«Моссельпром»-р цIэрыIуэ зыщIар

Москва мэкъумэшым елэжь губерние IуэхущIапIэхэм я зэгухьэныгъэ (Моссельпром) къыщыунэхуащ 1921 гъэм. Абы хэтт IэфIыкIэ, тутын, щIакхъуэ, шагъыр, фIэIугъэ, пивэ, нэгъуэщI ерыскъыхэкIхэри къыщыщIагъэкI фабрикэхэмрэ заводхэмрэ. «Моссельпром»-м лэжьэн щIидзащ 1922 гъэм щIышылэм и 1-м.

Ар щIэх дыдэу цIэрыIуэ хъуащ. Къэралыр хуэмурэ техьэрт экономикэ политикэщIэм (НЭП). Капитализмэм и Iэмалхэр псэукIэм къыхыхьэ хъуати, сондэджэрыным цIыхухэр хуит хуэхъужырт. Сатум хэхъуэ къебгъэщIыныр щIэпхъаджагъэу къалъытэжыртэкъым. Унейуэ сату Iуэху зезыхуэхэмрэ къэрал IуэхущIапIэхэмрэ зэхьэзэхуэрт, щэхуакIуэхэр къыдахьэхын папщIэ. Москва щыIэ сату IуэхущIапIэхэм я Iуэхур кIуэтэн папщIэ къэунэхуащ «Моссельпром» трестыр. Абы хэтащ IэфIыкIэ къыщыщIагъэкI «Красный Октябрь», тутын щащI «Дукат», «Ява» фабрикэхэр, сырэ щагъавэ «Трёхгорное товарищество», «Хамовнический» заводхэр, «Товарищество Калинкина» псы заводыр, нэгъуэщI куэди. Трестым и тыкуэнхэм щащэрт IэфIыкIэхэр, шхынхэлъхьэхэр, шей, кофе, тутын, щIакхъуэ, нэкулъхэкIхэр, консервхэр. Сталиным фIэфIу щыта «Герцеговина Флор» тутын цIэрыIуэри арат къыщIэзыгъэкIыр.

Ауэ, итIани, «Моссельпром»-м и цIэр зыгъэIуар кIэнфеткъым, лыкъым икIи тутынкъым. Брендыр хэIущIыIу зыщIар гъуазджэрщ зэпхар. 1920 гъэхэр екIуэкIырт. Гъуазджэмрэ щэнхабзэмрэ хиубыдатэкъым Сталиным и унафэ ткIийхэм. Дизайнхэр, рекламэхэр, шрифтхэр щIэщыгъуэ ящIырт. Пасэрей классикэр модэм итыжтэкъым, конструктивизм жыхуаIэр къэунэхуат. И хьэрхуэрэгъухэм япэ ищын папщIэ, «Моссельпром»-м рекламэм и Iэмалхэр къигъэсэбэпащ. Аращ, къапщтэмэ, цIэрыIуэ зыщIари, мылъкушхуэ къыхуэзыхьари. Абы и цIэр мыIункIи хъунт, конструктивист цIэрыIуэхэм ядэмылэжьамэ. Трестым зыхуигъэзащ ЛЕФ (левый фронт искусств) зи фIэщыгъэ творческэ зэгухьэныгъэм. ЛЕФ-м и литературэ Iыхьэм хэтт Маяковский Владимир. СурэтхэмкIэ жэуап яхьырт Родченкэ Александррэ Татлин Владимиррэ. «Моссельпром»-м и рекламэхэм я псалъэхэм Маяковскэр, плакатхэм я щIыкIэм Родченкэр елэжьхэрт. Зэгухьэныгъэм къыхуеджэныгъэ нэхъыщхьэу иIэт: «Моссельпром»-м нэмыщI - зыщIыпIи». Маяковскэм нэмыщI зэгухьэныгъэм папщIэ усэхэр итхырт Асеев Николай. 1923 гъэм режиссёр цIэрыIуэ Вертов Дзигэ «Моссельпром»-м папщIэ СССР-м и япэ мультипликацэ рекламэр ищIащ.

1926 гъэм зэгухьэныгъэр хуекIуащ нэгъуэщI зы Iэмал гъэщIэгъуэнми: абы къыщыщIагъэкI ерыскъыхэкIхэр зэрылъ коробкэхэм махуэгъэпс гъэщIэрэщIа цIыкIухэр тыгъэу халъхьэрт. IуэхущIапIэм и рекламэхэр газетхэмрэ журналхэмрэ къытрадзэрт, цIыхубэ транспортхэм, тыкуэнхэм кIэралъхьэрт.

1920 гъэхэм «Моссельпром»-м и брендыр къэрал псом щацIыхурт, уеблэмэ къэралым и дамыгъэхэм ящыщ зы хъуат. Зэгухьэныгъэр къыхэщырт тхыгъэхэмрэ фильмхэмрэ. Псалъэм папщIэ, Булгаков Михаил и «Собачье сердце» повестым, Ильф Ильярэ Петров Евгенийрэ я «Двеннадцать стульев» романым, нэгъуэщIхэми.

1920 гъэхэм я кIэхэм «Моссельпром»-м и рекламэхэм я теплъэм зрагъэхъуэжащ. Иджы абы Iуэхутхьэбзэ къыхуищIэжыртэкъым ЛЕФ-м, атIэ езыхэм я рекламэ IуэхущIапIэ зэрагъэпэщыжат. Абы и унафэщIт сурэтыщI Юон Константин.

Трестым и IуэхущIафэхэр и кIэм нэблэгъауэ щытащ 1937 гъэм. Абы щыгъуэ кIэ игъуэтащ коммерческэ сатум.

Зыгъэхьэзырар ГУГЪУЭТ Заремэщ.
Поделиться: