Пшахъуэ гъуазджэм хуэIэкIуэлъакIуэ щIалэ

Ди лъэпкъэгъухэр

Художник ГъукIэпщокъуэ Щауэмир, дирижёрым хуэдэу и Iэхэр ищIу, удэзыхьэх сурэт телъыджэхэр стIолыщхьэм щещI, и псэм къыщеуэ макъамэр и лэжьыгъэхэм хиухуанэми ярейуэ. Пшахъуэ гъуазджэ е пшахъуэ анимацэ унэтIыныгъэм ди лъэпкъэгъу щIалэм щиIэ зэфIэкIыр дуней псом щагъэщIагъуэ. 
 

ГъукIэпщокъуэ Щауэмир 1981 гъэм Мейкъуапэ къалэм къыщалъхуащ. Дунейм къытехьэн и пэ зи адэ-анэр зэбгъэдэкIыжа щIалэм и гъэсэныгъэр нэхъыбэу зи пщэ къыдэхуар и анэ дэлъху Заурщ. Щауэмир ящыщщ 90 гъэхэм - къэралыр щыкъутэжа зэман мытыншым - къэхъуа ныбжьыщIэхэм. ЗэрыцIыкIурэ сурэт щIыным дихьэх щIалэр иджыри курыт еджапIэм щыщIэсым ГъуазджэхэмкIэ художественнэ школым щеджащ, итIанэ 2001 гъэм къиухащ ГъуазджэхэмкIэ училищэр. Щеджэми ар жыджэру хэтащ къалэпсо, щIыналъэпсо гъэлъэгъуэныгъэхэм. Абы къыдэкIуэу, Адыгэ Республикэм и Лъэпкъ музейм художник-реставратору щылэжьащ. 
Пасэу, иджыри еджапIэ нэхъыщхьэм щыщIэсам, урыс рокым дихьэха ГъукIэпщокъуэр Цой Виктор, Гребенщиков Борис, Башлачев Александр, «ДДТ» гупым, нэгъуэщIхэми я уэрэдхэм зыщимыгъэнщIу едаIуэрт. Иужьым, дунейпсо классикэм дихьэхри, Чайковскэм, Шопен, Бетховен сымэ я макъамэхэр зыхилъхьэ щымыIэ хъуащ. Абы щыгъуэ езыр-езыру иуса уэрэдхэр икIи игъэзащIэрт, езым хуэдэу уэрэд жыIэным дихьэххэм я гъусэу утыкухэми зыкъыщигъэлъагъуэу. Макъамэм, усэ тхыным, уэрэд жыIэным, сурэт щIыным «зыкъыщызылъыхъуэжу» къэгъуэгурыкIуэ ГъукIэпщокъуэ Щауэмир усэ тхынымкIэ республикэпсо зэпеуэхэм мызэ-мытIэу пашэ щыхъуащ икIи Москва щыIэ Литературнэ институтым щIэтIысхьэну и мурадащ, Адыгэ Республикэм и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэр и дэIэпыкъуэгъуу. Щауэмир икIэм икIэжым къыгурыIуэжащ псом япэу ар зэрыхудожникыр. 2003 гъэм ГъукIэпщокъуэм и лэжьыгъэ хьэлэмэтхэр Мейкъуапэ пансионатым япэу щагъэлъэгъуащ, «Рассвет» зыфIища и япэ выставкэм хыхьэу. Ар куэдым гукъинэж ящыхъуат. 
ГъукIэпщокъуэ Щауэмир Краснодар Щэнхабзэмрэ гъуазджэхэмкIэ и къэрал университетым монументально-декоративно-прикладной гъуазджэхэмкIэ и факультетым кIуащ. Художественнэ щIэныгъэ нэхъыщхьэ зэзыгъэгъуэтыну, зэфIэкI зиIэ сурэтыщI хъуну щIэхъуэпс адыгэ щIалэр адэ-анэм я дэIэпыкъуныгъэ щымыгугъыу гугъуехь куэдым езыр-езыру пхыкIами, а еджапIэм щеджэныр къехъулIакъым, дзэ къулыкъум ираджэри. А илъэситIым къриубыдэу къулыкъу зыдищIа щIалэхэм унэм здахьыжыну альбомхэр яхуигъэщIэрэщIащ, офицерхэм, абыхэм я Iыхьлыхэм я сурэтхэр ищIащ. Абы и фIыгъэкIэ Iэмал иIэт къулыкъу щищIэ Москва областым икIыу къалэм кIуэну. Зи хъуэпсапIэм ерыщу хуэкIуэ Щауэмир щIэх-щIэхыурэ къалэм кIуэну иIэ Iэмалыр къигъэсэбэпурэ, Москва и художественнэ школ зыбжанэм и тхылъхэр щIилъхьащ. Дзэ къулыкъу нэужьым, и насып текIуэри, 2005 гъэм ар щIэтIысхьащ Москва и къэрал университетым и художественно-графикэ факультетым. 2008 гъэм а еджапIэр къиухащ. 
ГъукIэпщокъуэм 2006 гъэм Санкт-Петербург щигъэлъэгъуат и графикэ лэжьыгъэхэри а псори ящащэхуауэ щытащ. Абы щыгъуэ художникым къыгурыIуащ и IэщIагъэм щIэупщIэрэ пщIэрэ зэриIэр икIи еджапIэр къыщиухам ар хэтыну хунэсат «Бородинская панорама» музейм, «Московский дом художника», «Галерея на Солянке» IуэхущIапIэхэм къыщызэрагъэпэща выставкэхэм, хамэ къэрал зыбжанэм щекIуэкIахэри къызэщIиубыдэу. Апхуэдэу, Щауэмир и шарж гъэщIэгъуэнхэми рекламэ IуэхущапIэхэм щIэупщIэшхуэ щаIащ, «Стс» телеканалыр, «BOSH» фирмэр хыхьэу. 
Щауэмир гъуазджэм щиIэ зэфIэкIыр къыщалъытащ «Смерть в современном искусстве» дунейпсо выставкэ-зэпеуэм. Абы хыхьэ «Живопись» Iыхьэм япэ увыпIэр къыщихьат. Апхуэдэу ар япэ щыхъуащ «Дух и реальность» дунейпсо выставкэм и «Инсталляция» лIэужьыгъуэм. Къэбгъэлъагъуэмэ, Рязань, Томск, Литва, Украинэм, Словакием, Къэзэхъстаным, Азербайджаным, Испанием, Кишинёв, Мадрид, Сидней, Мельбурн, Берлин, нэгъуэщI щIыпIэхэми и лэжьыгъэхэр щигъэлъэгъуащ икIи дерсхэр щитащ. Литва къалэм Конгрессхэм я Уардэунэм щекIуэкIа «Славянский родник» фестивалым Вильнюс и симфоние оркестрым и гъусэу зыкъыщигъэлъэгъуащ. «1763-1864» зыфIища выставкэр Налшык, Мейкъуапэ, Черкесск щекIуэкIащ. Тыркум, Иорданием, Израилым, Германием, Америкэм и Штат Зэгуэтхэм щигъэлъэгъуащ Кавказ зауэр зэриухрэ илъэси 150-рэ зэрырикъум триухуа и лэжьыгъэхэр. 
- Дызыщыщ лъэпкъым дыхэдэну Iэмал диIэкъым, ауэ сыщалъхуа щIыналъэм иджыри зэ сыкъыщыхъуну къысхуихуамэ, адыгэу сыкъалъхумэ нэхъ къэсщтэнут. Ди лъэпкъ щэнхабзэмрэ хабзэхэмрэ къадэкIуэу ди теплъэри бзэри сигу дохьэ. Ди анэдэхубзэр бзэуэ щыIэм я нэхъ дахэу къызолъытэ, - жеIэ Щауэмир. – Апхуэдэу щытми, зы лъэпкъи, бзэи, IэщIагъи я пщIэ згъэпудыркъым. 
И лэжьыгъэхэм къыщIэупщIэр нэхъ мащIэ хъууэ гу щылъитэм, 2009 гъэм ГъукIэпщокъуэм пшахъуэ гъуазджэм нэхъ зритащ. Художникым нэхъапэм гъащIэм, гъуазджэм хуиIа еплъыкIэм абы зригъэхъуэжауэ жыпIэкIэ ущыуэнукъым. Ар сурэтыщIым хуримыкъу жьы Iубыгъуэми ярейт. Апхуэдизу зылъыхъуэ щIэр абы къигъуэтат. ЖыпIэнуракъэ, жэщ-махуэ имыIэу абы пшахъуэкIэ сурэтхэр ищIырт. Мыгувэу, ар сурэт щIынымкIэ Москва и студием художник-егъэджакIуэу ирагъэблэгъащ. Студием щIэх-щIэхыурэ дерсхэри щитащ. Щауэмир и диссертацэ лэжьыгъэри мы гъуазджэ лIэужьыгъуэращ зытеухуар. Москварэ (пшахъуэкIэ сурэтхэр щащI студием) Мадридрэ Урысейм («щIэныгъэмрэ щэнхабзэмкIэ Испанием щиIэ центр» IуэхущIапIэм) пшахъуэ гъуазджэм ехьэлIа и къэхутэныгъэхэр щригъэкIуэкIащ. 
ГъукIэпщокъуэм куэд щIа и хъуэпсапIэр - ди лъэпкъ тхыдэм теухуа «Адыгэ хэку» пшахъуэ фильмыр 2012 гъэм къехъулIащ. Фильмым и сценариер зытхари, режиссёрри, художникри езы Щауэмирщ. А гъэ дыдэм Амиерикэм и Штат Зэгуэтхэм и «Scream school» анимацэ школым щегъэджэнымкIэ грант къихьащ. Ди лъэпкъэгъу художникым иджыри проект куэдым и зэфIэкI щеплъыжыну къыпэщылъщи, къехъулIэну ди гуапэщ. Абы ящыщщ Нарт IуэрыIуатэр пшахъуэ сурэтхэмкIэ къэгъэлъэгъуэныр. 

 
 

 

ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Поделиться: