Гагарин Юрий и цIэр мыкIуэдыжынщ

Мэлыжьыхьым и 12-р ди къэралым щагъэлъапIэ Хьэршым и махуэу. 1961 гъэм нобэ хуэдэ и махуэм дунейм къыщыхъуауэ щытам, цIыхур япэу хьэршым зэрылъэтам, мыхьэнэшхуэ щиIащ жылагъуэм. Зэи къэмыхъуауэ, ЩIым илъэтыкIщ, вагъуэхэм пхылъэтри, цIыхур нэсыфат хьэрш жыжьэм. Тхыдэр IыхьитIу игуэшауэ щытащ а къэхъукъащIэм. Дуней псом зэуэзэпсэу щызэлъащIысат хьэршым кIуэ гъуэгур япэу пхызышауэ щыта Гагарин Юрий и цIэр. 

Япэ космонавтым къызэIуиха лъэхъэнэщIэм и мыхьэнэр ноби инщ, къыпхуэмылъытэным хуэдизу. Абы лъандэрэ цIыхухэр яужь ихьащ гъунэгъу планетэхэр къэгъэIурыщIэным, уеблэмэ абыхэм зыплъыхьакIуэ кIуэным. Япэ дунейпсо туристу абы щыIар Титто Денисщ. КъинэмыщIауэ, хьэршым щагъэува станцхэм иджы мэлъатэ къызэрыгуэкI цIыхухэр, лэжьыгъэ Iуэху зэрахуэу. Фигу къэдгъэкIыжынщи, нэгъабэ абы кино щытрахыну лъэтащ Урысейм и актёрхэу кинорежиссёр Шипенкэ Климрэ актрисэ Пересильд Юлиерэ, Урысейм и ЛIыхъужь, космонавт Шкаплеров Антон я гъусэу. 
Дунейми ди къэралми ахуэдиз гулъытэ щызыгъуэт, мыхьэнэшхуэ зрат къэхъукъащIэм ди щIыналъэми зыщимыужьу къанэркъым. Ди лъэпкъэгъу щIалэхэм ящыщ зыбжанэ хьэрш Iуэхум щыхуеджащ Москва. Хьэршым дихьэх ныбжьыщIэхэм папщIэ илъэситIым нэсауэ мэлажьэ Налшык дэт «ДыгъафIэ къалэ» творчествэмкIэ сабий академием къыщызэIуаха лабораторэ хьэлэмэтыр. А щIэныгъэм ди щIыналъэм зыщегъэужьыным телэжьэныр зи къалэн а IэнатIэм фIащащ ЩIэныгъэхэмкIэ Урысей Академием и академик цIэрыIуэ, ди лъахэгъу еджагъэшхуэ Энеев Тимур Магомед и къуэм и цIэр. 
Къыхэдгъэщынщи, лъэпкъыр зэрыгушхуэ щIэныгъэлIыр РАН-м и Президиумым хэтащ, хьэршым епха IэнатIэхэмкIэ абы и къудамэм и унафэщIу, механикэмкIэ, хьэрш ракетэхэр зэпкърылъхьэнымкIэ IэщIагъэлI Iэзэу дунейм тетащ. Энеевыр Лениным и цIэкIэ щыIа Къэрал саугъэтым и лауреатщ. Хьэршыр джыным, ар къэгъэIурыщIэным теухуа и къэхутэныгъэхэм папщIэ щIэныгъэлI пажэм къыхуагъэфэщауэ щытащ Ленин, Бэракъ Плъыжь орденхэр. Абы и IэдакъэщIэкIхэм я нэхъыбэр ноби хуолажьэ хьэршым яутIыпщ аппаратхэм я псынщIагъыр къэхутэнымрэ ахэр цIыхум и унафэм щIэгъэтынымрэ. Апхуэдэ и щIэныгъэ лэжьыгъэ купщIафIэхэм папщIэ абы къратащ Цандер Ф.А. и цIэкIэ щыIэ дыщэ медалыр. Апхуэдэу Энеевыр хуабжьу дихьэхыу щытащ космогонием, астрофизикэм, планетэхэм я зэхуаку щызекIуэ спутник системэ лъэщ зэтеубла хъуным. Иужьрей илъэсхэми абы елэжьащ. 
Апхуэдэ цIыху цIэрыIуэм и цIэр зезыхьэну лабораторэм гукъыдэжышхуэ яIэу щолажьэ, къэхутэныгъэ хьэлэмэтхэри щрагъэкIуэкI хьэрш щIэныгъэм нэхъ куууэ щыгъуазэ зыхуэзыщIыну гукъыдэж зиIэ ныбжьыщIэхэр. Хьэршым и махуэм ирырагъэхьэлIэу, зы илъэси къэмынэу а IэнатIэм щрагъэкIуэкI цIыху куэд зрагъэблагъэ Iуэхугъуэ хьэлэмэтхэр. Абыхэм хеубыдэ дерс зэIухахэр, зэпеуэ зэмылIэужьыгъуэхэр, зэфIагъэкIа къэпщытэныгъэ хьэлэмэтхэм къарикIуахэри наIуэ къащI.
 Махуэшхуэр ягъэлъапIэу, мэлыжьыхьым и 12-м абы щекIуэкIа Iуэхугъуэхэм ящыщщ егъэджакIуэ ХьэцIыкIу Идар хьэршым и тхыдэм теухуауэ ныбжьыщIэхэм папщIэ игъэхьэзыра докладыр, Мэремыкъуэ Ритэ и нэIэм щIэт сабийхэр зыхэта «Гагариныр хьэршым зэрылъэтар» викторинэр, лицейм щIэныгъэ-къэхутэныгъэмрэ конструктор лэжьыгъэмкIэ и къудамэм и гъэсэнхэм езыхэм ящIа ракетэ моделхэр зэрагъэлъэтар, я проект лэжьыгъэхэм я гъэлъэгъуэныгъэ къызэрызэрагъэпэщар. 
КъытщIэхъуэ щIэблэр хьэршым и Iуэхум апхуэдизу зэрыдихьэхым къегъэлъагъуэ а щIэныгъэм и пщIэмрэ игъуэт гулъытэмрэ хэхъуэ зэпыту зэрыщытыр, хьэршым япэу лъэта Гагариным и цIэри дунейпсо тхыдэм игъащIэкIэ хэмыкIуэдыкIыжыну къызэрыхэнар. 
 

КЪАРДЭН Маритэ.
Поделиться: