Пианист цIэрыIуэхэр

Пианинэ еуэным щыхуагъасэ школхэр Урысейм къыщыунэхуауэ щытащ илъэс 200 хуэдэ ипэкIэ, европейхэм ейхэм нэхърэ зыкъомкIэ нэхъ гувауэ. ИтIани дуней псом щыцIэрыIуэ пианист-макъамэтххэр урысхэм яхэтщ. Рубинштейнхэ Антонрэ Николайрэ, Оборин Лев, Софроницкий Владимир, Юдинэ Марие, Гигельс Эмиль, Рихтер Святослав, Зак Яков, Флиер Яков, Кисин Евгений сымэ урыс лъэпкъ гъуазджэр зыкъомкIэ ягъэбжьыфIащ.

Рубинштейн Николай макъамэр иджын щIидзащ илъэси 4-м иту. «Дэ, бынихыр, пщэдджыжьым сыхьэтихым дыкъагъэушырт, уеблэмэ щIымахуэми. Шэ Iэгубжьэ сефэрти, занщIэу фортепианэм сыбгъэдэтIысхьэрт, абы папщIэ схухаха зэманым къриубыдэуи зыкъэспщытэжырт», - игу къигъэкIыжырт езым и япэ лъэбакъуэхэр. Николай илъэси 9 хъурт, и анэр, и шыпхъур щIыгъуу Германием щыIэпхъуам. ИлъэсиплIкIэ ар фортепианэм абы щыхуеджащ, гъэсакIуэ нэхъыфIхэр къыдэлажьэу.

1851 гъэм Москва университетым и юридическэ къудамэм щIэтIысхьащ, ар 1855 гъэм къиухащ, IэщIагъи ищIащ. АрщхьэкIэ, 1857 гъэм къулыкъур къигъанэри, макъамэм зритащ. Николай хэлэжьыхьащ Юргенсон П. и тедзапIэ фирмэр къызэIухыным. Дунейм ехыжа макъамэтххэм я щхьэгъусэхэмрэ я бынхэмрэ защIэзыгъакъуэ псапащIэ фондым и унафэщIуи щытащ. Псом нэхърэ нэхъ мыхьэнэшхуэ зиIэт Москва консерваторэ къызэрыщызэIуихар, абы и япэ унафэщIу, фортепианэмкIэ и профессору зэрыщылэжьар. Консерваторэм и Зал нэхъ ин дыдэм и блыным фIэлъщ Рубинштейн и сурэтыр. Чайковский П. И. Рубинштейн хуитхауэ щыта письмохэм ящыщ зым итщ мыпхуэдэу: «Сэ зэи си цIэр Iуну къыщIэкIынтэкъым, макъамэр телъыджэу къызэпкърызых уэ узимыIатэмэ!»

Гольденвейзер Александр I895 гъэм Москва консерваторэр къыщиухащ, занщIэуи концертхэр итын, макъамэм хуригъэджэн щIидзащ. Илъэс 55-кIэ а еджапIэм и профессору, илъэси 5-кIэ абы и унафэщIу щытащ. 1931 гъэм Москва консерваторэм сабийхэм папщIэ гуп къыщызэригъэпэщащ. Абы и гъэсэн куэд цIэрыIуэ хъуащ: Фейнберг, Гинзбург, Тамаркинэ, Николаевэ, Башкиров, Берман, Благой.

Гольденвейзер и цIыхугъэу щытащ Толстой Лев. «I896 гъэм си насып кърихьэкIри, сэ Толстой Лев и унэм сихьащ. Ныбжьэгъу дызэхуэхъури, ар дунейм ехыжыхуи дызэкIэлъыкIуащ. А ныбжьэгъугъэр си дежкIэ абрагъуэт»… - игу къигъэкIыжырт пианистым.

Пианисткэ цIэрыIуэ Юдинэ Марие и цIэр дунейпсо макъамэ тхыдэм быдэу хэуващ. Урыс щэнхабзэм абы хуищIа хэлъхьэныгъэр егъэлеяуэ куэдщ. И лъэпкъэгъухэм яригъэцIыхуащ Хиндемит Пауль, Онеггер Артюр, Мессиан Оливье сымэ я макъамэхэр. Абы ицIыхурт икIи яIущIэрт Шостакович, Прокофьев, Стравинский, Пастернак, Заболоцкий, Солженицын сымэ. Француз тхыдэтх, тхакIуэ Бенуа Жан-Ноель къыдигъэкIауэ щытащ пианисткэм теухуа тхылъ: «Юдинэ Марие: Сталиным пэрыуэфа пианисткэ. СССР-м и гъуазджэ, щэнхабзэ ямыгъэIуахэр».

Софроницкий Владимир 1901 гъэм Санкт-Петербург къыщалъхуащ. Фортепианэм Варшавэ щыхуеджащ, япэщIыкIэ Лебедевэ-Гецевич, иужькIэ Михайловский А. и деж. 1916 гъэм Петроград консерваторэм щIэтIысхьащ, Николаев Леонид и гупым хэту. Абы къыдеджащ Шостакович Дмитрийрэ Юдинэ Мариерэ.

1928 гъэм Софроницкэм Париж концертышхуэхэр щитащ. I930 гъэм Ленинград макъамэм хуригъэджэн щыщIидзащ. 1936 гъэм консерваторэм и профессор хъуащ. 1938 гъэм макъамэмкIэ доктор цIэр къыфIащащ. I945 гъэм Сталиным иригъэблэгъауэ щытащ Потсдамскэ конференцэм пианинэ щеуэну.

I96I гъэм дунейм ехыжащ.

Рихтер Святослав илъэси 7 ныбжьым щегъэжьауэ Одессэ щыпсэуащ. Нэхъыбэу езым зигъэсэжауэ жыпIэ хъунущ, фортепианэм зыщIыпIи щыхуеджакъым. Пианист ныбжьыщIэм япэу зригъэщIауэ щытащ Шопен и ноктюрныр. Шопен и макъамэхэм щеуа и япэ пшыхьыр I934 гъэм екIуэкIащ.

Дирижёр IэщIагъэм нэхъапэхэм ехъуапсэу щытами, пианист телъыджэ хъуащ. «Апхуэдэ гъэсэнт игъащIэ лъандэрэ сызыщIэхъуэпсыр» жиIауэ щытащ абы щхьэкIэ Нейгауз Генрих, I937 гъэм Рихтер Москва консерваторэм щыщIэтIысхьам. Рихтер ит концертхэр зэи зэпыуакъым, зэрыпсэуа илъэс 82-м къриубыдэу. И макъамэ зэфIэкIым нэмыщI, нэгъуэщI ехъулIэныгъэхэри иIэт. I952 гъэм Александровым и «Композитор Глинка» фильмым Лист Ференц и ролыр щигъэзэщIащ. Абы нэмыщI, сурэт дахэу ищIырт. Рихтер и иужьрей концертыр I997 гъэм Любек щитауэ щытащ. А гъэм, бадзэуэгъуэм и 6-м ар дунейм ехыжащ.

Оборин Лев шыщхьэуIум и 29-м Москва инженер унагъуэм къыщалъхуащ. Гнесинхэм я цIэр зезыхьэ макъамэ училищэм фортепианэм 1921 гъэм щыхуеджащ. Композитор хъуну хуейти, Гречаниновым и лэжьыгъэхэри иджырт. 1921 - 1926 гъэхэм щеджащ Чайковскэм и цIэр зезыхьэ консерваторэм. 1927 гъэм Шопен и цIэкIэ Варшавэ щекIуэкIа, пианистхэм я япэ дунейпсо зэпеуэм щытекIуэри, цIэрыIуэ хъуащ. ТекIуэныгъэ нэужьым СССР-ми хамэ къэралхэми концертхэр щиту къикIухьащ.

Зауэ зэманым союзпсо радиом къитырт Обориныр зэуэ макъамэхэр. Фронтым концерт щызыт макъамэ бригадэми хэтт.

1928 гъэм Москва консерваторэм щригъэджащ камернэ макъамэр, 1930-м - фортепианэр. 1954 гъэм щегъэжьауэ кансерваторэм и кафедрэм и унафэщIу щытащ. Абы макъамэм хуригъэджащ цIыхуи 100-м щIигъу. И еджакIуэхэм яхэтт Воскресенскэр, Ашкенази, Рождественскэр, Осипенкэ, Селивохин, Севидов, Кравченкэ, Красильников, нэгъуэщIхэри. 1962 гъэм фортепианэмкIэ факультетым и советым и унафэщIу хахащ.

Зыгъэхьэзырар ГУГЪУЭТ Заремэщ.
Поделиться: