Компьютерыр къэунэхун ипэ…

Нобэ компьютерхэр къыщагъэсэбэп IуэхущIапIэхэми унагъуэхэми. Иджырей гъащIэм ар къыхыхьэпауэ къалэн куэд зэфIегъэкIри, компьютер зыхэмыт дуней нэгум къыщIэгъэхьэгъуейщ. Ауэ, иджыри илъэс 40 хуэдизкIэ узэIэбэкIыжмэ, компьютер къэгупсысыным елэжьхэм я нэгуи къыщIагъэхьэртэкъым цIыхубэр абы хуэныкъуэнкIэ хъуну, къагъэсэбэпыну. ЦIыхубэр абы щыгъуэ ирикъурт калькуляторым. 
Апхуэдиз къалэн игъэзэщIэну къызытехуа компьютерыр къэунэхуным ипэ къиуващ Iуэхугъуэ куэд. XX лIэщIыгъуэрщ иджырей компьютерыр къыщежьар. ЛатиныбзэмкIэ компьютерым къокI «бжэн» «зэхэхын» жиIэу. Апхуэдэу щыхъукIэ, компьютерым ипэ къитащ зэрабж Iэмэпсымэхэр. Дауи, нэхъапэ дыдэу зэхэхын-зэхэлъхьэныр цIыхухэм Iэпхъуамбэрэ хьэпшып гуэрхэмкIэ зэфIагъэкIыу е я щхьэм бжыгъэхэр ираубыдэу щытащ. Ауэ бжыгъэхэм къахэхъуэху абыхэкIэ уапэмылъэщыж хъурт. Ди эрэм ипэкIэ III-нэ лIэщIыгъуэм пасэрей Вавилоным къыщежьащ япэ зэрабж Iэмэпсымэ – «абаккIэ» зэджэр. Ар итхъа куэдкIэ зэпыхукIа пхъэбгъут, а итхъахэм мывэ щыкъуейхэр тралъхьэурэ къабжу, зэхах-зэхалъхьэу. Абакыр къагъэсэбэпырт Пасэрей Алыджым, Урымым, Китайм. Абы къытращIыкIыжауэ щытащ XX-нэ лIэщIыгъуэ пщIондэ сондэджэрхэм къагъэсэбэпу щыта зэрыбжэ Iэмэпсымэр. КIапсэ зэпырышахэм фIэбла пхъэ е къупщхьэ щыгъэхэм кърабжырт зы, пщIы, щэ, мин бжыгъэхэр. 
Ику ит лIэщIыгъуэхэм щIэныгъэлIхэмрэ IэпщIэлъапщIэхэмрэ иужь ихьащ бжыгъэхэр щызэхэпх-щызэхэплъхьэ механикэ Iэмэпсымэ къагупсысыну. 1623 гъэм Тюбинген университетым и профессор Шиккард Вильгельм «зэрыбжэ сыхьэт» къигупсысащ. 1622 гъэм Отред Уильям, 1633 гъэм – Деламейн Ричард логарифмхэм тет линейкэ къагупсысащ. 1642 гъэм математик Паскаль Блез япэ механикэ бжыгъэ Iэмэпсымэр - «Паскалиныр» къигупсысащ. Абы зэхихт икIи зэхилъхьэрт заряд тхурытхуу зэхэт пщIы бжыгъэхэр. 
1673 гъэм нэмыцэ математик Лейбниц Готфрид арифмометр къигупсысащ. Абы зэхилъхьэрт, зэхихырт, игъэбагъуэрт икIи игуэшт. ИужькIэ Лейбниц игъэбелджылащ «системэ тIууащIэ» («двоичная система») жыхуаIэр. ИкIи абы и Iэмалыр механикэм хилъхьэну иужь ихьэри, ищIауэ щытащ зэрызэхах машинэм и схемэ. Ауэ, XVII лIэщIыгъуэм и технологие Iэмалхэр хурикъуакъым а Iэмэпсымэр зэпкърилъхьэнымкIэ. 
Компьютерхэм заужьын щIадзащ электротехникэрэ электроникэрэ къежьа нэужь. Физикхэм электроннэ уэздыгъэ къагупсыса нэужь, бжыгъэшхуэхэр зэхэзыщыпыкI электроннэ Iэмэпсымэ къэунэхуащ. 
1942 гъэм штат Айовэ университетым и щIэныгъэлI Атанасов Джон и аспирант Берри Клиффорд щIыгъуу зэпкъралъхьэн щIадзащ США-м и япэ элекроннэ компьютетыр. Ауэ ар и кIэм намыгъэсу Атанасов фронтым кIуащ. Абы и къэхутэныгъэхэр сэбэпышхуэ хуэхъуащ щIэныгъэлI Мокли Джон - абы ищIащ «ENIAC» компьютерыр. 1944 гъэм Мокли зэпкърилъхьащ бжыгъэхэр зэхэзылъхьэ, бжыгъитIкIэ, 5-рэ 1000-кIэ, зыгъэбэгъуэжыф «аккумуляторитI». Iэмэпсымэр ягъэунэхуа нэужь, ар пэжу зэрыбжэр нэрылъагъу хъуащ. Компьютерыр Баллистикэ лабораторэм щагъэлъагъуэри, щIэныгъэлIым къратащ компьютерыр и кIэм нэс зэпкърылъхьэным тригъэкIуэдэну мылъкур. Компьютерыр и кIэм щынигъэсар 1945 гъэрщ. США-м и дзэ IуэхущIапIэхэм «ENIAC»-р къагъэсэбэпу щIадзащ термоядернэ Iэщэ щащIкIэ. ХъыбарегъащIэ IэнатIэхэм апхуэдэ компьютер къызэрыунэхуар щызэщIалъысар 1946 гъэрщ. Илъэси дэмыкIыу, компьютерыр Пенсильвани университетым кърашыжри, Абердин къалэм баллистикэ къэхутэныгъэхэмкIэ и лабораторэм яшащ. ИкIи абы къыщысэбэпащ 1955 гъэ пщIондэ. 
«ENIAC»-р япэ иджырей электроннэ къэзыбж машинэщ. Ар пульткIэ лажьэрт, меданым операцэ 5000 игъэзэщIэфу. Аппаратым тонн 30 и хьэлъагът. Электрическэ лампIу 18000 пкърылът, и лъэщагъыр кВт 174 хъурт. 
СССР-м апхуэдэ къэзыбж Iэмэпсымэхэр къежьащ академик Лебедев Сергей и фIыгъэкIэ. 1951 гъэм абы и нэIэ щIэту зэпкъралъхьащ япэ советскэ ЭВМ-р. 
1960 гъэхэм транзисторкIэ лажьэ ЭВМ-хэр къэунэхуащ. Апхуэдэ машинэм и программэм кодыр траухуэрт перфокарткIэ е перфолентIкIэ. Абы щыгъуэ къэунэухащ программэ гугъу дыдэхэр зэрытраухуэ IэмалыщIэхэри монитор системэри. Монитор системэр къагъэсэбэпри, компьютер операцэ щхьэхуэхэр зэращI системэри зэтраублащ. СССР-м япэ иджырей ЭВМ-хэм ящыщу нэхъ къагъэсэбэпу щатащ БЭСМ-6-р. 
1960 гъэхэм я кIэухым микросхемэхэр къежьащ. Программэ куэд зыхэт иджырей компьютерхэр ящIащ. IBM америкэ компанием ищIащ IBM – 360, IBM-370 компьтерхэр. 
1971 гъэм компьютер лIэужьыгъуэщIэхэм (ПК) къэунэхуу щIадзащ. Абыхэм Iэмал куэд къуатырт, я мониторыр адрейхэм къащхьэщыкIыу графикэ зэмыфэгъум тетт. 1990 гъэхэм къыщIэгъэкIын ирагъэжьащ ди зэманым дэтхэнэ унэми IуэхущIапIэми къыщагъэсэбэп компьютер нэхъ щIэ дыдэхэр. Компьютерхэм я зыужьыныгъэр абдежми къыщыувыIэнукъым, кIуэ пэтми абыхэм я къалэнхэм къыхохъуэ.

 

 

ГЪУЭТ Синэ.
Поделиться: