуэншэт, ауэ лIыр инатт, фызыр нэхъ инатыжт: лIым и Iэпэр вым хуишийрэ «мор выщ», – жиIамэ, фызым и щхьэр игъэкIэрахъуэрти, «выкъым, шыщ!» – жиIэрти къэувырт; лIым «мэкъуауэгъуэ хъуащ», – жиIамэ, фызым и лъэдакъэпитIыр фIигъанэрт: «нартыху къыдэчыжыгъуэ хъуащ», – жиIэрт; ЛIым пэж жиIэрти, икIуэт имыIэу тетынут, фызым ар пцIыуэ къыщIигъэкIын хуейт.

ЩIыпIэцIэхэм ятеухуа хъыбарыжьхэр

 Анэдэлъхубзэмрэ литературэмкIэ егъэджакIуэ Хьэрэдурэ Эммэ Тэрч щIыналъэм и къуажищым (Инэрыкъуей, Къаншыуей, Ислъэмей) я щIыпIэцIэхэр къызытехъукIа хъыбарыжьхэр зэхуехьэсыж. Эммэ иригъэкIуэкIа къэпщытэныгъэхэр щIэблэм къахуосэбэп, зи тхыдэм зыщызыгъэгъуэзэну хуейхэм дежкIи уасэ зимыIэ гуащIэдэкIщ. 

IэщIагъэм трагъащIэу

«Профессионалитет» федеральнэ Iуэхур Урысейм и социально-экономикэ зыужьыныгъэм теухуауэ 2030 гъэм нэсыху ягъэбелджылахэм ящыщщ. Ар колледжхэм зэрыхурагъаджэ программэщ, 2022 гъэм УФ-м и Президент Путин Владимир и унафэкIэ ягъэхьэзыращ. А программэмкIэ ирагъэджауэ япэу къыщIагъэкIахэр цIыху мини 170-рэ мэхъу. ДяпэкIэ а бжыгъэм хэхъуэнущ. Путин Владимир унафэ ищIащ 2028 гъэм ирихьэлIэу IэщIагъэлI мелуан гъэхьэзырын хуейуэ, апхуэдэуи ядиIыгъащ «Молодёжь и дети» программэр лъэпкъ проектхэм хагъэхьэн жэрдэмыр зыщIахэм. 

Профсоюзхэм я тхыдэ гъуэгуанэ

КъБР-м и ТхакIуэхэми Журналистхэми я зэгухьэныгъэхэм хэт, тхакIуэ, публицист, журналист Къудей Владимир и Iэдакъэ къыщIэкIа «Жизнь во благо людей» тхылъыр иджы дыдэ къыдэкIащ. 
Тхылъыр теухуащ республикэм и профсоюз IуэхущIапIэр къыщызэIуахам щыщIэдзауэ нобэр къыздэсым къикIуа тхыдэ гъуэгуанэм. Журналистыр гъэхуауэ топсэлъыхь цIыхухэм я хуитыныгъэр хъумэныр зи къалэну къызэрагъэпэща зэгухьэныгъэр зэфIэзыгъэувахэмрэ ди зэманым а пщэрылъыр зыгъэзащIэхэмрэ. 

Москвадэсхэращ япэ къищар

Москвадэсхэращ япэ къищар

КъБР-м и гъуэгухэр къэралым дежкIи щапхъэщ

Урысей Федерацэм ГъуэгухэмкIэ и федеральнэ агентствэм хэтхэмрэ Кавказ Ищхъэрэ, Ипщэ федеральнэ щIыналъэхэм я автомобиль зекIуапIэхэр зыхуей хуэгъэзэнымкIэ щыщыIэ IуэхущIапIэхэм я унафэщIхэмрэ, бадзэуэгъуэм и 10 – 11-хэм къриубыдэу, Къэбэрдей-Балъкъэрым и гъуэгущIэхэм ящыщ зыбжанэр къаплъыхьынущ, абы къыдэкIуэу Урысейм и федеральнэ гъуэгу IэнатIэм и зи чэзу зэхуэсри ди хэгъэгум щрагъэкIуэкIынущ. 

Чингисхъан и унагъуэшхуэр

 Тхыдэр къапщтэмэ, дунейм нэхъ увыпIэшхуэ щызыубыда Чингисхъан (1162-1227 гъэхэр) псори зэхэту фыз 26-рэ иIауэ къалъытэ, ауэ и щIасэ бзылъхугъэхэр бжыгъэншэщ. А щхьэусыгъуэм къыхэкIыу быну иIар зыхуэдизыр зыми жиIэфынукъым. Къыхахын хуей хъуащ икIи икIэм-икIэжым «дыщэ къуэпсым» хагъэхьар къуи 100-м нэблагъэщ. Ахэрат чингизидхэр (нэгъуэщIу жыпIэмэ, хъану щытыну зылъысахэр). Абыхэм ящыщ дэтхэнэми хухахын хуейт унафэ щащIыну къалэ е къэрал кIапэ.

Тхыдэм и лъагъуэкIэ

Къэбэрдей-Балъкъэрым и археологие щIэныгъэр зауэм ипэ илъэсхэм зэрызэфIэувар Миллер А.А., Ермоленкэ М.И., Иессен А.А., Деген Б.Е. сымэ я цIэхэм епхащ. 

Бжьэ зыдэсым фо дещIэ

Бжьэ гъэхъуныр пасэу къежьа IэщIагъэхэм ящыщу къалъытэ. Нобэ абы дуней псом зыщиубгъуащ. Сыт хуэдэ къэралми бжьэ гъэхъуным гулъытэ хэха щыхуащIу, ар ирагъэфIакIуэ зэпыту, абы и зыужьыныгъэм гуащIэшхуэрэ мылъкушхуэрэ ирахьэлIэу къогъуэгурыкIуэ. Къэбгъэлъагъуэмэ, нэхъапэм щымыIа бжьэ лъэпкъыфI зыбжанэ ди зэманым къагъэхъуащ. Апхуэдэхэм фIагъ лъагэ зиIэ фо нэхъыби ящIыф хъуащ, бжьахъуэхэм куэдкIэ нэхъ фейдэ къахуихьу. Ди лъэпкъ тхыдэм ар къызэрыхэщыжым тетхыхьащ КъБКъУ-м и магистратурэм щеджэ Хьэщэ Мухьэмэд.

Я махуэмкIэ йохъуэхъу

Госавтоинспекцэр КъБР-м къыщызэрагъэпэщрэ илъэс 88-рэ зэрырикъум щхьэкIэ УФ-м и УМВД-м Къэбэрдей-Балъкъэрым щиIэ къудамэм и Жылагъуэ советым хэтхэр ехъуэхъуащ ГИБДД-м и лэжьакIуэхэм. 
Жылагъуэ советым хэт Газаев Масхут хуэзащ УМВД-м ГАИ-мкIэ и къудамэм и унафэщI Дёмин Александррэ ДПС-м и командир Iэщын Юрийрэ. Хабзэхъумэхэм захуигъазэу Газаевым жиIащ:

НОБЭ

Бадзэуэгъуэм и 11, бэрэжьей
ЦIыху бжыгъэм хэхъуэным и дунейпсо махуэщ
Шоколадым и дунейпсо махуэщ
1958 гъэм «Кабардинка» къэрал къэфакIуэ ансамблыр Монголием кIуащ, абы и лъэпкъ махуэшхуэм хэтын папщIэ.
1932 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, профессор, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ КIэрэф Майе.
1948 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ артист Къуныжь Алим.

Плъыжь, гъуэжь, удзыфэ

Ди анэдэлъхубзэм гуныкъуэгъуэ нэхъ ин дыдэу хузетхьэхэм язщ ар гъащIэм къыщыщхьэпэн хуэдэу, «къуэладжэ» куэдым зэрытхудэмышэр, псэуныгъэм епха лъэныкъуэхэм я нэхъыбэр хамэбзэкIэ зэфIэдгъэкIмэ нэхъ къызэрытщтэр.