Календарь событий

26 февраля 2026

Абрэдж Iэдиб Кыщпэк къуажэм щыIащ

Бахъсэн район администрацэм и Iэтащхьэ Абрэдж Iэдиб лэжьыгъэ IуэхукIэ Кыщпэк къуажэм щыIащ. Абы зыщигъэгъуэзащ социальнэ инфраструктурэм и щытыкIэр зыхуэдэм, лъэпкъ пэхуэщIэхэр зэрагъэзащIэ щIыкIэм, яIущIащ къуажэдэсхэмрэ творчествэ гупхэмрэ.
Абрэджым япэщIыкIэ зригъэлъэгъуащ къуажэ администрацэм и хэщIапIэр, ЩэнхабзэмкIэ унэр, модельнэ библиотекэр, къуажэ утыкур. ЩIэупщIащ творчествэ зэгухьэныгъэхэр я лэжьыгъэм зэрехъулIэм, зыхуей-зыхуэфIхэмкIэ къызэрызэгъэпэщам, Iуэхугъуэ зыхэтхэм, нэгъуэщIхэми.

Лъэпкъ щэнхабзэм зезыгъэужьа Гъуэт Хъусин къызэралъхурэ илъэс 85-рэ ирокъу

УэрэджыIакIуэ цIэрыIуэ Гъуэт Хъусин псэужамэ, и ныбжьыр илъэс 85-рэ ирикъунут. Илъэситху хъуащ ар къызэрытхэмытыжрэ, ауэ Къэрэшей-Шэрджэс, Адыгей, Къэбэрдей-Балъкъэр республикэхэм щыпсэу лъэпкъ интеллигенцэм, адыгэм щыщу абы и гуащIэм щыгъуазэ дэтхэнэми и гум ихуркъым щэнхабзэмрэ гъуазджэмрэ хэлъхьэныгъэшхуэ хуэзыщIа лIы бэлыхьыр. 

Акъылымрэ къарумрэ

Еуэри, жеIэ, Тхьэм псэущхьэу щыIэр къигъэщIри, насыпыр къахуигуэшу хуежьащ: бдзэжьейм псыр къритащ, къуалэмрэ бзумрэ хьэуамкIэ къахуэупсащ, хьэмбылу-бжьэмбылум щIы щIагъыр къахуигъэфэщащ, хьэкIэкхъуэкIэм мэзыр яхухихри, итIанэ мыр къажриIащ:
– Иджы, си тIасэхэ, насыпым я нэхъыщхьэу тIy къэнащ – къарумрэ акъылымрэ. Ахэр фэ къыфхузогъанэри, вгуэшыж! – жиIэри, акъылымрэ къарумрэ зы хъуржыным илъу къахуидзщ аби, езыр уафэм дэкIуеижащ.

Ди лIыкIуэхэр яхэту

 
«Gulfood» фIэщыгъэр зэрихьэу Хьэрып Эмират Зэгуэтхэм я къалащхьэ Дубай щекIуэкIащ ерыскъыхэкIхэмрэ псыхэкIхэмкIэ я дунейпсо гъэлъэгъуэныгъэ. Абы хэтащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и «Аква-Кристалл» IуэхущIапIэр. «Урысейм щащIащ» лъэпкъ брендым щIэту ди къэралым абы щигъэува экспозицэр къызэIуихащ УФ-м мэкъумэш хозяйствэмкIэ и министр Лут Оксанэ.

Хьэкъул Тимур етIуанэщ

УФ-м иджырей пятиборьемкIэ пашэныгъэр къыщыхьыным хуэунэтIа зэхьэзэхуэрэ урысейпсо зэпеуэрэ Киров къалэм щекIуэкIащ иджыблагъэ. Абы хэтащ ди къэралым и щIыналъэхэм ящыщу 17-м я спортсмен 300-м щIигъу. 
Къэбэрдей-Балъкъэрым и щIыхьыр иIэту зэхьэзэхуэхэм щыIащ Хьэкъул Тимур икIи и зэфIэкIхэр щигъэлъэгъуащ псы есынымкIэ метри 100 зи кIыхьагъ гъуэгуанэр нэхъ псынщIэу зэпычынымрэ къызэдэжэнымкIэ зэпеуэхэм. 

ЩIакхъуэ Iыхьэ

Ди республикэм адыгэбзэкIэ къыщыдэкI ди газет закъуэм щIэх-щIэхыурэ къыхуэтхэ ди щIэджыкIакIуэхэм ящыщщ «Адыгэ псалъэм» и ныбжьэгъу пэж, нэхъыжьыфI Къардэн Мухьэмэд. Абы и тхыгъэхэр треухуэ гъащIэм къыщыхъу Iуэхугъуэ хьэлэмэтхэм, дегъэцIыху щапхъэ зытепх хъунухэр. «ЩIакхъуэ Iыхьэ» зыфIища хъыбарыр теухуащ цIыхум хэлъыпхъэ щэн дахэм, гъэсэныгъэ екIум. 

(Къамыгупсыса хъыбар)

ЛIыхъужьыр зи гъуазэ

КъБР-м и Парламентым и депутат, КъБКъУ-м Граждан-хэкупсэ гъэсэныгъэмкIэ и центрым и унафэщI, дзэ Iуэху хэхам и ветеран Шевчук Герман «Зэхуэдэхэм я зэпсэлъэныгъэ» къыхуеджэныгъэм щIэту щIалэгъуалэм яIущIащ. Ар къызэригъэпэщащ «Урысей зэкъуэтым и ЩIалэгъуалэ гвардие» урысейпсо жылагъуэ зэгухьэныгъэм и къудамэу университетым щыIэм.

НОБЭ

Мазаем и 26, махуэку

1940 гъэм къалъхуащ тхакIуэ Щауэ Къалидар. 
1953 гъэм къалъхуащ адыгэ сурэтыщI, IуэрыIуатэдж, РАХ-м и дипломант, Адыгэ Республикэм щIыхь зиIэ и художник ГъукIэ Замудин. 
1965 гъэм къалъхуащ КъБР-м и Парламентым и депутат, Афганистаным щызэуахэм я республикэ зэгухьэныгъэм и унафэщIу щыта, къэрал дамыгъэ лъапIэ зыбжанэ зыхуагъэфэща Тхьэгъэлэдж Тимур. 

Кыщпэк жылэм зеужь

Къэбэрдей-Балъкъэрым и Бахъсэн щIыналъэм хыхьэ Кыщпэк (Тыжьей) къуажэм ди къэралым къыщрахьэжьа лъэпкъ проектхэм хыхьэу щалэжьар сыт? И Iэхэлъахэм сыт хуэдэ зыгъэпсэхупIэхэм уащыIущIэрэ? А жылэм щыщу щIалэ дапщэ дзэ Iуэху хэхам хэтыр? Мы упщIэхэми нэгъуэщIхэми жэуап къарет Кыщпэк къуажэм и администрацэм и унафэщI Елбэрд Артур. 
Мы тхыгъэр «Адыгэ псалъэ» газетэм и щIэджыкIакIуэхэми яфIэгъэщIэгъуэн хъуну къэтлъытэу, къызытетщIыкIыжар республикэ радиом и лэжьакIуэ, журналист Джыназ Заремэ зи гугъу тщIы унафэщIым дригъэкIуэкIа псалъэмакъращ.