Щэнхабзэ

Артисткэ цIэрыIуэр ящыгъупщэркъым

Фэеплъ

ПщIыхьэпIэфIым хуэдэ илъэсхэр

Хэт хьэщIапIэ зымыхьар, зымышхар «Танцующая пара» кIэнфетым хуэдэ?! Ар къыдощтэ хамэ щIыпIэ дыщыкIуэм, ди лъахэм и дамыгъэ гуэру. Апхуэдизу дгъэлъапIэ кIэнфетыр зэрылъым и IуплъапIэм зэман кIыхькIэ зи сурэт тета къэфакIуэхэм ящыщщ «Кабардинка» къэфакIуэ гупым хэта цIыхубз щыпкъэ Шортэн Аллэрэ адыгэлIым и щапхъэ, къэфакIуэ цIэрыIуэу щыта Мамбэт Хьэсэнрэ.

Къафэм дахэм ухешэ

Зэхуэмыдэ къызэдэфэркъым,
Зэмыфэгъу къызэдэуджыркъым.

Куущ адыгэ лъэпкъым и тхыдэр. Жыжьэ дыдэ къыщожьэ абы и къуэпсхэр. Адыгэхэр Кавказым ис лъэпкъхэм я нэхъыжь дыдэхэм ящыщщ. Абыхэм я псэукIэм, я хабзэм лъэпкъ куэд щIапIыкIащ, щIэхъукIащ. Сэ сыхуейт сытепсэлъыхьыну адыгэпсэр зыдэбзэрабзэ, зыдэщIэращIэ, адыгэ щэнхабзэм и Iыхьэ гъэщIэгъуэн дыдэхэм ящыщ, дэ къыддалъхуауэ къыддэгъуэгурыкIуэ ди адыгэ къафэхэм, ди адыгэ джэгухэм. 

Кърымым и хьэщIахэр

Кърымым щекIуэкIа «Таврида. АРТ» етхуанэ щIалэгъуалэ музыкэ фестивалым зыкъыщигъэлъэгъуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и музыкант Бэджыдэ Мухьэмэд (BEGIDOV).

Бэджыдэ Мухьэмэд езым и псалъэхэр зыщIэлъ уэрэдхэр игъэзэщIащ икIи ар хэтащ «VK музыкой» «Квартирни», «Таврида» зэхыхьэхэр къызэзыгъэпэщхэм ящIа «Навстречу фестивалю» пшыхьым.

Къалэм и махуэшхуэм и щIыхькIэ

«Кисловодск» паркыр илъэс 200 зэрырикъум и щIыхькIэ къызэрагъэпэща «Водопийцы» япэ художественнэ арт-фестивалым хыхьэу Кисловодск къалэм и Лъэпкъ паркым щекIуэкIа «Парк для всех» выставкэ-зэпеуэм кърикIуахэр зэхалъхьэжащ. Абы хыхьэу ягъэлъэгъуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и сурэтыщIи 8-м я лэжьыгъипщI.

ЩIыналъэхэр зэпызыщIэ Iуэху

КъБР-м и Лъэпкъ музейм щагъэлъагъуэ УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэт Хоронько Игорь и лэжьыгъэхэр. Урысей реестрым и жэрдэмкIэ къызэрагъэпэща «Соединяя пространство» Iуэхум хэтщ Кавказ Ищхъэрэ федеральнэ щIыналъэм и хэгъэгухэмрэ Луганск ЦIыхубэ Республикэмрэ. 

Лъэпкъ уэрэдыжьхэм, хэкум, лъахэм увыпIэ щхьэхуэ щаубыд

Къэбэрдей-Балъкъэрым, Урысей Федерацэм и макъамэ гъуазджэм щыпэрытхэм ящыщщ УФ-м щIыхь зиIэ и артисткэ Дау Марианнэ. Абы и творчествэр фIыуэ зылъагъухэм я мызакъуэу, арэзы щIыгъуей критикхэм я дежи пщIэ лъагэ къыщилэжьын хузэфIэкIащ. Марианнэ къыщалъхуа щIыналъэми, къэралым и утыкушхуэхэми, хамэ хэкухэми Iэгуауэ инхэр щыхуаIэт. 
  Кавказ Ищхъэрэмрэ Урысей Федерацэмрэ я щэнхабзэ зэпыщIэныгъэхэм зегъэужьыным хуэунэтIа Iуэхухэм жыджэру хэтщ Даур. 

«КIыщокъуэ еджэныгъэхэр»

Кыщпэк къуажэм дэт ЩэнхабзэмкIэ унэм щекIуэкIащ адыгэ тхакIуэ цIэрыIуэ КIыщокъуэ Алим къызэралъхурэ илъэси 109-рэ зэрырикъум теухуа зэIущIэ.

Тхыдэ къызыдэгъуэгурыкIуэ Iэмэпсымэхэр

Думэн Мурадин эстрадэмкIэ и театрымрэ «Хьэтхэр» ансамблымрэ я музыкант, лъэпкъ макъамэ Iэмэпсымэхэр зыгъэхьэзыр Увыж Анзор зэфIэкI ин зиIэ артистщ.

Газет напэкIуэцIхэр щэкIым тегъэуауэ

 ЦIыхухэр куэду зэщхьэщокI. Ауэ «щыгъын дахэ сщыгъарэт» жызымыIэ яхэту пIэрэ абыхэм, псом хуэмыдэу – цIыхубзхэм?! Газет напэкIуэцIыр щыгъыным сурэт папщIэу тебгъауэ хъуну япэу зигу къэкIар хэту щытми, игу къэкIам япэу теIэбэфар франджы дэрбзэр Iэзэ Скиапарелли Эльзэщ. Абы и «Модэм и унэрщ» япэу газет сурэтхэр щыгъыным трагъауэу къыщрахьэжьар. Иджыпсту дызэрыт лъэхъэнэм ахэр къыхэхыкIэ зыщIэхэм я нэщэнэу къалъытэ. 

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ