Зы сэлэтым и хъыбар

Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэр къызэрызэрагъэпэщрэ илъэси 100 зэрырикъум и щIыхькIэ ирагъэкIуэкI Iуэхухэм хыхьэу, ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым щагъэлъэгъуащ журналист Магомедовэ ФатIимэ и Iэдакъэ къыщIэкIа «Зы сэлэтым и хъыбар» пьесэм къытращIыкIа спектаклыр.

Ар теухуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым щыпсэухэр зыхэта шуудзэр 1942 гъэм бадзэуэгъуэм и кIэухым - шыщхьэуIум и пэщIэдзэм Ростов областым и губгъуэхэм IэщэкIи куэдагъкIи къефIэкI фашистхэм лIыхъужьыгъэ яхэлъу зэрыпэщIэтам.
Магомедовэм дахэу къигъэлъэгъуэжащ ди щIалэхэм зэрахьа лIыхъужьыгъэр, зи бын, щхьэгъусэ, ныбжьэгъу щIалэ фронтым зыгъакIуэ бзылъхугъэхэм ягъэва гуIэгъуэр, зауэ губ­гъуэм къихута адыгэлI нэсхэм я псэм и пэ напэр, хэкупсагъэр зэрырагъэщар, епцIыжакIуэу къыщIэкI нэхърэ лIыхъужьу дунейм ехыжыныр нэхъ къызэрыхахар икIи зэдэарэзыуэ ажалыр къызэрызэдащтар.
Пьесэр театрым и утыку къизыхьар КъБР-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Дэбагъуэ Романщ, сурэ­тыщIыр Жылэ Къантемырщ, композиторыр Уэркъуасэ Артурщ.
- Iэчлъэч защIэу къыхэщыпыкIауэ щIалэ минитхум щIигъу хэту къызэрагъэпэщат 115-нэ шу дивизэр. Бгы­рысым хэлъын хуей лIыгъэм щIапIыкIа, Хэкум и пащхьэ щаIэ къалэным хуэпэж, къикIуэт зымыщIэ шу щхьэмыгъазэхэр, губгъуэ джафэм танкхэм щыпэщIагъэувами, шынэ яхэмылъу бийм пэщIэтащ, я гъащIэри халъхьащ. Абыхэм ягъэлъэгъуа лIыгъэр лIэщIыгъуэкIэрэ пщыгъупщэ мы­хъунщ, лIакъуэ-лIакъуэкIэрэ зэIэ­пы­­хын хуей Iуэхущ. Ар сытым дежи жиIэрт Фырэ Руслан икIи сценэм ­кърихьэну щIэхъуэпсырт. Абы и лъэIу­кIэ Магомедовэ ФатIимэ итха пьесэращ иджы утыку кърахьар. Си гугъэщ Руслан кърихьэжьа Iуэхур и кIэм зэрынэдгъэсам и псэр щыгуфIы­-кIауэ, - жеIэ Къэбэрдей къэрал драмэ теат­рым и унафэщI Пащты Иринэ.
15-нэ шуудзэм теухуа хъыбарыр ­Хэку зауэшхуэм и ветеран лIыжьым жиIэжу аращ. Дадэ Алим и хъыбарым и къыщIэдзэкIэ къудейм, зауэ лъэхъэнэм уехьри, абы къыщекIуэкIа гузэвэгъуэм ухешэ. Ролыр зыгъэзащIэр КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Быдэ Хьэсэнщ. ЛIыгъэрэ хахуагъэрэ къагъэлъагъуэу фронтым Iут щIалэхэм я образхэм ихьауэ мэджэгу ­КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Хьэмырзэ Ахьмэд, ДыщэкI Замир, Шыпш Къантемыр, Жыкъуэ Аскэр сымэ. Ди щIалэхэр гъэру зыубыда нэмыцэ зауэлIхэу спектаклым хэтщ Къардэн ­Заур, Бейтыгъуэн Жамболэт, Шыдгын Тимур сымэ, абыхэм я нэхъыщхьэ, полковник Эвальд фон Клейст и ролыр зыгъэзащIэр Блашэ Имранщ. ТеплъэкIи и зыщIыкIэкIи нэмыцэ дыдэм хуэдэщ Имран и утыку итыкIэр. Полковник хъыжьэм сыт хуэдиз имыткIиягъми, и дзэм и ныкъуэр адыгэ щIалэ щхьэмыгъазэхэм зэрызэтраукIар, IэщэкIэ зэщIэмыузэдауэ, танкхэм исхэр къызэрагъэувыIэфар зэхещIыкI, а зыращ ахэр лIыгъэкIэ къа­зэрефIэкIар щхьэтечауэ жызыIэр. Абы къыхэкIыу нэмыцэдзэм хигъэхьэну хуейуэ мардэхэр къахуегъэув. Ауэ гъащIэм ипэ лIыгъэр изыгъэщ ди щIалэхэр зэпIэзэрытщ, укIыпIэм къихута щхьэкIэ зы мэскъалкIи дзыхэркъым.
Мэдзыхэ зи бын зауэ губгъуэм изыгъэхьэ анэр. Гущхъан и ролыр игъэ­зэщIащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ КIэхумахуэ ФатIимэ. ФатIимэ, роль гуэр къемыхъулIауэ сщIэжыркъым, ауэ мыр псалъэ лей зыхэмыт теплъэгъуэ закъуэт жыпIэмэ, ущыуэнукъым. Адрейхэм щыгъуэ и нэфIэгуфIагъымрэ и псэлъэкIэ дахэмрэ удихьэхыу щытмэ, иджы ди пащхьэ къызэрихьар анэ гуIэм и образым итущ. Псалъэ хэмыту и теплъэ къудеймкIэ уи нэпс къригъакIуэмэ, ар артист нэгъэсащ. ФатIимэ а пщы­хьэщхьэм ди нэгу къыщIигъэхьэфащ Хэку зауэшхуэм и лъэхъэнэм псэуа анэхэм я псэм телъа гузэвэгъуэр, ар гукIэ зыхыдигъащIэри, ди нэпс къригъэкIуащ. Багъ Инни къехъулIащ и ролыр, адэшхуэм и къуэрылъху, иджы­рей зэманым хэпсэукI хъыджэбз нэфIэгуфIэ цIыкIум дунейр хурикъуркъым, зэхэщIыкI хэлъу адэшхуэм и хъыбарым йодаIуэ. КъБР-м щIыхь зиIэ и артист КIэмыргуей Валентин, артистхэу Бозий Рустам, ТIымыжь Владимир, Тэмазэ Лиуан, Къул Марья­нэ, сымэ фIыщIэ яхуэщIыпхъэщ. Спектаклым мыхьэнэшхуэ иIэщ мамырыгъэр къытхуэзызэуа ди адэжьхэм я фэеплъыр тхъумэнымкIэ, къыдэкIуэтей щIэблэр хэкупсэу гъэ­сэнымкIэ. Гуапэт икIи щхьэпэт школакIуэхэмрэ студентхэмрэ еплъамэ. 

НэщIэпыджэ Замирэ. Сурэтхэр Къарей Элинэ трихащ.
Поделиться: