Макъамэ щэнхабзэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуэзыщIа композитор

Балэ Мухьэдин Къэбэрдей-Балъкъэрым и профессиональнэ макъамэм и лъабжьэр зыгъэтIылъахэм ящыщ зыщ, макъамэу, уэрэду, оперэу, симфониеу 300-м щIигъу итхащ.

Мухьэдин Кэнжэ къуажэм къыщалъхуащ. Пшынэ еуэ и анэрщ щIалэ цIыкIум макъамэр фIыуэ езыгъэлъэгъуар, абы дезыгъэхьэхар. Языныкъуэхэм деж и анэм и пшынэр къищтэурэ зэхиха макъамэхэр къригъэкIырт.

1937 гъэм Кэнжэ къыщызэрагъэпэщауэ щытащ накъырапщэхэм я колхоз оркестр. Андреевым и цIэр зезыхьэ колхозым и унафэщIхэм Харьков щыщ Мешков Иван капельмейстеру кърагъэблэгъат. Абы щIалэгъуалэ накъырапщэхэм я оркестрым хэтынухэр къыщыхихым, занщIэу гупым хигъэхьат Балэхэ Мухьэдин, Мухътар, Закъэ сымэ. Ахэр псори бжьамий епщэнут.

Мухьэдин оркестрым хэтурэ япэ ехъулIэныгъэхэр къихьащ. Мешковым абы дзыхь хуищIырт адыгэ макъамэхэм я пьесэ цIыкIухэр щагъэзащIэм деж оркестрым и дирижеру щытыну. Оркестрым и къыхэдзакIуэри бжьамийм фIы дыдэу епщэ Мухьэдинт.

Хэку зауэшхуэр къыщыхъейм, Балэр езыр щIэлъэIури, дзэм кIуащ, гугъуехь мымащIи абы щишэчащ.

ИужькIэ Мухьэдин IэфIыкIэ щащI фабрикэм и накъырапщэ оркестрым хыхьащ, итIанэ Налшык паркым и оркестрым щылэжьащ. А зэманым Балэм макъамэхэр, накъырапщэхэм я оркестрым папщIэ марш зыбжанэ итхащ. 1946 гъэм адыгэ опернэ студием щеджэнухэм хэту кIуэри, Ленинград консерваторием щIэтIысхьащ, композитор Кочуров Юрий и гъэсэнхэм ящыщ хъуащ. ЩIэныгъэфI зыбгъэдэлъ, зи IэщIагъэм фIыуэ хэзыщIыкI егъэджакIуэм гу лъитащ адыгэ щIалэщIэм зэфIэкI зэриIэм икIи дерс къэс нэхъ гугъу къыщищIу щIидзащ, композитор къыхищIыкIын и мураду.

1946 гъэм и кIэм Балэ Мухьэдин и егъэджакIуэм и чэнджэщкIэ уэрэд итхыу щIидзащ. Абы щыгъуэщ дунейм къыщытехьар «Конституцэм и уэрэдыр», 1947 гъэм - «Комбайнерым и уэрэд», «Гущэкъу уэрэд», «Сэ фIыуэ слъагъу шагъдийхэр» уэрэдхэр.

Композитор щIалэщIэм къыдеджэхэм папщIэ итха уэрэдхэр абыхэм ягу ирихьащ, яфIэфIу жаIащ: «Мы хъыджэбзым и цIэр къызжефIэ», «Гъатхэ», «Уи деж сынокIуэ». Апхуэдэу абы итхащ романсхэр, езым нэхъыфIу илъэгъуа жанрри - маршхэр - IэщIыб ищIакъым. И Iэдакъэ къыщIэкIхэр щIэщыгъуэт, гъэщIэгъуэнт. Абы къыхэкIыуи, Чайковскэм и цIэкIэ щыIэ стипендиер къыхуагъэфэщащ. Композиторым Ленинград консерваториер къиухри, Налшык къэкIуэжащ.

Балэ Мухьэдин уэрэд куэд итхащ КIыщокъуэ Алим, ЩоджэнцIыкIу Iэдэм, Щоджэн Хьэбас, нэгъуэщIхэми я усэхэр и лъабжьэу. Абы и уэрэдхэр цIэрыIуэ хъуащ.

1950 гъэхэм икухэм композиторым елэжьын щIидзащ куэд щIауэ и гум щигъафIэм - ЩоджэнцIыкIу Алий и «Мадинэ» поэмэмкIэ оперэ тхыным. Абы и япэ актым елэжьурэ, камернэ произведенэхэри итхащ. А зэманым Балэм и Iэдакъэ къыщIэкIащ цIэрыIуэ хъуа уэрэдхэу «Гъагъэ, си Хэку», «Уэрщ си насыпыр», «Къуажэ монтер», нэгъуэщIхэри. Балэ Мухьэдин макъамэм и жанр куэдым хэзагъэрт. Симфоние оркестрым щхьэкIэ увертюрэхэр, театрым щагъэув спектаклхэм - макъамэхэр, камернэ произведенэхэр яхуитхащ.

Псом хуэмыдэу къехъулIащ Акъсырэ Залымхъан и «Къызбрун» пьесэм (1959 гъэ) хуитха макъамэр. Ар теухуащ XVII лIэщIыгъуэм кърым хъаныр Къэбэрдейм къызэрытеуам. А макъамэр иджыри зэ щыхьэт техъуат Балэ Мухьэдин театрым хуэтхэнымкIэ зэфIэкIышхуэ зэриIэм. «Къызбрун», «Марш», «Къафэ», «Ислъэмей» - ахэр ди симфоние оркестрым нобэми игъэзащIэхэм ящыщщ. Абыхэм ущедаIуэкIэ цIыхубэ уэрэдыжьхэр  уигу къагъэкI.

«Къызбрун» спектаклым хуитха макъамэм къыкIэлъыкIуащ драматург гъуэзэджэ Акъсырэ Залымхъан и пьесэхэм къытращIыкIа «Истамбыл», «Андемыркъан», «Къанэмэтрэ Къасболэтрэ» спектаклхэм яхуитхахэр.

1960 гъэхэм наIуэ хъуащ Балэ Мухьэдин симфониехэр тхыным зэрыхуэIэзэр. «Си Къэбэрдей-Балъкъэрыр» абы и япэ симфониешхуэщ. 1963 - 1967 гъэхэм композиторым итхащ «Дон и губгъуэхэм», «Сыт щыгъуи псэунущ» симфоние поэмэхэр. ЕтIуанэр Хэку зауэшхуэм хэкIуэдахэм я реквиемщ. Балэм и япэ симфониер симфониеттэу къежьат, итIанэ елэжьыжри, нэхъ ин ищIащ. Ар щыIуащ Москва, Дон Iуфэ Iус Ростов, Владикавказ, Кисловодск, Мейкъуапэ, Черкесск, нэгъуэщI къалэхэми.

Абы къыкIэлъыкIуащ «Къуажэдэс щIалэгъуалэр» увертюрэр, симфоние поэмэшхуэхэу Кавказ Ищхъэрэм щекIуэкIа граждан зауэм жыджэру, псэемыблэжу хэта Къатхъэн Назир теухуа «Назир», «Шууей плъыжьхэр».

Вокально-хоровой уэрэд зыкъоми итхащ Мухьэдин - араториехэр, кантатэхэр, вокально-симфоние сюитэхэр. ЦIэрыIуэ хъуащ хорхэм папщIэ итха «Си хэкум и уэрэд» ораториер.

Къардэн Хьэсэн и гъусэу Балэм итхащ ЩоджэнцIыкIу Алий и поэмэм къытращIыкIа «Мадинэ» оперэр. Ар ди Музыкэ театрым щагъэлъэгъуауэ щытащ 1970 гъэм. Аращ адыгэ лъэпкъ оперэм лъабжьэ хуэхъуари.

Театреплъхэм ягу ирихьауэ щытащ Балэм макъамэ зыхуитха «Шамхьун и фызышэ» музыкэ комедиер (либреттэр IутIыж Борис ейщ). Нобэр къыздэсым къалъытэ а музыкэ комедием ефIэкIын ямытхауэ.

ЗэрытщIэщи, Балэ Мухьэдин накъырапщэхэм папщIэ макъамэхэр тхыныр нэсу къехъулIэрт. ПщIы бжыгъэкIэ дунейм къытехьащ апхуэдэ пьесэхэр, маршхэр: «Къэбэрдей», «Сэлам», «Черкесия», «Зэныбжьэгъугъэ», «Къалмыкъ БетIал и фэеплъу», нэгъуэщIхэри.

Ди композиторхэм ящыщу Балэ Мухьэдинщ ди сабий усакIуэхэм ятхахэм япэу макъамэхэр щIэзылъхьар. Адыгэ, балъкъэр усакIуэхэм я сабий усэхэу абы макъамэ зыщIилъхьахэр тхылъитIу къыдэкIащ.

Ди республикэ макъамэ щэнхабзэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуэзыщIа композитор Балэ Мухьэдин 1973 гъэм къыфIащащ «КъБАССР-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ» цIэ лъапIэр.

ХЬЭХЪУПАЩIЭ Хьэжбэчыр.
Поделиться: