ЦIыху лъэужьыфIэ

Къэбэрдей-Балъкъэрым гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, лэжьыгъэм и ветеран Шумахуэ Владимир псэужамэ, гъатхэпэм и 13-м и ныбжьыр илъэс 85-рэ ирикъунут. 
Шумахуэхэ зэкъуэшищри – Заур, Владимир, ХьэзрэIил - гъуазджэм, щэнхабзэм, макъамэм дихьэхырт. Абыхэм я адэ Сэлмэн Къэрэшей-Шэрджэс облисполкомым и унафэщIу лэжьащ, СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и япэ зэхуэсым и депутату щытащ. Я анэ Саният къуажэми районми щыцIэрыIуэ пшынауэ Iэзэт. Ахэращ щIалэхэм щапхъэ яхуэхъуари. Заур уэрэд жыIэным фIыуэ хэзагъэрти, Москва консерваторэм щIэтIысхьат, ауэ артист IэщIагъэр ухуакIуэмкIэ ихъуэжын хуей хъуащ. 60 гъэхэм я пэщIэдзэм Заур Налшык и ухуакIуэ управленэм и унафэщIу лэжьащ. Кавказ Ищхъэрэм щыяпэ ди Музыкэ театрым и унэр абы и унафэм щIэту яухуащ. Республикэм и ухуэныгъэ IэнатIэм хуищIа хэлъхьэныгъэхэм папщIэ абы къыхуагъэфэщащ КъБР-м щIыхь зиIэ и ухуакIуэ цIэ лъапIэр, медалхэмрэ орденхэмрэ. 
Владимир театрымкIэ, музыкэмрэ кинематографиемкIэ Ленинград дэт къэрал институтым (иджы Санкт-Петербург Театр гъуазджэмкIэ и къэрал академие) актёрхэр щагъэхьэзыр и къудамэм щеджащ. Музыкэ театрыр къыщызэIуахым, IуэхущIапIэм и унафэщIым и къуэдзэу ягъэуващ Владимир. 
Дунейпсо классикэм и спектакль нэхъыфI абы щагъэувахэм хэтыну къыхуихуащ зэкъуэшхэм я нэхъыщIэ ХьэзрэIил, ГИТИС-м уэрэд жыIэнымкIэ и къудамэр къэзыухар. 
Ленинград еджапIэр къыщиухыу къэкIуэжа нэужь, Владимир Черкесск облдрамтеатрым артисту илъэс зыбжанэкIэ щылэжьауэ, иужькIэ и унагъуэм и гъусэу Налшык къэIэпхъуэжат. 1970 - 1975 гъэхэм Налшык къалэ киносетым и дирекцэм и унафэщIу лэжьащ, 1975 - 1990 гъэхэм ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмтеатрым и унафэщIу щытащ. А зэманым театрыр зэпеуэхэм, щэнхабзэ зэхыхьэхэм зэпымыууэ пашэ щыхъурт. IуэхущIапIэм и зэфIэкIым къыпэкIуащ Урысейм, Къэбэрдей-Балъкъэрым ЩэнхабзэмкIэ я министерствэхэм я Бэракъ плъыжь зэIэпахыр. 
Музыкэ театрым и унафэщIым и къуэдзэу Владимир щылэжьа илъэсхэм «Лалуцэ», «Iэминат» япэ лъэпкъ балетхэр, ЩоджэнцIыкIу Алий и «Мадинэ» поэмэм Балэ Мухьэдинрэ Къардэн Хьэсэнрэ къытращIыкIа адыгэ оперэр Ерчэн Леонид щигъэуващ. Абы ирихьэлIэу Москва щеджа адыгэ студием къигъэзэжащ, я диплом лэжьыгъэ-спектаклыр - Листов Константин и «Севастопольский вальс» опереттэр - къыздашэжри. Шумахуэм артистхэр я фащэкIэ зыхуей хуигъэзащ, декорацэхэр игъэхьэзыращ. Къэрал Музыкэ театрым и артистхэм а спектаклыр щагъэлъэгъуауэ щытащ Владикавказ, Дон Iуфэ Iус Ростов къалэхэм. 
Шумахуэ Владимир 1990 гъэм щыщIэдзауэ 2017 гъэ пщIондэ Республикэм и Гуащэ театрым и художественнэ унафэщIу лэжьащ. 1986 гъэм республикэм къыщызэIуаха театрым тхыдэ дахэ иIэщ. Абы и лъабжьэр зыгъэтIылъа артистхэм ящыщщ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Панинэ Верэ, Шаповаловэ Татьянэ, Леньковэ Наталье, Цыганковэ Галинэ, Техьэж Марат, Куэшэр Анзор, Михайловэ Маринэ, Къумыкъу ФатIимэ, нэгъуэщIхэри. Япэу ягъэуват Маслов Владимир и «Мой друг – солнце» спектаклыр. Режиссёрыр Панин Анатолэщ, художник-постановщикыр УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Корытный Александрщ. 
IуэхущIапIэм и артистхэр щIэныгъэ зиIэ защIэт, я IэщIагъэми хуэIэзэт. Театрым спектакль купщIафIэхэр щагъэуващ. Абыхэм ящыщщ: Дэбагъуэ Мухьэмэд и «Глаз великана», Белов Сергей, Шамровэ Иринэ я «Проделки хитрого попугая», Орлов Владимир и «Золотой цыпленок», Юнгер Белэ и «Белая роза», Абрамцев Корнелий и «Самая лучшая морковка», нэгъуэщIхэри. КъыжыIапхъэщ, нэгъуэщI щIыпIэхэм щыщ режиссерхэр щIэх-щIэхыурэ кърагъэблагъэу зэрыщытар. Театрым творческэ ехъулIэныгъэ ин къыхуэзыхьа спектаклхэм ящыщщ Пегр И. и «День Кутясика и Кутилки» спектаклыр. Ар ягъэуващ Осетие Ищхъэрэ - Аланием гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, а республикэм и Гуащэ театрым и режиссёр нэхъыщхьэ Гаев Михаил, художник-постановщик ХьэщIэлI Астемыр сымэ. НэхъыфIу къалъыта спектаклхэм ящыщщ Дагъыстэн республикэм гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, щIыналъэм и Гуащэ театрым и режиссёр нэхъыщхьэ Шамсутдинов Рамазан игъэува Манчев П. и «Золотая девочка» спектаклыр (художник-постановщикыр ХьэщIэлI Астемырщ). Куэдым ягу дыхьащ Правдинэ А., Алексеев В. зэдатха «Добрый лев» спектаклыр, адыгэбзэкIи урысыбзэкIи ягъэувар. (Художник-постановщикхэр КъБР-м и цIыхубэ артист ШэрыIужь Анатолэрэ Щхьэцэ Владимиррэщ). Республикэм и театр гъуазджэм хуащI хэлъхьэныгъэфIыр къалъытэри, Гуащэ театрым КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэм и щIыхь тхылъыр, КъБР-м и Театр лэжьакIуэхэм я союзым и саугъэтыр мызэ-мытIэу къыхуагъэфэщащ.
 Шумахуэ Владимир и унафэм щIэту лэжьа артистхэм утыку ирахьэ шыпсэхэм фIыр ем щытекIуэрт, захуагъэм, пэжыгъэм укъыхураджэу. Спектаклхэр щагъэлъагъуэкIэ сценэр екIуу къызэрагъэпэщырт. Артистхэм спектаклым хэт лIыхъужьхэр – гуащэхэр - езыр-езыру ягъэхьэзырыжырт, фащэхэр хуадырт, зэрагъакIуэрт, уэрэд жрагъэIэрт, къагъафэрт. 
Гуащэ театрым я лэжьыгъэхэр республикэм и къалэхэмрэ къуажэхэмрэ я школхэм, сабий гъэсапIэхэм, узыншагъэр щрагъэфIакIуэ гъэмахуэ лагерхэм, гъунэгъу республикэхэм яшэрт. Кавказ Ищхъэрэм и республикэхэм щэнхабзэ и лъэныкъуэкIэ хуаIэ зэпыщIэныгъэр ягъэбыдэн папщIэ къыхалъхьа Iуэхум хыхьэу, Шумахуэм и нэIэм щIэт Гуащэ театрыр зыбжанэрэ щыIащ Къэрэшей-Шэрджэс, Адыгэ, Осетие Ищхъэрэ, Дагъыстэн, Шэшэн республикэхэм, Ставрополь крайм. КъищынэмыщIауэ, театрыр жыджэру хэтт республикэм и Сабий фондым псапэ хуэщIэу къызэригъэпэщ Iуэхухэм. Гулъытэ хэха хуащIырт школ-интернатхэм, сабий унэхэм щыIэ цIыкIухэм. А зэхыхьэм щаубзыхурт ц1ык1ухэр зэплъыну спектаклхэр зыхуэдэр.
Шумахуэ Владимир 1962 гъэм щыщIэдзауэ УФ-м и театр лэжьакIуэхэм я зэгухьэныгъэм хэтащ. 1985 гъэм «КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ» щIыхьыцIэр къыфIащащ, абы къыхуагъэфэщащ КъБР-м и ЩIыхь тхылъыр. Владимир Налшык къалэ Советым и зэхуэс зыбжанэм и депутату хахауэ щытащ, уеблэмэ Егъэджэныгъэмрэ щэнхабзэмкIэ и комитетым и унафэщIуи лэжьащ. ЖыпIэнурамэ, республикэм и театр гъуазджэм зегъэужьыным Владимир и къарууэ хилъхьам уасэ хуэщIыгъуейщ. 

ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Поделиться: