Щэнхабзэ

НэхъыфIхэм хабжэ

Сабий-щIалэгъуалэ творчествэмкIэ IV лъэпкъпсо фестиваль-зэпеуэм, «Ритмы Кавказа фIэщыгъэм щIэту Псыхуабэ щекIуэкIам, бжьыпэр щызыубыдахэм хабжащ Куба къуажэм дэт ЩэнхабзэмкIэ унэм и къэфакIуэ гупыр.
«Бгыхэм я налкъут» къэфакIуэ ансамблым хэтхэм Iэзагъ ин яхэлъу ягъэзэщIа иордан къафэм жюрим хэтхэр зэуэ хьэщыкъ ищIащ. НыбжьыщIэхэм яхуэфIыпсу ящыгъ фащэ екIухэр, я зыIыгъыкIэ уардэр, макъамэм я декIукIэр - псори узытхьэкъун хуэдэт.
Творческэ гупым лауреат зэрыхъуамкIэ щIыхь тхылъыр, гупыр зыгъэса Къэнэмэт Аслъэн и зэфIэкIым къыпэкIуэу фIыщIэ тхылъ къыхуагъэфэщащ.

ТекIуахэр ягъэгушхуэ

Хабзэ зэрыхъуауэ, мэ­лы­жьыхьым и 30-м ягъэлъапIэ Урысейм МафIэсым пэщIэ­ты­нымкIэ и IуэхущIапIэм и махуэр.

Сабий дыгъэхэм ядоIэпыкъу

КъБР-м и Лъэпкъ музейм мэлыжьыхьым и 3-м къы­щызэIуахащ «Уэшхым и цIыху» фестивалыр. 

СурэтыщI гъуазджэм дихьэх артистхэр

КъБР-м и СурэтыщIхэм я зэгу­хьэныгъэм къызэригъэпэщри иджы­благъэ «Гранд-Кавказ» хьэ­щIэщым щекIуэкIащ «Арт» спектаклымрэ гъэлъэ­гъуэны­гъэм­рэ.

«МафIэм и къарур»

Апхуэдэ фIэщыгъэм щIэту екIуэкIа урысей кинофестивалым и саугъэтыр къыхуагъэфэщащ ди къэралым и кинорежиссёр цIэрыIуэ Сокуров Александр и гъэсэн Хьэмыкъуэ Олег.

Дали Сальвадор

         ХудожествэхэмкIэ испан, франджы академиехэм хэта испан художник, литератор, режиссёр, киносценарист  Сальвадор Дали и цIэр зэрихьэу Париж дэт музейр цIыху кIуапIэщ. Ар Монмартр щыIэщ, зыгъэпсэхуакIуэ кIуахэмрэ художникхэмрэ куэду щыпэкIу щIыпIэм.

И щхьэм къиIукI макъамэхэр телъыджэт

Моцарт Вольфганг Амадей макъамэм цIыхухэм хуаIэ еплъыкIэр дуней псом щызыхъуэжа композиторщ. Абы и гъащIэмрэ и макъамэхэмрэ ятеухуа Iуэхугъуэ гъэщIэгъуэнхэр щыIэщ.  

Макъамэ гъуазджэм и вагъуэр щоблэ

Адыгэ лъэпкъыр зэрыгушхуэ и щIэблэм ящыщщ КъБР-м и цIыхубэ артист Къэбэрдокъуэ Мурат. Композитор, пианист щIалэщIэм зэфIэкIышхуэ зэриIэм и щыхьэтщ абы и IэдакъэщIэкIхэр, зэпеуэ зэмылIэужьыгъуэхэм къызэрыхэжаныкIыр, щэнхабзэм и цIыху цIэрыIуэхэм зэрадэлажьэр.

ЩIыналъэм и тхыдэр зыхъумэ

Дзэлыкъуэ щIыналъэм щыIэщ тхыдэ дэфтэр гъэщIэгъуэнхэр, тхылъхэр, хъыбар зиIэ хьэпшыпхэр, нэгъуэщI куэди щызэхуэхьэса Тхыдэ-лъахэхутэ музей. Музейр Дзэлыкъуэ щIыналъэм и администрацэм и унафэщI Джатэ Руслъан и жэрдэмкIэ 2018 гъэм жэпуэгъуэм и 12-м къызэIуахащ. Тхыдэ къулей зиIэ, цIыху щэджащэхэр зи куэд Дзэлыкъуэ щIыналъэм и хъугъуэфIыгъуэхэр музей уимыIэу зэрыпхуэмыхъумэнур къилъытащ абы. Музейр къызэгъэпэщыным республикэ мылъкуи текIуэдакъым, езы щIыналъэм иIэ Iэмалхэр къигъэсэбэпыжри зэфIигъэуващ. Музейр Дзэлыкъуэкъуажэ дэтщ.

Яшэча хьэзабым и мыхъур зытелъхэр

Ткаченкэ Андрей и цIэр зезыхьэ СурэтыщI гъуазджэхэмкIэ музейм гъатхэпэм и 27-м къыщызэIуахащ балъкъэр лъэп­къым и махуэщIым траухуа гъэлъэгъуэныгъэ гъэщIэгъуэн. Абы утыку къыщрахьащ усакIуэ, тхакIуэ икIи су­рэтыщI Сарбашев Азноррэ Къалмыкъ Республикэм и цIыхубэ сурэтыщI Дорджинов Викторрэ я лэжьыгъэхэр.

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ