ФIыт Кремлым ущыпсэуну?

 

Москва и Кремлыр лIэщIыгъуэ куэд хъуауэ къэралым и дамыгъэ лъапIэщ.   Петр Езанэм щыхьэрыр Санкт-Петербург игъэIэпхъуэн и  пэкIэ мыбы щыпсэуащ пащтыхьымрэ абы и блыгущIэт гъунэгъухэмрэ я унагъуэхэр. Ауэ иужькIи нэщI хъуакъым. Псалъэм и хьэтыркIэ, ХХ лIэщIыгъуэм и пэщIэдзэм мыр я хэщIапIэу щытащ цIыху куэд дыдэм-мини 4-м нэблагъэм- къулыкъущIэшхуэхэмрэ абыхэм я унэIут бжыгъэншэхэмрэ. Чудов, Вознесенск кулъшырыфхэм щIэсхэу зы мин.

1917 гъэм екIуэкIа Октябрь революцэм иужькIэ зэхъуэкIыныгъэхэр къэхъуащ: Кремлым и мылъкур къэралым ей хъуащ, щIэсахэр щIахури, ар псэупIэ ящIащ Петроград икIыу аргуэру къалащхьэ ящIыжам Iэпхъуа Совет правительствэм щыщхэм. Ленин Владимиррэ абы и пашэгъухэмрэ «Националь», «Метрополь» хьэщIэщхэм щыIащ Кремлыр зэфIагъэувэжыхукIэ. Сенатым и унэм и ещанэ къатым щыхухаха фэтэрым щыкIуар 1918 гъэм и гъатхэпэрщ. Вождым щIыгъуу мыбы къэкIуащ Совнаркомри  ВЦИК-ри. Абы щыгъуэми, къэIэпхъуэну хуейхэр апхуэдизу куэд хъурти, щIэтIысхьахэщ чэщанэхэи, соборхэми, уеблэмэ,  быдапIэ нэхъыщхьэм и гаунтвахтэхэми. Къащыгъупщакъым Грознэм и тхьэгъушыкъеуапIэ пэшри. Лениным и гъунэгъут Сталиныр, Троцкэр, Зиновьевыр, Каменевыр, Дзержинскэр, Калининыр, Свердлов, Бухарин, Молотовыр, Микоян, Арманд Инессэ нэгъуэщI парт, къэрал лэжьакIуэшхуэхэр.

Мазэ бжыгъэ фIэкIа дэмыкIыу Кремлым щыпсэухэм я бжыгъэр мини 2-м щIигъуащ. ЖыIэн хуейщ езы Москва и комиссар Каменов Лев нэмыщI адрей псоми фэтэрыпщIэр зытрамыгъыхьэу и чэзум яту зэрыщытар.

Псом нэхърэ нэхъ зэIузэпэщу щытар Лениным и фэтэрырщ.

 Вождымрэ абы и щхьэгъусэ Крупская Надеждэрэ ящIыгъут япэрейм и шыпхъуитIыр-Аннэрэ Мариерэ. Тыншыгъуэ псори яIэт. Хэбгъэзыхьмэ, правительствэм и унафэщIым и лъэIукIэ Сенатым и унэм лифтитI хагъэуват-уIэгъэ нэужьым абы къехьэлъэкIырт къатхэм дэкIуеин-къехыныр. Фэтэр дэгъуэ иратат абы и ныбжьэгъу Арманд Инесси. Хэбгъэзыхьмэ, Налшык икIыжу Владикавказ къыщытехуэу 1990 гъэм и фокIадэм лIа иужь абы и псэупIэм Iэпхъуэну куэд хущIэкъуащ, ауэ ятекIуар Сталин Иосифщ. Пэжщ, и щхьэгъусэ Аллилуевэ Надеждэ 1932 гъэм щэкIуэгъуэм и 9-м зиукIыжа иужь Iэпхъуащ унэм дыдэм и япэ къатым пэшитху хъууэ хэт фэтэрым.

I930 гъэхэм я пэщIэдзэм Кремлыр зи унапIэхэм хуаухуащ абы пэгъунэгъу унэшхуэ. Фашист Германиер ди къэралым къытеуэн и пэкIэ абы къыщIэнэжар Сталин , Ворошилов, Каганович, Калинин, Молотов,  Микоян, Жданов, Андреев, Вознесенский сымэ я унагъуэхэрт. Абыхэм ягъусэу щыпсэурт Лениным, Дзержинскэм, Орджоникидзе я Iыхьлыхэр. Кремлым  щIэсахэр къанэ щымыIэу 1962 гъэм щIэзыгъэкIыфар Хрущев Никитэщ. Ар  езыр зэи Кремлым щыпсэуакъым. Иужь дыдэу ар зырагъэбгынар Ворошилов Климентщ.

Мыри щIыдгъужынщ: зы унэ щIэс парт, къэрал къулыкъущIэшхуэхэм гуфIэгъуэ Iуэху псори зэгъусэу дахырт, арщхьэкIэ зэрыIэпхъуэу ахэр зэи зэкIэлъыкIуэжакъым, зэныбжьэгъуу фэ зытрагъауэу щытами.

                                                             

 Шал Мухьэмэд.
Поделиться: