Зауэ хъыбархэр лIыхъужьхэм трахырт

ЕтIуанэ дунейпсо зауэшхуэм киноаппаратхэмрэ сурэттеххэмрэ куэду хэлIыфIыхьауэ жыпIэ хъунущ. Совет кинооператорхэр зэуапIэ губгъуэм итт я къалэн ягъэзащIэу, я псэр щати куэдрэ къэхъуу. Кинематографхэм лагъымыр яIыгъыу зэуапIэ губгъуэм илъадэртэкъым, Iэщэр яIэщIэлъу дзэм япэ иттэкъым. Ауэ ТекIуэныгъэ Иным абыхэм я гугъуехьи хэлъщ. ЕтIуанэ дунейпсо зауэр къэхъеиным мазищ иIэжу, Дзэ Плъыжьым и IуэхущIапIэм щрагъэкIуэкIа зэIущIэм унафэ къыщащтащ дзэ Iуэхухэм кIэлъыплъын, тезыхын оператор гуп къызэгъэпэщын хуейуэ. Абы хагъэхьат Ешурин Владимир, Коган Соломон, Штатланд Виктор сымэ.

Кинематографхэри Iэщэ папщIэ щыхъуа хуэдэт зауэм. Къэралыр бийм пэщIэтынымкIэ ахэр дэIэпыкъуэгъушхуэт. Зауэр щIидзэри, етхуанэ махуэм кинохроникэмкIэ къыдагъэкI журналым къытрадзащ совет операторхэм траха япэ сурэтхэр. Тхьэмахуищ дэкIа нэужь, зэуапIэ губгъуэм щIэх-щIэхыурэ ихьэ хъуащ кинематографу гуп 16. Абыхэм яхэтт оператор 90. Кинемотографистхэм яхыхьэрт дзэ Iуэхум и пIалъэр зыщIэхэри. Апхуэдэхэм яхэтт Финляндиер, Испаниер, Халкин-Голыр къызэзынэкIахэр. Режиссёрхэмрэ операторохэмрэ Хэкум къыщхьэщыжын гупсысэм зэщIиIыгъэу зэуапIэм щыIэти, ВГИК-р къэзыух куэдым диплом лэжьыгъэ яхуэхъурт зэуапIэ губгъуэм щытраха сурэт-дэфтэрхэр, фильм кIэщIхэр. Фронт къэс езым егъэщIылIауэ а лэжьыгъэр зыщIэ гупхэр щыIэ хъуащ. Гуп къэс хэтт цIыхуи 7-8.

Фашистыдзэм ерыщу зыхуигъэхьэзырауэ къыщIэкIат езым къигъэхъея зауэм. ЗэщIэузэдат хъыбарегъащIэ IуэхухэмкIи. Геббельс и ведомствэм кино тезых ротэхэр зэпэщ щащIат: я операторхэр Iэчлъэчхэт, дзэм и пIалъэр ящIэрт, загъэхьэзырынуи Iэмал яIат. Нэмыцэ кинооператорхэм яIыгът «Аррифлекс- 35» кинокамерэфIхэр. Абыхэм камерэм иралъхьэрт метр 60 е метри 120-рэ хъу киноплёнкэхэр. Камерэм къиубыдыфырт нэхъ жыжьэIуэу екIуэкI зэхэуэхэри.

Совет кинооператорхэм апхуэдэ Iэмалхэр яIэтэкъым. Зауэр къэхъеиным ипэ абыхэм къагъэсэбэпу щата камерэхэр хьэлъэ дыдэхэт, зэуапIэм къыщепхьэкIыфынутэкъым. Фронтым здрахьэрт «Аймо» американ камерэхэр е абы тращIыкIа «КС-4» совет камерэхэр. «Аймо»-м гъунэгъу дыдэу къэхъурт трихыфыр, куэдрэ лажьэртэкъым, къутэрейт, ауэ пщIыжынуи тыншт. Абы ихуэр киноплёнкэ метр 30 къудейт. Камерэм макъ ищIырти, укъамыщIэу тепхынIауэ иужь уихьэфынутэкъым. Совет кинематографхэм зауэ губгъуэм къыщыщагъэсэбэпыну иратырт ГАЗ-ММ автомобилхэр. Кино, сурэт тезыххэр абыхэм щыпсэухэрт, щылажьэхэрт. Автомобилхэм щахъумэрт камерэхэр, абы далъхьэ лентIхэр, плёнкэхэр. Абдежым щащIыжырт фронтым щытрах сурэтхэр. Москва бийм щыщахъумам траха видеохэмрэ сурэтхэмрэ къалэ лабораторэхэрт щащIыжыр. «Разгром немецких войск под Москвой» документальнэ фильмыр 1941 - 1942 гъэхэм трахащ. Хамэкъэрал цIыхуу абы еплъащ мелуан 15-м щIигъу. 1943 гъэм абы «Оскар» саугъэтыр къыхуагъэфэщауэ щытащ, Лос-Анджелес щагъэлъэгъуа нэужь.

Куэдрэ къэхъурт зэуапIэм щыIэ кинематографхэм я камерэ Iэмэпсымэр ягъэтIылъу Iэщэр къыщащтэ. Къэхъурт камерэр яIыгъыу ебгъэрыкIуэ гупым щахэувэ – апхуэдэу фIэкIа томыхыфын зэхэуэ гуащIэхэми хыхьэхэрт. ЦIыхухъу кинематографистхэм нэмыщI, бзылъхугъэхэри фронтым щыIухьэ къэхъурт. Захаровэ Галинэ и уэндэгъугъэр ибзыщIри, блокадэм ихуа Ленинград кино щытрихауэ щытащ. Рейзман Оттилиярэ Суховэ Мариерэ нэмыцэм я щIыбагъым къыдыхьа ихьа белорусс партизанхэм ятеухуа фильм трахат. Зауэм и зэманым совет кинооператорхэм трахауэ щытащ метр мелуани 3 хуэдиз хъу киноплёнкэ. КъыдагъэкIащ дэфтэрхэр зи лъабжьэ фильми 100, киножурналу 500. Фронтым Iутащ кинооператор 300. Кинооператорхэм ящыщ куэд дыдэм я псэр ятащ, куэдым зауэм хахащ мыхъужын фэбжь, куэдри ныкъуэдыкъуэ хъуащ. Абыхэм ящыщ дэтхэнэри лIыхъужьщ, зауэм и пэжыр сэтей къэщIыным щхьэузыхь зыхуащIауэ.

ГЪУЭТ Синэ.
Поделиться: