Календарь событий

31 марта 2025

НОБЭ

Гъатхэпэм и 31, блыщхьэ
1944 гъэм къалъхуащ урысей кинорежиссёр, актёр, УФ-м и Кинематографистхэм я зэгухьэныгъэм хэт Гуэбэшы Амурбэч.
1945 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъМУ-м и профессор Пыл Iэуес.
1969 гъэм къалъхуащ къэрал, жылагъуэ лэжьакIуэ, хьэрычэтыщIэ, псапащIэ Къуэжьокъуэ Артур.
Дунейм и щытыкIэнур

Дапщэщи дыхуэсакъыпхъэщ

Иджыри зэIубзкъым мы махуэр хэт сыт щыгъуэ къигупсысами, ауэ ар быдэу епхащ щIыуэпсым емыгуэуэнымрэ ди зэран емыгъэкIынымрэ ехьэлIауэ длэжьыпхъэхэм. 

«Ozon»-м ди деж къыщыщIагъэкIахэри щащэ

Къэбэрдей-Балъкъэрым щылажьэ «Зэхьэзэхуэр зи лъабжьэ экономикэ лъэщ», «Дунейпсо кооперацэмрэ экспортымрэ» лъэпкъ пэхуэщIэхэм япэ иткIэ ди щIыналъэм и IуэхущIапIэхэм къэрал дэIэпыкъуныгъэ ягъуэт икIи абы Iэмал къарет «Урысейм щащIащ» пэхуэщIэм хэтыну. Абы и фIыгъэкIэ, интернетыр къэзыгъэсэбэп сату щIыпIэхэм «Къэбэрдей-Балъкъэрым щащIащ» фIэщыгъэр зэрихьэу я продукцэхэр щагъэлъэгъуэф. 

Сатууэ ящIым хохъуэ

2025 гъэм и щIышылэм къриубыдэу Къэбэрдей-Балъкъэрым розницэ сатууэ щащIам сом мелард 22,8-рэ къыпэкIуащ е нэгъабэ и апхуэдэ пIалъэм щыIахэм проценти 106,5-кIэ хуэкIуэу. Бжыгъэхэм къагъэлъагъуэ щIыналъэм и экономикэм и IэнатIэхэм зыужьыныгъэфIхэр зэрагъуэтыр. 

УэрэдкIэ цIыхубэм яхуоупсэ

Урысей Федерацэмрэ Абхъаз Республикэмрэ щIыхь зиIэ я артисткэ, Адыгэ Республикэм и цIыхубэ артисткэ, «Адыгейм и щIыхь» медалыр зыхуагъэфэща, Къандур Мухьэдин и цIэкIэ ягъэува дунейпсо саугъэтым и лауреат, адыгэ уэрэджыIакIуэ цIэрыIуэ, ныбжьыщIэхэм я егъэджакIуэ икIи унэтIакIуэ Нэхей Тамарэ къызэралъхурэ мы махуэхэм илъэс бжыгъэ дахэ ирикъуащ. 

Бзэмрэ псэмрэ

Анэдэлъхубзэр сыт цIыху щхьэхуэм, лъэпкъ псом дежкIэ? Тхьэм къыIурилъхьэри ирипсэуну кърита фIыгъуэщ. И лъым хэтщ, цIыхум и хьэл-щэныр ипсыхьу. Пэжщ, бзэм хьэл-щэн епсыхь. Ди адыгэбзэм къыдокIуэ хабзэ-нэмыси, щэнхабзи, зыIыгъыкIи, зыщIыкIи, цIыху хэтыкIи, дуней тетыкIи. Мо зэкIэлъыхьа-зэпыщIам зы къуэпс къыхэпчмэ, ар псо хъужыркъым – зэкIэщIокI. АтIэ, адрей къуэпс псори къызыбгъэдэкIыжыр бзэращ. Бзэмрэ псэмрэ зэгъусэщ. Гугъу иджы адыгэбзэкIэ упсэлъэну? Хьэуэ, псэ хэплъхьэмэ, гугъукъым. Аращ тфIэкIуэдыр – псэращ. Псэм дегугъун, дытелэжьэн хуейщ.

Илъэс къэс хегъахъуэ

2024 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и консерв заводхэм псоми зэхэту пхъэщхьэмыщхьэрэ хадэхэкIыу траIуэнтIащ банкI мелуан 352,8-м щIигъу икIи ар процент I2-кIэ нэхъыбэщ абы ипэ ита илъэсхэм елъытауэ. 
Республикэм псори зэхэту консерв банкIыу щытраIуантIэм и зэхуэдитIым нэхърэ нэхъыбэр, хабзэ зэрыхъуауэ, бэдрэжан пIытIам еубыд. ЕтIуанэр джэш хъурейщ, адэкIэ къыкIэлъокIуэ нартыху IэфIымрэ нащэ гъэфIэIуамрэ.

Зылъагъур ехъуапсэу

Адыгэ фащэм ди гъащIэм щиIэ мыхьэнэм, нобэрей зэманым нэхъ къезэгъыу абы и пкъыгъуэ гуэрхэр щыгъынхэм зэрырахьэлIэм, нэгъуэщIхэми къытхутопсэлъыхь «Zaira_fasha» студиер къызэзыгъэпэща Хьэмырзэ Заирэ. 

Лъэпкъым и щIыхьыр иIэтащ

Нобэрей ди литературэм  и лъэпкъ фащэхэр, абы къыщIэлъ гъуэгуанэм и гъэзапIэхэр зыубзыхуар КIыщокъуэ Алимщ. ДэркIэ фIыгъуэ мылъытэщ Алим къызэринэкIа дэтхэнэ тхыгъэри – ахэр гъэнщIащ гупсысэр зыгъэлажьэ, гъащIэмрэ зэманымрэ я куупIэр зи лъабжьэ псалъэмакъкIэ. КIыщокъуэм и цIэр зэи щыгъупщэнукъым ди лъэпкъым – апхуэдэ цIыхур уахътыншэщ. Абы къызэринэкIащ ди лъэпкъымрэ ди литературэмрэ я фIыцIэ жыжьэ щызыгъэIуа усыгъэхэр, «Хъуэпсэгъуэ нур», «Мазэ ныкъуэ щхъуантIэ», «Нал къута» роман гъуэзэджэхэр, нэгъуэщI тхыгъэ зэмылIэужьыгъуэ куэди.

ДыгъуакIуэм зиумысыжащ

КъБР-м щыIэ МВД-м, Урысей МВД-м и Управленэ нэхъыщхьэу Краснодар крайм щыIэм уголовнэ къэлъыхъуэныгъэмкIэ я лэжьакIуэхэм яубыдащ мэжджытым ахъшэ щызыдыгъуар. 
Урысей МВД-м Шэджэм районым щиIэ къудамэм зыхуигъэзащ Щхьэлыкъуэ къуажэм и мэжджытым и Iимамым. Абы зэрыжиIамкIэ, тхьэ елъэIупIэм ямыцIыхур щIыхьэри, сэдэкъэ ахъшэр зэрылъыр къыщIихащ. Ар щидыгъум видеокамерэм итхащ. 

Тхылъым дапщэщи и махуэщ

ПащIэ Бэчмырзэ и цIэр зезыхьэ хэгъэгу библиотекэм иджыблагъэ Сабий икIи ныбжьыщIэ тхылъхэм я тхьэмахуэ щекIуэкIащ. Ар ТекIуэныгъэ Иныр илъэс 80 зэрырикъум теухуат.