ГъащIэм и гъуджэ

Кинор лIэужьыгъуэ куэду зэщхьэщокI, ауэ нэхъыбэм ар гъащIэм и гъуджэу жыпIэ хъунущ, цIыхум и гурыгъу-гурыщIэхэр, и гупсысэкIэр къызэрагъэлъагъуэщ, цIыхум щапхъэ къыщыхихыфи щыIэщ.

Шэч зыхэмылъращи, сыт хуэдэ зэманми ар IэмалыфIу щытащ лъэпкъым  и щэнхабзэр ихъумэнымкIи нэгъуэщIхэр щыгъэгъуэзэнымкIи. Къэбэрдей-Балъкъэрри зэман хъарзынэ хъуауэ пыщIащ кином. Республикэм и гъащIэр зэман зэхуэмыдэхэм къызэрекIуэкIар къызыхэщыжхэри («Наездник из Кабарды», «Лавина с гор», «Бэла», «Раненые камни», «Дорога на край жизни») щIыналъэм и щIыуэпсым и дахагъэм щхьэкIэ нэгъуэщI щIыпIэхэм къикIыурэ щытрахахэри («Земля Санникова», «Вертикаль», «Его звали Роберт», «Голубой лед», «Великое противостояние», «Белое проклятье») иIэщ.

Ауэ республикэм кинокомпание щхьэхуэ зэримыIам къыхэкIыу, Къэбэрдей-Балъкъэрым теухуа фильмхэр нэгъуэщI щIыналъэхэм я киностудиехэм трахырт, нэхъыбэрэ - Осетие Ищхъэрэм. Совет зэманым къриубыдэу, кином цIэрыIуэ хъуауэ хэтахэм ящыщщ Балъкъэр Юрэ, Гуэбэшы Амурбэч, КIэмыргуей Валентин, КIуэкIуэ Тамарэ, Мамбэт Анатолэ, Мысостышхуэ Пщызэбий, Мулай Барэсбий, ТIыхъужь Алий, Фырэ Руслан, Хьэжкъасым Хьэсэн, Шыбзыхъуэ Басир, Шырыкъу Музэчыр, нэгъуэщIхэри.

Мы зэманым Къэбэрдей-Балъкъэрым щолажьэ УФ-м и кинематографистхэм я зэгухьэныгъэм и щIыналъэ къудамэр.

2010 гъэм япэу ирагъэкIуэкIауэ щытащ «Кавказ и мир» урысей кинофестивалыр. Ар траухуат Хэку зауэшхуэм ТекIуэныгъэр къызэрыщытхьрэ илъэс 65-рэ зэрырикъум. Абы щыгъуэм ягъэлъэгъуащ Къандур Мухьэдин и «Шэрджэс» фильмыщIэр.

2014 гъэм зэхэтащ дэфтэрхэр зи лъабжьэ киномрэ «Кунаки» теленэтынхэмрэ я еянэ фестиваль зэIухар.

         2016 гъэм Кином и Илъэсым хыхьэу дунейпсо кинофестиваль зэхэтащ урысей кинематографым и «вагъуэхэмрэ» хамэ къэралхэм я лэжьакIуэхэмрэ хэту.

Кинофорумыр къыщызэIуахат Налшык къалэм дэт Музыкэ театрым, Урысейм, Болгарием, Германием, Польшэм, Италием, Сербием щытраха фильмхэр щагъэлъэгъуат Къэрал коноконцерт гъэлъэгъуапIэм.

Кином хэлъхьэныгъэ хуэзыщIа зыбжанэм, ди тхыгъэ кIэщIым къызэризагъэкIэ, я гугъу щыфхуэтщIынут.

Хьэжкъасым Хьэсэн. Япэ адыгэ профессиональнэ режиссёрщ, сценаристщ, тхакIуэщ, «КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ» цIэ лъапIэр хуагъэфэщауэ щытащ. Абы и япэ лэжьыгъэм - «Как стать мужчиной» фильмым и «Буба» киноновеллэм - ЮНЕСКО-м и саугъэтыр къыхуагъэфэщат (щытрихар 1970 гъэрщ). Абы къыкIэлъыкIуащ «Всадник с молнией в руке» (1975 гъэм), «Дюма на Кавказе» (I979 гъэм), «Под знаком однорогой коровы» (1986 гъэм) фильм цIэрыIуэхэр. Абы трихахэм щыджэгуащ совет актёрхэу Этуш Владимир, Карцев Роман, Васильевэ Екатеринэ, Кавсадзе Кахэ, Ильченкэ Виктор, Рыжов Иван, нэгъуэщIхэри. Абы и дэтхэнэ лэжьыгъэми Кавказым хуиIэ лъагъуныгъэр къыхэщырт.

КIуэкIуэ Тамарэ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и япэ профессиональнэ актрисэщ. Луначарскэм и цIэр зезыхьэ Театр гъуазджэмкIэ къэрал институтыр 1958 гъэм къиухауэ щытащ. Ар фильм 20-м хэтащ, нэхъыбэм роль нэхъыщхьэхэр щигъэзэщIащ: «Тайна одной крепости» (1959), «Хамза», «26 бакинских комиссаров» (1966), «Нариман Нариманов», «Зумрад», «Под пеплом огонь», «Тайна пещеры Каниюта», «Птица Семург», «Обвал», «Спроси свое сердце», «Земля, море, огонь, небо» (1967), «Звезды не гаснут» (1971), «Третья дочь», «Бросок» (1981), «Пока гром не грянет» (1991), «Шарф любимой» (1955), «Двое из одного квартала» (1957), «Фатима» (1958). нэгъуэщIхэри. Долидзе Сико и «Фатима» фильмым щигъэзэщIа ролым папщIэ, абы къратат «ЦIыхубз ролыр нэхъыфIу зэригъэзэщIам папщIэ» саугъэтыр. «И лэжьыгъэфIым папщIэ» медалыр, «КъБР-м и пащхьэм щиIэ фIыщIэм папщIэ» орденыр, «КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ» цIэ лъапIэр и гуащIэм къыпэкIуащ.

Мысостышхуэ Пщызэбий. Театрымрэ киномрэ я актёр Iэзэу щыта  Пщызэбий зыхэта фильмхэр: «Колокол священной кузни» (Лакотэ Нестор и ролыр игъэзащIэу - 1982 гъэм), Бондарчук Сергей зи режиссёр «Красные колокола» кинор (Багратуни лIыхъужьым и ролыр щигъэзэщIащ, 1981-1982 гъэхэм), «Лавина с гор» (Хьэбалэ и ролыр - 1958 гъэм). Лакобэ Нестор и ролыр къехъулIэу зэригъэзэщIар къалъытэри, Мысостышхуэм къыхуагъэфэщат Абхъаз Республикэм Гулиа Дмитрий и цIэкIэ игъэува къэрал саугъэтыр.

ТIыхъужь Алий. Театрымрэ киномрэ я актёр. Къэбэрдей къэрал адыгэ театрым кинофильм цIэрыIуэ куэдми хэтащ: «Шарф любимой» (1955 гъэ), «Как стать мужчиной» (1970 гъэ), «Всадник с молнией в руке» (1975 гъэ), «Горянка» (1975 гъэ), «Лакумы по-чегемски» (1977 гъэ), «По следам Карабаира» (1979 гъэ), «Кольцо старого шейха» (1980 гъэ), «Вершины не спят» (1987 гъэ), «Раненые камни» (1987 гъэ), «Когда отзовется эхо» (1988 гъэ), «Гибель Отрара» (1991 гъэ), «Холод» (1991 гъэ).

 

 

               

 

 

 

 

 

БАГЪЭТЫР Луизэ.
Поделиться:

Читать также: