Календарь событий

14 марта 2024

«Адыгэжьхэр щыстхкIэ, сщохъу лъэхъэнэ жыжьэхэм сахьыж…»

«ЗэбгъащIэр IэщIагъэщи, умыщIэр IэщIыбщ», жи адыгэм. Мы псалъэхэр нобэрей гъащIэм зэрекIум шэч къытетхьэну дыпылъмэ, ар къытхуэзыгъэнам пщIэ хуэдмыщIу къокI. Хъарзынэ хъунт щIэныгъэм и къэухьым хэхауэ мардэрэ щапхъэрэ щIимыIэр зэгуэр зыгуэрым къыдгуригъэIуэфамэ…

Емкъужым и гъэсэныр къыхожаныкI

Урысей Федерацэм щIыхь зиIэ и тренер Емкъуж Мухьэмэд и гъэсэн щIалэ иджыблагъэ къыщыхэжаныкIащ Австрием и Линц къалэм дзюдомкIэ Гран-прим хыхьэу щекIуэкIа дунейпсо зэхьэзэхуэм. Ди къэралым и командэ къыхэхам хэту абы зыкъыщызыгъэлъэгъуа Мисиров Исмэхьил зыхэта гупым ещанэ увыпIэр къыщихьащ.

Налшыкдэсхэр ятокIуэ

Къэбэрдей-Балъкъэрым мас-рестлингымкIэ и 10-нэ чемпионатрэ пашэныгъэр къэхьыным хуэунэтIа зэхьэзэхуэрэ иджыблагъэ щекIуэкIащ Налшык къалэм. Абы хэтащ республикэм и щIыналъэ псоми я спортсмену 100-м нэблагъэ.

Илъэсым и япэ мазэм

Кавказ Ищхъэрэм СтатистикэмкIэ и управленэм иджыблагъэ къызэритамкIэ, 2024 гъэм и щIышылэ мазэм къриубыдэу Къэбэрдей-Балъкъэрым мэкъумэш продукцэу къыщыщIагъэкIам и куэдагъым я уасэр, нобэкIэ щIыналъэм къыщекIуэкIым тещIыхьауэ, сом мелард 1,9-рэ хъуащ, е проценти 103,0-кIэ нэгъабэ и иджы хуэдэ зэманым щыIам хуэкIуэу.

ХэкIуэда я лэжьэгъухэм я анэхэм гулъытэ хуащI

УФ-м и Лъэпкъ гвардием и управленэу КъБР-м щыIэм ведомствэм щIэмыт и хъумакIуэ IэнатIэм и лэжьакIуэхэр я къалэн ягъэзащIэу хэкIуэда я ныбжьэгъухэм я анэхэм ехъуэхъуащ ЦIыхубзхэм я махуэмкIэ.

НэхъыфIипщIым дыхохьэ

Урысейм Къэрал статистикэмкIэ и управленэм къызэритамкIэ, 2024 гъэм и щIышылэм Къэбэрдей-Балъкъэрыр яхыхьащ псэупIэу яухуэм и куэдагъымкIэ УФ-м зи Iуэху щынэхъыфIу къалъытэ щIыналъипщIым.

Къару IэубыдыпIэншэхэр

Дунейр зэриухуэрэ, ЩIым и щIагъым щымамыркъым. Абы зэпымыууэ зыгуэрхэр щокIуэкI, щызэрызохьэ. Вулканхэри щIыр хъеинри къызыхэкIыр ахэращ.  ТIури нэхъ къулейсызыгъэ ин дыдэхэр къэзышэхэм ящыщщ. Псом хуэмыдэу шынагъуэр къыщыхъунур къазэрыхуэмыщIэрщ, абы къыхэкIыуи пасэу зэрызыхуамыгъэхьэзырыфырщ.

Тхыдэ дахэ къызыдекIуэкI

КъБАССР-м и цIыхубэ усакIуэ, Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь, РСФСР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат, Горький Максим и цIэкIэ щыIэ Къэрал саугъэтыр зыхуагъэфэща КIыщокъуэ Алим и цIэр зезыхьэ, Шэджэм щIыналъэм и тхыдэ-лъахэхутэ музейм тхыдэ дахэ къыдокIуэкI. Музейм и унафэщIыр Мамбэт Майещ.

Си лъэпкъ тхыдэрщ си дзапэ уэрэдыр

Сонэ Абдулчэрим нэхъыбэу зытетхыхьхэм ящыщщ усакIуэм гурэ псэкIэ игъафIэ и лъахэр, лъэпкъ тхыдэр, гъащIэмрэ зэманымрэ. УсакIуэр иропагэ, и псэм къыбгъэдэкI псалъэ IэфIкIэ егъэлъапIэ и лъэпкъ тхыдэр, зэи теплъэкъукIыркъым абы:
Си лъэпкъ тхыдэрщ си дзапэ уэрэдыр;
Илъэс мин зыбжанэм ар я макъщ.
Тхыдэ инхэр мы дунейм щыкуэдми, 
Сыхуэхъуапсэ мыхъумэ, 
СыблэхъуэпсыкIакъым сэ ди лъэпкъым

ТхакIуэ цIэрыIуэ

Урыс тхакIуэ, журналист, сценарист, усакIуэ цIэрыIуэ, СССР-м (1989 гъэ), УФ-м (1994 гъэ) я Къэрал саугъэтхэм я лауреат, ХудожествэхэмкIэ Урысей академием хэта Искандер Фазиль къызэралъхурэ гъатхэпэм и 6-м и илъэс 95-рэ ирикъуащ.

Бзэм щхьэр ехъумэ

Илъэси 150-м щIигъуащ ди лъэпкъэгъухэм я хэку зэрырагъэбгынэрэ. Сыт хуэдизу гуауэу ар ди лъэпкъ тхыдэм къыхэмынами, апхуэдиз илъэс лъандэрэ зыхэсхэм ягурыIуэу хамэ къэрал зэмылIэужьыгъуэхэм щыпсэу адыгэхэм гур хагъахъуэ, я хабзэр, бзэр, щэнхабзэр, тхыдэр хуэсакъыу яхъумэу къызэрыгъуэгурыкIуэм уегъэгушхуэ.

«ИкIутар из хъужыркъым»

Апхуэдэ псалъэжь диIэщ адыгэм. Лъэпкъым и бзэр, хабзэр, тхыдэр хъумэн зэрыхуейм, ахэр тIэщIэкIмэ, къызэрытхуемыгъэзэжынум хуэпхь хъунущ а псалъэхэр. Къапщтэмэ, адыгэм и хабзэхэр зэхуэхьэсынымрэ джынымрэ щIэныгъэлI куэд елэжьащ, Урысейми хамэ къэралхэми щыщ щIэныгъэлI зыплъыхьакIуэ куэд тетхыхьащ. Япэу гъунэ изылъахэм я гугъу пщIымэ, абыхэм къахэбгъэщ хъунущ: Бгъэжьнокъуэ Барэсбий («Адыгский этикет», Налшык, 1978), Мыжей Михаил («Адыгэ хабзэхэмрэ ди зэманымрэ», Черкесск, 1980), МафIэдз Сэрэбий («Адыгэ хабзэ», Налшык, 1994) сымэ.

НОБЭ

Гъатхэпэм и 14, махуэку

♦1853 гъэм адыгэбзэкIэ къыдэкIащ Берсей Умар и «Адыгэ псалъалъэр».

♦1995 гъэм Налшык экономико-правовой лицей къыщызэIуахащ.

♦1913 гъэм къалъхуащ абхъаз тхакIуэ, Куржымрэ Абхъазымрэ гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ Гулиа Георгий.

♦1937 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, литературэдж, критик, КъБР-м щэнхабзмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Къэрмокъуэ Хьэмид.