Щэнхабзэ

Кавказ щэнхабзэм итхьэкъуа япон щIалэ

Ижь-ижьыж лъандэрэ хамэ къэрал куэдым щыщ къэхутакIуэхэр хуабжьу дехьэх Кавказым ис лъэпкъхэм я тхыдэм, псэукIэм, къекIуэкIыкIам. Но­бэ фэдгъэцIыхуну дыхуейщ апхуэдэ зы, зи ныбжьыр илъэс 19 фIэкIа мыхъу Японием щыщ Нозаки Тайга.  

Адыгэ цIыху теплъэм

Америкэм и щыхьэр Вашингтон дэт «Конгрессым и тхылъ хъумапIэр» (Library of congress) дунейм библиотекэу тетхэм я нэхъ ину къалъытэ. 

Элонэ и «Лъэпкъ жыгыр»

ЗэпэIэщIэ Iэмалым тету къапщытэжащ зэфIэкI зиIэ сабийхэм папщIэ Санкт-Петербург къыщызэрагъэпэща «Уникум» IX-нэ урысейпсо фестивалым кърикIуахэр. 

КхъуейплъыжькIэрыщIэ

Мыри унагъуэм къахэхъуа сабийм кIэлъызэрахьэ хабзэ дахэхэм ящыщщ. КхъуейплъыжькIэрыщIэр щащIыр щIалэ цIыкIу къахэхъуауэ щытмэщ. Абы пасэу зыхуагъэхьэзырын щIадзэ: фэ кIапсэ дагъэм быдэу ирагъафэ, матэ кхъуейр ягъэгъу, ерыскъы зэмылIэужьыгъуэхэр ягъэхьэзыр, кIэралъхьэну хьэпшыпхэр къащэху.

Фестивалым пашэ щохъу

Бахъсэн район администрацэм щэнхабзэмкIэ и къудамэм и лэжьакIуэхэр щытекIуащ Адыгэ республикэм щекIуэкIа «Возвращение к истокам – путь к возрождению» фестиваль-зэпеуэм. 

Адыгэлъ зыщIэт Фахрие Эвджен

Куэдым фIыуэ ялъэгъуа актрисэ цIэрыIуэ Фахрие Эвджен и анэр адыгэщ.
Тырку литературэм нэхъ цIэрыIуэ дыдэу хэтхэм ящыщщ Гюнтекин Решад и Iэдакъэ къыщIэкIа «Псейбзум уэрэд къреш» романыр.

КъэфакIуэ гъуэзэджэ къыхэкIат

Урысей Федерацэм, Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм щIыхь зиIэ я артист, балетмейстер Дашу Хьэшыр 1929 гъэм и щIышылэ мазэм Вольнэ Аул (Брамтэ) къыщалъхуащ. Иджыри сабийуэ къэфэн щIидзащ абы. Зэгуэрым, накъыгъэ махуэшхуэр ягъэлъапIэу, щIалэгъуалэр уэру Налшык и уэрамхэм дэтт, зыгъэпсэхупIэхэм зыкъыщагъэлъагъуэу. Къэбэрдей уэрамым къыщыфэ Хьэшыр гу къылъитащ гъунэгъуу блэкI Къалмыкъ БетIал. КъэфакIуэ ныбжьыщIэм къулыкъущIэр къыбгъэдыхьэри IэплIэ къыхуищIат икIи: «Афэрым, уэ къэфакIуэ гъуэзэджэ къыпхэкIынущ!», - къыжриIат. А псалъэхэр пэж хъуащ.

ТхакIуэ цIэрыIуэ Дангулов Саввэ

Адыгэ хъуа ермэлыхэм (черкесогаихэм) ящыщ тхакIуэ цIэрыIуэ, Армавир къалэ щIыхь зиIэ и цIыху Дангулов Саввэ къызэралъхурэ илъэси 110-рэ мэхъу.

Лъэпкъым бын хуэбгъэсэнумэ...

Лъэпкъ щэнхабзэм, гъуазджэм хуэлажьэ зэщхьэгъусэхэу Шал Хъусенрэ КIэхумахуэ ФатIимэрэ хэт зымыцIыхур?! Хъусен и адыгэ уэрэдхэр, урысыбзэкIэ, балъкъэрыбзэкIэ жиIэхэр цIыхубэм дзапэ хуэхъуащ жыпIэкIэ ущыуэнукъым. ФатIимэ ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым и утыкум роль бщIы бжыгъэхэр щигъэзэщIащи, дэтхэнэри гукъинэжщ. Абы къыдэкIуэу, щэнхабзэ пшыхьхэр зыуэ дахэу, щIэщыгъуэу ирегъэкIуэкIри, утыкум а бзылъхугъэ цIыкIур къызэрихьэу къызэхуэсахэм я гукъыдэжыр къеIэт. 

КъэфакIуэ гуп нэхъыфIу къалъыта

УнэтIыныгъэ зэмылIэужьыгъуэхэм къыщыхэжаныкIа цIыху щхьэхуэхэмрэ гупхэмрэ ехьэлIауэ 2021 гъэм и кIэм Инстаграм напэкIуэцIым щрагъэкIуэкIа IэIэтым кърикIуам тету, «Илъэсым и къэфакIуэ нэхъыфI» щIыхьыцIэр хуэфащэу къалъытащ лъэпкъ ­къафэхэмкIэ «Шэрджэс» ансамблым. 

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ