Махуэгъэпс

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 16, мэрем

1931 гъэм къалъхуащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Хьэжмэт Хьэсэн.

♦1940 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъМУ-м и профессор Къумахуэ Владимир.

Дунейм и щытыкIэнур

«pogoda.yandex.ru» сайтым зэритымкIэ, Налшык уэшх къыщешхынущ.  Хуабэр махуэм   градус 22 - 23-рэ, жэщым градус 17 - 20 щыхъунущ.

 

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 15, махуэку
Жьыбгъэм и дунейпсо махуэщ
Зи ныбжь хэкIуэтахэм кIэлъызэрахьэ бзаджагъэхэр хэIущIыIу щIыным и дунейпсо махуэщ
1561 гъэм Идар Темрыкъуэ ипхъу Гуащэнэ (Марие) Москва нэсащ. 
1892 гъэм къалъхуащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Бырс Анзор.
1929 гъэм къалъхуащ шэрджэс тхакIуэ Туаршы Аслъэн.

Илъэси 105-рэ ирокъу

Тхыдэ мыжыжьэм къызэрыхэщыжымкIэ, СССР-м и юннат зэщIэхъееныгъэм и зэхэублакIуэу къалъытэр Москва дэт курыт школхэм ящыщ зым биологиемкIэ щезыгъэджа, иужьым Лениным и цIэр зезыхьэ къэрал педагогикэ институтым и профессор хъуа Всесвятский Борисрэ сабийхэм сытым щыгъуи псэ хьэлэлу ябгъэдэта дохутыр Iэзэ, щIыуэпсри фIыуэ зылъагъуу къекIуэкIа Русаков Иванрэщ. 

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 14, бэрэжьей 

Лъы зытым и дунейпсо махуэщ
УФ-м Iэпхъуэшапхъуэхэм я Iуэхухэр зэкIэлъызыгъакIуэ и къулыкъущIапIэм и лэжьакIуэм и махуэщ
1936 гъэм
КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ и управленэр къызэрагъэпэщащ.
1955 гъэм къалъхуащ адыгэ усакIуэ, драматург, егъэджакIуэ ЛIыхэс Мухьдин.
1964 гъэм къалъхуащ усакIуэ, журналист Хьэщыкъуей Олег.

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 13,  гъубж

♦1936 гъэм Къэбэрдей лъэпкъ драмэ театрыр къызэIуахащ.

♦1946 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъШКъУ-м и профессор Даур Борис.

♦1950 гъэм къалъхуащ искусствоведенэмкIэ доктор, профессор, ЩIДАА-мрэ Тыркумэн Республикэм щIэныгъэхэмкIэ и академиемрэ я академик Абыкъу ФатIимэ.

Урысыбзэм и махуэр ягъэлъапIэу

Урысыбзэм и махуэр махуэгъэпсым къыщыщыунэхуар 2010 гъэращ, ООН-м жылагъуэм хуаIэ пыщIэныгъэмкIэ и департаментым зэгухьэныгъэм Iуэху зэрызэрихьэ бзихым хухэха махуэщI гъэувын хуейуэ къыхилъхьа нэужь.

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 9, мэрем

Архивхэм я дунейпсо махуэщ
Урысейм и Промышленность псынщIэм и лэжьакIуэхэм я махуэщ
1935 гъэм
Iуащхьэмахуэ и щыгум япэ дыдэу гупышхуэ дэкIащ.
1949 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и дохутыр Чым Агнессэ.
1964 гъэм къалъхуащ техникэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, АР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, ЩIДАА-м и член-корреспондент Блахъуэ Хьэзрэт.

Дунейм и щытыкIэнур

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 8, махуэку

         Хыхэм я дунейпсо махуэщ

         Социальнэ лэжьакIуэм и махуэщ

         1946 гъэм Журналистхэм я дунейпсо зэгухьэныгъэр къызэрагъэпэщащ.

         1966 гъэм  СССР-м къыщызэрагъэпэщащ Тхыдэмрэ щэнхабзэмрэ я фэеплъхэр хъумэным хуэгъэпса зэгухьэныгъэр.

         1955 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь и журналист, Урысей артиадэм и лауреат МахуэлI Хъаджэт.

НОБЭ

Мэкъуауэгъуэм и 7, бэрэжьей

Ерыскъыпхъэхэр шынагъуэншэу щытыным и дунейпсо махуэщ
1946 гъэм
къалъхуащ тхакIуэ, драматург, АР-м щIыхь зиIэ и журналист Хъурмэ Хъусен.
1952 гъэм къалъхуащ адыгэхэм къахэкIа, Тыркум щыщ тхакIуэ, Нобель и саугъэтым литературэмкIэ и лауреат 2006 гъэм хъуа Памукъ Орхьан.
1952 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Тэтэр Анатолэ.

Дунейм и щытыкIэнур

ПсыщIэгъэлъадэм и махуэ

Мыр, мэкъуауэгъуэм и япэ тхьэмахуэ махуэм хуэзэу, ди къэралым гъэ къэс щагъэлъапIэ мэкъумэшым пыщIа, абы зи гуащIэ езыхьэлIэ  псоми. Апхуэдэхэм ящыщщ, зэрыгурыIуэгъуэщи, агрономхэр, инженерхэр, щIым епха IуэхущIапIэ зэмылIэужьыгъуэхэм я унафэщIхэр, абыхэм щылажьэ цIыху къызэрыгуэкIхэр.    

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс