Махуэгъэпс

Вагъуищым я нэхъ цIыкIум

Астрономхэм къызэрахутауэ, ди Дыгъэм хуэдгъэдэну нэхъ тпэгъунэгъуу уахэм зыщызыгъазэр вагъуищу зэхэт Альфа Центаврэ гуэрэным хыхьэ Проксимэ Центаврэщ.   

Ар адрейхэм елъытауэ зэрынэхътпэгъунэгъум I9I5 гъэм япэ дыдэу егупсысар Шотландие щыщ астроном Иннес Робертщ, а вагъуэм уафэм псынщIэу зэрызыщигъазэм зыкъомрэ кIэлъыплъа иужь. ИлъэситI дэкIатэкъым, а вагъуэмрэ дэрэ ди зэхуаку дэлъ гъуэгуанэр зыхуэдизыр щIэныгъэлIхэм къапщын щыщIадзам. Иужьым а вагъуэм «Проксимэ Центаврэ» фIащащ, Альфэ Центаврэ вагъуищ зэрыбыным зэрыхыхьэм къыхэкIыу.

Псалъэжьхэр

                               Лэжьыгъэм, гуащIэдэкIым теухуахэр

Абрэмывэ зыкъутэм татуугъуэ егъуэт.

Акъыл зиIэм и Iуэхур махуищщ, акъылыншэм и махуэ махуищщ.

Арму и унэ лъэбышэщ.

Бжьэ зэмыдзэкъам фом и уасэр ищIэркъым.

Бжьэ зезыхуэр хум елэжьым и Iыхьэгъущ.

Бжьэ зыдэсым фо дещIэ.

Бланэр уигу къэкIамэ, къуэладжэ щыщакIуэ.

ВакIуэлIыр хуэмыхумэ, пашэвыр мэхъуакIуэ.

Вы зимыIэм шкIэ щIещIэ.

Выжь и махуапщIэ выщIэ и уасэщ.

Вым еубзэ, шым езауэ.

Гъатхэ уафэ гъуанэщ.

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 16,  гъубж

         Макъым и дунейпсо махуэщ

1905 гъэм Урысейм и япэ профсоюзыр - печатым и лэжьакIуэхэм ейр - къызэрагъэпэщащ.

1920 гъэм цIыхубэ милицэм и Налшык управленэр къызэрагъэпэщащ.

1934 гъэм СССР-м и ГъэзэщIакIуэ комитет нэхъыщхьэм и унафэкIэ ягъэуващ «Совет Союзым и ЛIыхъужь» цIэ лъапIэр.

 

Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 15, блыщхьэ

♦Щэнхабзэм и дунейпсо махуэщ

♦Экологием теухуа щIэныгъэхэм я дунейпсо махуэщ

♦Урысейм IэщэкIэ ЗэщIэузэда и Къарухэм я радиоэлектроннэ дзэхэм я IэщIагъэлIым и махуэщ

♦1395 гъэм Тамерланрэ Тохъутэмыщрэ я дзэхэр Тэрч и деж щызэзэуащ.

♦1934 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, профессор, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, ЩIДАА-м и академик Слъон Лудин.

Нобэ

Мэлыжьыхьым и 12, мэрем

         ЦIыхум хьэршым япэу лъагъуэ щыхиша дунейпсо махуэу ООН-м игъэуващ

         Авиацэмрэ космонавтикэмрэ я дунейпсо махуэщ

         1961 гъэм Гагарин Юрий «Байконур» щаутIыпща «Восток» кхъухьым ису дунейм щыяпэу хьэршым лъэтащ.

         1929 гъэм къалъхуащ публицист, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ КIумыхъу Жылэбий.

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 11, махуэку

♦Фашист гъэрыпIэм исахэр хуит къызэращIыжам и дунейпсо махуэщ

♦Паркинсон узыфэм ебэныным и дунейпсо махуэщ

♦1892 гъэм къалъхуащ адыгей тхыбзэр зэхэзылъхьа БекIухъу Ахьмэд.

♦1931 гъэм къалъхуащ УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, журналист КIасэ Чэмал.

НОБЭ

 
Мэлыжьыхьым и 9, гъубж
1938 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Азэмэт Лалушэ.
1947 гъэм къалъхуащ литературэдж, критик, къэрал лэжьакIуэ, филологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, профессор Тхьэгъэзит Юрэ.
1954 гъэм къалъхуащ Тыркум щыщ Къайсэр вилайетым и губернатору щыта Джамбулэт (Яхэгуауэ) Нихьэт.

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 8, блыщхьэ

Урысей анимацэм и махуэщ
УФ-мрэ Белоруссиемрэ я дзэ комиссариатхэм я лэжьакIуэхэм я махуэщ
1918 гъэм
адыгэ узэщIакIуэ, щIэныгъэлI Сихъу Сэфарбий и усэхэр зэрыт тхылъ къыдэкIащ.
1908 гъэм къалъхуащ Адыгэ Республикэм щыщ парт, совет лэжьакIуэ, Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Чэмокъуэ Аслъэнджэрий.
1938 гъэм
къалъхуащ композитор, УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Тыкъуэ Къаплъэн.

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 5, мэрем

Гъэсэныгъэм и дунейпсо махуэщ
1905 гъэм
Курп Ищхъэрэ къуажэм и мэкъумэшыщIэхэм зыкъаIэтащ.
1943 гъэм ВКП(б)-м и Къэбэрдей-Балъкъэр обкомым и бюром унафэ къищтащ Бахъсэн ГЭС-р зэфIэгъэувэжыным теухуауэ.
1956 гъэм къалъхуащ бзэщIэныгъэлI, филологие щIэныгъэхэмIэ доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик ПIаз Сергей.
 

Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Мэлыжьыхьым и 4, махуэку

         Интернетым и дунейпсо махуэщ

         Компьютерыр зэтезыухуэм и дунейпсо махуэщ

         1933 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакIуэхэм я оргбюро къызэрагъэпэщащ.

         1896 гъэм къалъхуащ адыгэхэм я къекIуэкIыкIам  теухуа лэжьыгъэ куэд зиIа, тхыдэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, профессор Кокиев Георгий.

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс