КъБКъУ-м и «Точка кипения» IуэхущIапIэм щекIуэкIащ художникхэмрэ гъуазджэм и лэжьакIуэхэмрэ я академическэ проектым хыхьэу къызэрагъэпэща «Традиции и новаторство в творчестве современных художников Северного Кавказа» етIуанэ лъэпкъыбэ щIэныгъэ-практикэ конференцыр. Ар ящыщ зыт ХудожествэхэмкIэ Урысей Академиемрэ (РАХ) УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэмрэ зэдалэжьа «Образ женщины в творчестве современных художников Северного Кавказа» Iуэхум хыхьэу Налшык щрагъэкIуэкIахэм.
Конференцыр къызэрагъэпэщащ ХудожествэхэмкIэ Урысей Академием (РАХ), СурэтыщI гъуазджэхэм я теориемрэ тхыдэмкIэ абы и щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым, УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм. А Iуэхур Къэбэрдей-Балъкъэрым къыщызэрагъэпэщынымрэ ар щрагъэкIуэкIынымкIэ дэIэпыкъуэгъу хъуащ КъБР-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэр, РАХ-м ди щIыналъэм щыщу хэт художник-академикхэр. Абы я лэжьыгъэхэр къагъэхьащ Москва, Санкт-Петербург, Налшык, Пятигорск, Мэхъэчкъалэ, Владикавказ, Грознэ къалэхэм, Испанием, Франджым, Швейцарием, Тыркум, Ираным щыщ сурэтыщIхэмрэ гъуазджэмкIэ щIэныгъэлIхэмрэ.
Конференцым и пэ къихуэу, РАХ-мрэ КъБКъУ-мрэ Iэ традзащ зэдэлэжьэну зэраубзыхуам щыхьэт техъуэ зэгурыIуэныгъэм. РАХ-м и лъэныкъуэкIэ абы Iэ тридзащ Кочемасовэ Татьянэ, КъБКъУ-м и лъэныкъуэкIэ ректорым и къалэнхэр зыгъэзащIэ ГъукIэпщокъуэ Мурат. Иужьрейм хьэщIэхэм фIыщIэ яхуищIащ гъуазджэм хуащI хэлъхьэныгъэфIхэм папщIэ, икIи къыхигъэщащ нэхъыжьхэм къащIэна щэнхабзэмрэ гъуазджэмрэ хъумэным, лъапIэныгъэхэр гъэбэгъуэным иджырей щIэблэри зэрыпэлъэщынум шэч къызэрытримыхьэр. Лъэныкъуэхэм я зэгурыIуэныгъэм Iэмал къарет егъэджэныгъэ, щIэныгъэ-къэхутэныгъэ, жылагъуэ, гъэсэныгъэ Iуэхухэм ятеухуауэ яку дэлъ зэпыщIэныгъэхэм зрагъэужьыну, я зэпыщIэныгъэхэр ягъэбыдэну.
ЩIэныгъэ зэхыхьэм и япэ махуэм абы хэтхэр КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэм ирагъэблэгъащ икIи зэIущIэ щрагъэкIуэкIащ. Абы къыщыпсэлъащ РАХ-м СурэтыщI гъуазджэхэм я теориемрэ тхыдэмкIэ и щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым и унафэщI, академик Ступин Сергей, РАХ-м и член-корреспондент, академик, гъуазджэ щIэныгъэхэмкIэ доктор Астраханцевэ Татьянэ. Къыхэбгъэщмэ, ар зытепсэлъыхьар гъэщIэгъуэнщ: «Народное искусство в индустрии моды. К проблеме национального костюма». Мы Iуэхум нэхъ ехъулIэхэм я гугъу здищIым, дуней псом и модельер цIэрыIуэхэм ящыщу абы и цIэ къриIуащ Сэралъп Мадинэ. Дэрбзэрым и Iэдакъэ къыщIэкIа хьэгъуэлIыгъуэ фащэм и сурэтыр щигъэлъагъуэм, Астраханцевэм къыхигъэщащ абы лъэпкъ фэилъхьэгъуэм и кIапэлъапэхэр зэрыхэплъагъуэр. ИкIи гу лъаригъэтащ дуней псом и модельер цIэрыIуэхэм лъэпкъ фащэхэм елэжьын зэрыщIадзэж, ар иджырей модэм лъабжьэ зэрыхуащIым.
Конференцым къыщыпсэлъащ УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэт, РАХ-м и академик, КъБР-м и цIыхубэ художник ГъущIапщэ Арсен, искусствовед Аппаевэ Жаухар, КъБР-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм и унафэщI, художник, искусствовед Къаныкъуэ Жаннэ. Иужьрейр зытепсэлъыхьар ди республикэмрэ ХудожествэхэмкIэ Урысей Академиемрэ зэрызэдэлэжьэфыну щIыкIэрщ. Академик Ступин Сергей къыпищащ «Женские образы в творчестве Мухадина Кишева, Руслана Цримова, Арсена Гушапши: серийность, полистилистика, экзистенция» докладымкIэ. Абы уедэIуэныр зэрыгъэщIэгъуэным къинэмыщIауэ, дригуфIэрт дызэрыгушхуэ ди сурэтыщIхэм я цIэр зэриIэтым.
- ХудожествэхэмкIэ Урысей Академиемрэ абы и президент Церетели Зурабрэ гулъытэ инрэ хэлъхьэныгъэфIрэ хуащI щIалэгъуалэм щIэныгъэрэ гъэсэныгъэрэ егъэгъуэтыным, къэралым и щIыналъэхэм гъуазджэм зыщегъэужьыным, - жиIащ Ступин Сергей. Абы Къаныкъуэ Жаннэ фIыщIэ хуищIащ зэхыхьэхэр къызэгъэпэщынымрэ ахэр егъэкIуэкIынымрэ жэуаплыныгъэ зыхищэIу зэрыбгъэдыхьам, хьэщIэхэр гуапэу къызэрырагъэблэгъам папщIэ.
УФ-ми КъБР-ми я цIыхубэ художник, РАХ-м и академик, профессор Пащты Герман КъБКъУ-м щиIэ лъэщапIэм жэпуэгъуэм и 9-м щызэхуэсащ РАХ-м и лIыкIуэхэр, УФ-м, КъБР-м я СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэтхэр, КъБКъУ-м, Пятигорск дэт къэрал университетым я студентхэр. ХьэщIэхэм фIэхъус гуапэ ярихащ егъэджэныгъэ IуэхухэмкIэ проректорым и къалэнхэр зыгъэзащIэ, физико-математикэ щIэныгъэхэмкIэ кандидат, доцент Лесев Вадим икIи къыхигъэщащ РАХ-мрэ ди щIыналъэмрэ я зэпыщIэныгъэхэм дяпэкIи зрагъэубгъун хуейуэ къызэрилъытэр.
Мы зэIущIэм хэта цIыху цIэрыIуэхэм мастер-классхэр ятащ студентхэм папщIэ.
ЗэIущIэм къыщыпсэлъащ икIи щIалэгъуалэм ядэлэжьэныр зэрыщхьэпэр къыхагъэщащ искусствовед, УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, РАХ-м и институтым и щIэныгъэ лэжьакIуэ нэхъыщхьэ Бойцовэ Татьянэ, Астраханцевэ Татьянэ, УФ-м и цIыхубэ художник, РАХ-м и академик Петров Константин, «Гамма» брендым и лIыкIуэ Накибуллэ Атик, Пащты Герман, Пятигорск къэрал университетым и егъэджакIуэ Рубец Еленэ, КъБР-м и сурэтыщI цIэрыIуэхэу Црым Руслан, Тхьэзэплъыж Руслан, Мэзло Эдуард сымэ.
УФ-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэм и унафэм тету, 2023 - 2025 гъэхэм Кавказым щIэныгъэ, егъэджэныгъэ, узэщIыныгъэ Iуэху зыбжанэ щагъэзэщIэну яубзыхуауэ щытам щыщщ мы зэхыхьэхэр. Ахэр хуэгъэпсащ Кавказ Ищхъэрэ федеральнэ щIыналъэм и хэгъэгухэм гъуазджэм зыщегъэужьыным. КъыжыIапхъэщ, Къэбэрдей-Балъкъэрым и къэралыгъуэр илъэси 100 щрикъум ирихьэлIэу, 2022 гъэм, ХудожествэхэмкIэ Урысей Академием ди республикэм щилэжьа Iуэхухэм мы зэхыхьэ гуапэхэр къызэрыкIэлъыкIуар.