Гейтс Билл и къежьапIэр

Дуней псом щынэхъ къулейхэм япэ иту къагъэлъагъуэхэм ящыщщ Гейтс Билл. Абы къыкIэлъокIуэ мексикэ магнат Слим Эллу Карлос, инвестор цIэрыIуэ Баффет Уоррен сымэ. 
Мелардырыбжэ Гейтс Билл цIыхухэм хуаIэ щытыкIэр зэщхькъым. Хэти пщIэ хуещI, хэти йофыгъуэ. Дунейм и дэнэ плIанэпи щытопсэлъыхь абы и ахъшэм, псоми яфIэгъэщIэгъуэнщ апхуэдиз мылъку къызэрилэжьа щIыкIэр. Сыт щIэн хуейр апхуэдэ ехъулIэныгъэ уиIэн папщIэ?

Крестхэмрэ нолхэмрэ

Гейтс Уильям (Билл) 1955 гъэм жэпуэгъуэм и 28-м Вашингтон хыхьэ Сиэтл къалэм къыщалъхуащ. И анэр курыт школым и егъэджакIуэу, и адэр адвокату щытащ. Билл и цIыкIущхьэм сабий къызэрыгуэкIт, и ныбжьэгъухэм зыкIи къащхьэщымыкIыу. Абы зыщихъуэжар и ныбжьыр илъэс 13 щрикъуарщ. 
Апхуэдэ зэхъуэкIыныгъэм къежьапIэ хуэхъуар Гейтс щеджэ школым щIэс ныбжьыщIэхэм щIэуэ къежьа компьютерыр ирагъэцIыхуну мурад щащIарщ: «НыбжьыщIэхэм компьютер къагъэсэбэпыфу егъэсэныр зигу къэкIар сыщеджэ уней школым щыIэ Анэхэм я клубырщ. ПсапащIэ бэзэрым къыщыхаха ахъшэмкIэ терминалрэ компьютерым папщIэ зэманрэ къащэхуащ. 60 гъэхэм и кIэуххэм школакIуэхэр компьютерым бгъэдэтIысхьэныр Сиэтл дежкIэ телъыджэт. Апхуэдэр зэи пщыгъупщэнукъым», - иритхащ Гейтс езым и IэдакъэщIэкI «КъэкIуэнум и гъуэгухэр» тхылъым. 
Пэжщ, Билл и закъуэкъым а компьютерым къыIумыкIыжыфу пэрысар, ауэ а зыращ а техникэ телъыджэм къэгъазэ имыIэу дихьэхар. «Си япэ программэр илъэс 13 сыщрикъум зэхэслъхьащ, абыкIэ «крестикрэ ноликрэ» уджэгу хъууэ арат. Сызыбгъэдэс терминалыр хуэм дыдэу фIэкIа лажьэртэкъым, экрани иIэтэкъым. Дыщызэдэджэгум деж пасэрей зэрытхэ машинкэхэм ещхь клавиатурэмкIэ къэтщыпырти, макъышхуэ зыщI, къыдэзыгъэкI техникэм дыпэплъэу дыщыст. Абы къыдидзыж лентIыр тепыIэншэу етхьэжьэрти, деплъырт, текIуар хэтми къатщIэрт, итIанэ адрей кIуэгъуэр зыхуэдэнум дегупсысырт. Зи гугъу сщIы джэгукIэм дакъикъэ зыбжанэ нэхъ темыкIуадэ пэтми, ди шэджагъуашхэ зэманыр зэрыщыту тфIихьырт. Ауэ хэтыт ар къызыфIэIуэхур? Хуабжьу дызыIэпишэрт телъыджэу къытщыхъуа техникэм»… 

Ахъшэ хуейт

Билл кIуэ пэтми нэхъ хуабжьу дихьэх хъуащ программэхэр зэхэлъхьэным. Абы къыхэкIыу, лъэпощхьэпохэм ирихьэлIащ - компьютерым хухэха зэманыр къызэрищэхун ахъшэ хурикъуртэкъым. Терминалым зы сыхьэт бгъэдэсын щхьэкIэ, ныбжьыщэм дежкIэ ахъшэшхуэ - доллар 40 - щIитын хуейт. 
«Программэхэм ехьэлIа хьэрычэтыщIэ Iуэху къызэгъэпэщыным сегупсысу щIэздзащ. Си ныбжьэгъу Аллен Пол сэрэ зы гуп зэхуэтшэсри, къызэрыгуэкI программэхэр зэхэтлъхьэу едгъэжьащ. ШколакIуэхэм я дежкIэ ахъшэфI дыдэ хъурт апхуэдэ щIыкIэкIэ гъэмахуэ зыгъэпсэхугъуэм къэдлэжьыр – доллар 5000. Абы и ныкъуэр ахъшэу къыдатырт, адрей Iыхьэр компьютерым дызэрыбгъэдэсын зэману тхухахырт. Компание зыбжанэм зэгурыIуэныгъэхэр етщIылIэри, я программэхэр яхузэтедухуэу щIэддзащ, абы къыпэкIуэу езыхэм я компьютерхэмкIэ дагъэлажьэу».
А лъэхъэнэм Гейтс илъэс I6 ирикъуатэкъым… Абы щыгъуэ информатикэмкIэ егъэджакIуэм Билл деж зыщигъасэрт! Еджэным къыдэкIуэу Билл программэ гъэщIэгъуэнхэр зэхилъхьэрт, уеблэмэ, къалэ администрацэм папщIэ игъэхьэзырат уэрамым зэрыщызекIуэр убзыхуным ехьэлIа программэ. 

«Майкрософт»-р къызэрыунэхуар

1973 гъэм Гейтс Гарвард университетым щIэтIысхьащ. Ауэ куэдрэ емыджауэ, къигъэнэн хуей хъуащ, сыт щхьэкIэ жыпIэмэ, и зэман псори лэжьыгъэм къыIихырт. 
1972 гъэм Гейтс «Интел» компаниер зригъэцIыхуащ. Абы а лъэхъэнэм япэу къыщIигъэкIыу щIидзат цIыхухэм зэи къэсэбэпыну ямыгугъэ интегральнэ схемэхэр (чипхэр). Ахэр лифтхэр, калькуляторхэр ягъэлэжьэн папщIэ къагъэсэбэпу арат. Зыми игу къэкIыртэкъым, зэман дэкIмэ, ахэр компьютерхэм я «акъыл» зэрыхъунур. Ар занщIэу къызыгурыIуар Гейтс Билл и закъуэщ. 
Билл «Интел» компанием щылэжьэн щIидзащ. Абы къыщIагъэкI чипхэр компьютерым щхьэкIэ къигъэсэбэпыну иужь ихьащ, арщхьэкIэ цIыкIу дыдэт, нэхъ лъэрызехьэу ящIын хуейт. «Интел» компанием щылажьэ щIэныгъэлIхэм ящIэртэкъым а чипым къыпэкIуэну сэбэпынагъ къомыр. 
Ауэрэ компание цIыкIу гуэрым и унафэщI Робертс Эд микропроцессор зиIэ компьютер цIыкIу зэпкърилъхьащ. «Альтаир» зи цIэ а компьютерым клавиатури, дисплеи, нэгъуэщIи иIэтэкъым. Ар зыкIи къыпхуэгъэсэбэпынутэкъым икIи хузэфIэкIIатэкъым.
Мис абы щыгъуэ Робертс деж кIуащ Гейтсрэ Ален Полрэ. ЩIалэхэм Эд жраIащ зэпкърилъхьа машинэ цIыкIумр программэ иралъхьэу лажьэу зэрызэтраухуэфынур. Пэжщ щIалитIыр гугъуехь куэд хэтащ – «Альтаир»-м папщIэ Бейсик зэхэплъхьэныр тыншу къыщIэкIакъым. «Языныкъуэхэм деж сыхьэт бжыгъэкIэ пэшым срикIукI-сыкърикIукIыу сыщIэтт, шэнтжьейм зезгъащIэурэ сыгупсысэрт, сыгупсысэрт, сыгупсысэрт». 
«А лъэхъэнэм Пол сэрэ дыжеиххэртэкъым, уеблэмэ, жэщымрэ махуэмрэ щызэхэдгъэзэрыхьи къэхъуащ. Махуэ гуэрхэр къысхуихуащ зыри щызмышха, е зы цIыху щызмылъэгъуа. Апхуэдэурэ тхьэмахуитху дэкIа нэужь, ди япэ Бейсикыр зэхэтлъхьащ икIи микрокомпьютерхэм папщIэ программэ зытх компаниер дуней псом япэу къыщыуэнхуащ. ТIэкIу дэкIри, абы «Майкрософт» фIэтщащ.

ПК-хэр куэд хъуащ

Гейтс и фIэщ хъурт, компьютерхэр, куэд дэмыкIыу, щIэныгъэ лабораторэхэм нэмыщI, унагъуэхэм къыщагъэсэбэпу зэрыхъунур. Абы папщIэ ахэр нэхъ пуд, къэбгъэсэбэпыну нэхъ тынш щIын хуей къудейуэ арат. Арат «Майкрософт»-р нэхъыбэу зытелажьэр. Пэжыр жыпIэмэ, апхуэдэ къэхъуну зыми и фIэщ хъуртэкъым. ЦIыхухэм къазэрыщыхъумкIэ, персональнэ компьютерхэр гъащIэм къыщысэбэпу хъуным куэд иIэт, сытуи ящIыну ар унагъуэм щIэсхэм?! 
Мыбдежми Гейтс ерыщу и мурадым хуэкIуэрт: «Дэ ди фIэщ хъурт, компьютерхэр унагъуэ къэс зэрихьэнур, абы тетыну программэхэр цIыхухэм къазэрыхуэщхьэпэнур. КъэкIуэнур IупщIу зэрытлъагъум тщигъэпсынщIауэ къызолъытэ ди лэжьыгъэр. И чэзум дыздэщыIэн хуей щIыпIэм а пIалъэ дыдэм дыкъыщыхутащ. ЕхъулIэныгъэ зыIэрыдгъэхьа нэужь, къыддэIыпыкъун цIыху Iущ куэд къэтщтащ. Дуней псом сату щIапIэхэр къыщызэIутхри, къэдлэжьыр Iуэхум хэтлъхьэжурэ зедгъэубгъуащ».
Гейтс и ехъулIэныгъэхэм псэщIэ къыхыхьащ «Майкрософт»-м «Ай-би-эм» компанием зэгурыIуэныгъэ ирищIылIа нэужь. Япэ персональнэ компьютерхэм папщIэ программэ щхьэхуэхэр ирищащ. Ахэр иджы цIэрыIуэ хъуа MS-DOS системэрщ, тхыгъэ кърипщып, уриджэгу хъууэ. Япэ ПК-хэр къыщежьам цIыхухэм яфIэтелъыджэ хъуащ, ауэ абы щыгъуэм абыхэм и кIэм нэсу къагурыIуэртэкъым, ПК-м цIыху гъащIэм щиубыдыну увыпIэр. 
ИужькIэ илъэс зыбжанэ дэкIауэ, «Майкрософт»-м иIэ хъуащ «Виндоус» операционнэ системэ цIэрыIуэр. Абы и лIэужьыгъуэ зыбжанэ тетщ сыт хуэдэ компьютерми. Иджы а системэм щIэуэ халъхьэ дэтхэнэ программэри мелуан бжыгъэкIэ зэбгрокI «Майкрософт»-м сом мелардхэр къыхуихьу…
 

НэщIэпыджэ Замирэ.
Поделиться: