Гъуазджэм и цIыхухэм я зэхыхьэ

КъБКъУ-м и «Точка кипения» IуэхущIапIэм щекIуэкIащ художникхэмрэ гъуазджэм и лэжьакIуэхэмрэ я академическэ проектым хыхьэу къызэрагъэпэща «Традиции и нова­торст­во в творчестве современных художников Северного Кав­каза» етIуанэ лъэпкъыбэ щIэныгъэ-практикэ конференцыр. Ар ящыщ зыт Художес­т­вэхэмкIэ Урысей Академиемрэ (РАХ) УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэмрэ зэдалэжьа «Об­раз женщины в творчестве современных художников Северного Кавказа» Iуэхум хы­хьэу Налшык щрагъэкIуэкIахэм.

Конференцыр къызэрагъэ­пэщащ ХудожествэхэмкIэ Урысей Академием (РАХ), СурэтыщI гъуазджэхэм я теориемрэ тхы­дэмкIэ абы и щIэныгъэ-къэхута­кIуэ институтым, УФ-м и Сурэ­тыщIхэм я зэгухьэныгъэм. А Iуэхур Къэбэрдей-Балъкъэрым къыщызэрагъэпэщынымрэ ар щрагъэкIуэкIынымкIэ дэIэпы­къуэгъу хъуащ КъБР-м и Су­рэтыщIхэм я зэгухьэныгъэр, РАХ-м ди щIыналъэм щыщу хэт художник-академикхэр. Абы я лэжьыгъэхэр къагъэхьащ Москва, Санкт-Петербург, Налшык, Пятигорск, Мэхъэчкъалэ, Владикавказ, Грознэ къалэхэм, Испанием, Франджым, Швейцарием, Тыркум, Ираным щыщ сурэтыщIхэмрэ гъуазджэмкIэ щIэныгъэлIхэмрэ. 
Конференцым и пэ къихуэу, РАХ-мрэ КъБКъУ-мрэ Iэ тра­дзащ­­ зэдэлэжьэну зэрауб­зы­хуам­­­ щы­хьэт техъуэ зэгурыIуэныгъэм. РАХ-м и лъэныкъуэкIэ абы Iэ­ тридзащ Кочемасовэ Татьянэ, КъБКъУ-м и лъэныкъуэкIэ ректорым и къалэнхэр зыгъэзащIэ ГъукIэпщокъуэ Мурат. Иужьрейм хьэщIэхэм фIыщIэ яхуищIащ ­гъуазджэм хуащI хэлъхьэны­гъэфI­хэм папщIэ, икIи къыхигъэщащ нэхъыжьхэм къащIэна щэнхабзэмрэ гъуазджэмрэ хъу­мэным, лъапIэныгъэхэр гъэбэгъуэным иджырей щIэблэри зэрыпэлъэщынум шэч къызэрытримыхьэр. Лъэныкъуэхэм я зэгурыIуэныгъэм Iэмал къарет егъэ­джэныгъэ, щIэныгъэ-къэху­тэныгъэ, жылагъуэ, гъэсэныгъэ Iуэхухэм ятеухуауэ яку дэлъ зэпыщIэныгъэхэм зрагъэужьыну, я зэпыщIэныгъэхэр ягъэбы­дэну.
ЩIэныгъэ зэхыхьэм и япэ махуэм абы хэтхэр КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэм ирагъэблэгъащ икIи зэIущIэ щра­гъэ­кIуэкIащ. Абы къыщыпсэ­лъащ РАХ-м СурэтыщI гъуа­з­джэхэм я теориемрэ тхы­дэм­кIэ и щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым и унафэщI, академик Ступин Сергей, РАХ-м и член-корреспондент, академик, гъуазджэ щIэ­ныгъэхэмкIэ доктор Астраханцевэ Татьянэ. Къы­хэбгъэщмэ, ар зытепсэлъыхьар гъэщIэ­гъуэнщ: «Народное искусство в индустрии моды. К проблеме национального костюма». Мы Iуэхум нэхъ ехъу­лIэхэм я гугъу здищIым, дуней псом и модельер цIэрыIуэхэм ящыщу абы и цIэ къриIуащ Сэралъп Мадинэ. Дэрбзэрым и Iэдакъэ къыщIэкIа хьэгъуэлIыгъуэ фащэм и сурэтыр щигъэлъа­гъуэм, Астраханцевэм къыхигъэщащ абы лъэпкъ фэилъхьэгъуэм и кIапэлъапэхэр зэрыхэп­лъагъуэр. ИкIи гу лъаригъэтащ дуней псом и модельер цIэры­Iуэхэм лъэпкъ фащэхэм елэ­жьын зэрыщIадзэж, ар иджы­рей модэм лъабжьэ зэрыхуа­щIым.
Конференцым къыщыпсэ­лъащ УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэт, РАХ-м и академик, КъБР-м и цIыхубэ художник ГъущIапщэ Арсен, искусствовед Аппаевэ Жаухар, КъБР-м и Су­рэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм и унафэщI, художник, искусствовед Къаныкъуэ Жаннэ. Иужь­рейр зытепсэлъыхьар ди республикэмрэ ХудожествэхэмкIэ Урысей Академиемрэ зэрызэ­дэлэжьэфыну щIыкIэрщ. Академик Ступин Сергей къыпищащ «Женские образы в творчестве Мухадина Кишева, Руслана Цримова, Арсена Гушапши: серийность, полистилистика, экзис­тен­ция» докладымкIэ. Абы уед­э­Iуэныр зэрыгъэщIэгъуэным ­къи­нэмыщIауэ, дригуфIэрт ды­зэрыгушхуэ ди сурэ­тыщIхэм я цIэр зэриIэтым.
- ХудожествэхэмкIэ Урысей Академиемрэ абы и президент Церетели Зурабрэ гулъытэ инрэ хэлъхьэныгъэфIрэ хуащI щIалэгъуалэм щIэныгъэрэ гъэсэныгъэрэ егъэгъуэтыным, къэралым и щIыналъэхэм гъуазджэм зыщегъэужьыным, - жиIащ Ступин Сергей. Абы Къаныкъуэ Жан­нэ фIыщIэ хуищIащ зэхы­хьэхэр къызэгъэпэщынымрэ а­­хэр егъэкIуэкIынымрэ жэуап­лы­ныгъэ зыхищэIу зэрыбгъэ­ды­­хьам, хьэщIэхэр гуапэу къы­зэрырагъэблэгъам папщIэ. 
УФ-ми КъБР-ми я цIыхубэ худож­ник, РАХ-м и академик, профессор Пащты Герман ­КъБКъУ-м щиIэ лъэщапIэм жэп­уэгъуэм и 9-м щызэхуэсащ ­РАХ-м и лIыкIуэхэр, УФ-м, ­КъБР-м я СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэтхэр, КъБКъУ-м, Пятигорск дэт къэрал университетым я студентхэр. ХьэщIэхэм фIэхъус гуапэ ярихащ егъэ­джэныгъэ IуэхухэмкIэ проректорым и къалэнхэр зыгъэзащIэ, физико-математикэ щIэныгъэ­хэмкIэ кандидат, доцент Лесев Вадим икIи къыхигъэщащ РАХ-мрэ ди щIыналъэмрэ я зэпы­щIэныгъэхэм дяпэкIи зрагъэубгъун хуейуэ къызэрилъытэр. 
Мы зэIущIэм хэта цIыху цIэры­Iуэхэм мастер-классхэр ятащ студентхэм папщIэ. 
ЗэIущIэм къыщыпсэлъащ икIи щIалэгъуалэм ядэлэжьэныр зэ­рыщхьэпэр къыхагъэщащ искусствовед, УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, ­РАХ-м и институтым и щIэныгъэ лэжьакIуэ нэхъыщхьэ Бойцовэ Татьянэ, Астраханцевэ Татьянэ, УФ-м и цIыхубэ художник, РАХ-м и академик Петров Константин, «Гамма» брендым и лIыкIуэ Накибуллэ Атик, Пащты Герман, Пятигорск къэрал университетым и егъэджакIуэ Рубец Еленэ, КъБР-м и сурэтыщI цIэрыIуэхэу Црым Руслан, Тхьэзэплъыж Руслан, Мэзло Эдуард сымэ.
УФ-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэм и унафэм тету, 2023 - 2025 гъэхэм Кавказым щIэныгъэ, егъэджэныгъэ, узэщIыныгъэ Iуэху зыбжанэ щагъэзэщIэну яубзыхуауэ щытам щыщщ мы зэхыхьэхэр. Ахэр хуэгъэпсащ Кавказ Ищхъэрэ федеральнэ щIыналъэм и хэгъэгухэм гъуазджэм зыщегъэужьыным. Къы­жы­Iапхъэщ, Къэбэрдей-Балъкъэрым и къэралыгъуэр илъэси 100 щрикъум ирихьэлIэу, 2022 гъэм, ХудожествэхэмкIэ Урысей Академием ди республикэм щилэжьа Iуэхухэм мы зэхыхьэ гуа­пэхэр къызэрыкIэлъыкIуар.

ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Поделиться: