Жылагъуэ

Псори цIыхум и тыншыпIэрщ зыхуэщIар

Урысей Федерацэм и Президентым къидигъэкIа унафэм къызэрыщыгъэлъэгъуамкIэ, 2030 гъэм ирихьэлIэу ди къэралым хыхьэ щIыналъэхэм я районхэм я къалащхьэхэм ущыпсэун щхьэкIэ щыIэ Iэмалхэмрэ инфраструктурэмрэ процент 30-кIэ, 2036 гъэм – процент 60-кIэ ирагъэфIэкIуэн хуейщ.

Сэтэней-гуащэ зыфIаща дохутыр

Налшык дэт поликлиникэ №1-м илъэс куэд щIауэ щолажьэ эндокринолог КIуащ Майе Михаил и пхъур. Иджыблагъэ къытIэрыхьащ дохутырым хуэгъэза фIыщIэ псалъэ. 

Iуэхутхьэбзэ псори зэхуэдэкъым

Кавказ Ищхъэрэм СтатистикэмкIэ и управленэм къызэритамкIэ, дызэрыт илъэсым и щIышылэм - мазаем къриубыдэу Къэбэрдей-Балъкъэрым и цIыхухэм сом мелард 13,2-рэ и уасэ Iуэхутхьэбзэ хуащIащ. Нэгъабэ и апхуэдэ пIалъэм щыIа бжыгъэхэм нэхърэ ар проценти 117,1-кIэ нэхъыбэщ.
А пIалъэм къриубыдэу унагъуэ Iуэхухэм пыщIа, цIыхум хуащIэ Iуэхутхьэбзэхэм псори зэхэту сом меларди 2,2-рэ къыпэкIуащ икIи 2024 гъэм и апхуэдэ пIалъэм щыIа бжыгъэхэм нэхърэ ар процент 34,7-кIэ нэхъыбэщ. 

Япэу Белоруссием хурагъашэ

Россельхознадзорым и управленэу Кавказ Ищхъэрэм щыIэм къызэритамкIэ, 2025 гъэм и мэлыжьыхьым абы и IэщIагъэлIхэм къапщытащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и хуабэщхэм къыщагъэхъуауэ Белоруссием хурагъэшэну ягъэхьэзыра бэдрэжанхэм я фIагъыр.
А хадэхэкIым щыщу тонн 24-рэ Минск, Брест къалэхэм иджыблагъэ яшащ. Бэдрэжанхэм ехьэлIауэ фитосанитар и лъэныкъуэкIэ Белоруссием къигъэув мардэхэм ахэр хуокIуэ икIи щыIэ хабзэхэр къызэпаудыркъым. Къыхэдгъэщынщи, ди республикэм и хуабэщхэм къыщагъэкIа бэдрэжанхэр ди къэралым япэу ирашауэ аращ. 

Япэ игъэщыпхъэ унэтIыныгъэхэр

Урысей Федерацэми хамэ къэралхэми я инвесторхэр Къэбэрдей-Балъкъэрым къешэлIэным ехьэлIауэ ди щIыналъэм IэмалыфIхэр къыщызэрагъэпэщ зэпытщ. Апхуэдэ Iуэху бгъэдыхьэкIэм ипкъ иткIэ инвестицэм щхьэкIэ щыIэ хабзэхэри ирагъэфIакIуэ.

Гъэмахуэм зыхуагъэхьэзыр

Гъэмахуэм Къэбэрдей-Балъкъэрым зыгъэпсэхуакIуэ къакIуэ туристхэм я бжыгъэм, нэгъабэ щыIахэм елъытауэ, процент 15 - 17-кIэ мы гъэм хагъэхъуэну я мурадщ, щыжаIащ КъБР-м Курортхэмрэ туризмэмкIэ и министерствэм. 
Абы къызэритамкIэ, республикэм и хьэщIэщхэм я пэшхэм я процент 40-р зэпэубыдакIащ икIи абыхэм я нэхъыбэм мазищ ипэкIэ зыщрагъэтх хабзэщ. 

Зауэм и бынхэр

Фашистхэм НэщIэпыджэхэ я унэ-лъапсэр зэрапхъуауэ щыпсэурт, зыхуейр ящIэу, зыхуейр яшхыу. Зэгуэрым Муса и къуэ нэхъыжь Ибрэхьим и адэм и шыр фашистхэм къафIидыгъужыну иужь ихьащ. Жэщыбгым шэщым щIыхьэри, шыр къыщIихуащ, абы шэсри пщIантIэм щыдихум, зы нэмыцэр кIэлъыуэри и тхьэкIумэм техуауэ щытащ. Абы щхьэкIэ къэмыувыIэу Ибрэхьим шыр Шэрэдж псыжьым зэприхури, Псыгуэнсу дэс я благъэм, Мызхэ щигъэпщкIуауэ щытыгъащ. 

Гуапэт, гушыIэрейт, гущIэгъу зыхэлът…

Хьэщэ Артур Аруан къуа-жэм къыщалъхуащ 1983 гъэм. Ку­рыт еджапIэр къиуха нэ-ужь, юрист IэщIагъэм хуе­джащ, итIа­нэ пIалъэкIэ ­хэтащ ОМОН-м. 

Фэеплъыр хъумэныр ди къалэнщ

ТекIуэныгъэ Иныр илъэс 80 зэрырикъум и щIыхькIэ къызэрагъэпэща шу зекIуэ ще­кIуэкIащ Ла­шынкъей - ХьэтIохъущыкъуейм и «910-нэ лъагапIэ» гъуэгуанэм тету. 

Тамерлан Москва щагъэлъапIэ

Ди къэралым и щыхьэр Москва дэт ТекIуэныгъэм и музейм иджыблагъэ зэIущIэ купщIафIэ къыщызэрагъэпэщащ. 2025 гъэр Хэкум и хъу­макIуэм хухахауэ зэрыщытымрэ ТекIуэныгъэ Иныр илъэс 80 зэрырикъумрэ къалъытэри, абы щагъэлъэпIащ ныбжьыщIэ гуп. Iуэхугъуэр жэрдэм ищIащ УФ-м и Федеральнэ Зэхуэсым ФедерацэмкIэ и Советым и нэIэм щIэту лажьэ «Гу пщтыр» урысейпсо къэрал-жылагъуэ зэгухьэ­ныгъэм (унафэщIыр Медведевэ Светланэщ).

Страницы

Подписка на RSS - Жылагъуэ