Сабий тхылъхэр

Сабий тхылъым и тхьэмахуэр къэунэхуауэ щытащ Хэку зауэшхуэм и зэманым – 1943 гъэм. Сабий тхакIуэ Кассиль Лев Москва къыщызэIуихащ япэ тхьэмахуэр. Абы фIищат «Тхылъхэм я махуэхэр» («Книжкины именины»). «Сыту гуапэ уи гупсысэм лъагъуэ щыхишым, ар цIыхубэм зэдай щыхъум деж», - иретхэ абы иужькIэ и блокнотым. 
Сабий тхылъым и тхьэмахуэр къызэрыунэхуар зылъэгъуахэм ягу къагъэкIыжырт: «1943 гъэм гъатхэпэм и 26-м, пщэдджыжьым жьыуэ «Охотный ряд», «Площадь Свердлова» метрохэм я станцхэм, трамвайхэмрэ троллейбусхэмрэ къижхэрт зи вакъэхэр лэжьа, кIагуэ тIорысэхэр зыщыгъ щIалэ цIыкIухэмрэ хъыджэбз цIыкIухэмрэ. Зауэм хиубыда етIуанэ щIымахуэр блэкIати, сабийхэм я нэкIу гъурхэр щыхьэт техъуэрт ахэр гугъу зэрехьам. Ауэ я нэхэр лыдырт. Ахэр нэхъри жан хъурт Союзхэм я унэм и пэшышхуэм гъунэгъу хуэхъуху. ЩIыхьэпIэм деж къащыпэплъэрт зы цIыхухъурэ зы бзылъхугъэрэ – тIури дзэ фащэкIэ хуэпат. «Вагъуэ Плъыжь» орденыр зыхэлъ майорыр сабий тхылъ тедзапIэм и унафэщI Дубровинэ Людмилэт, «ЩIыхьым и дамыгъэ» орденыр зи бгъэм хэлъыр Кассиль Левт. НыбжьыщIэ цIыкIухэр а махуэм яIущIащ сабий тхакIуэ цIэрыIуэхэм». 
А махуэм щегъэжьауэ школакIуэхэм я гъатхэ зыгъэпсэхугъуэхэр къызэIуахырт сабийхэмрэ ныбжьыщIэхэмрэ я тхылъым и тхьэмахуэкIэ. Зэ закъуэ тхылъым и тхьэмахуэр бжьыхьэу техуащ – 1945 гъэм. Абы щыгъуэ Союзхэм я унэм екIуэлIащ москвадэс сабийрэ ныбжьыщIэу мин 30. Жэпуэгъуэм и 17-м Союзхэм я унэм и Колоннэ пэшым екIуэлIащ тхакIуэхэу Пришвин Михаил, Маршак Самуил, Барто Агния, Паустовский Константин, Инбер Верэ, Михалков Сергей, сурэтыщIхэу Рачев Евгений, Ермолаев Адрианрэ. Пэшышхуэм щIэсхэр хуэщыгъуащ зауэм хэкIуэда тхакIуэхэм…
Зэман кIыхькIэ тхылъхэм я махуэхэр Союзхэм я унэм и Колоннэ пэшым щекIуэкIащ. 50 гъэхэм щегъэжьауэ тхылъхэм я тхьэмахуэр Совет Союз псом щекIуэкI хъуащ. Iуэхум къыхыхьащ газетхэр, журналхэр, радиор, телевиденэр. Апхуэдэу, тхылъым и тхьэмахуэм союзпсо мыхьэнэ иIэ хъуащ. Илъэс къэс ар Союзхэм я унэм къыщызэIуахырти, школхэм, библиотекэхэм, стадионхэм, пионерхэм я унэхэм къыщыпащэрт. Iуэхушхуэм хэтт СССР-м, РСФСР-м я тхакIуэхэм я зэгухьэныгъэхэр. 1949 гъэм сабий тхылъхэр щагъэлъапIэрт къалэ 23-м – Москва, Ленинград, Сталинград, Севастополь, Горький, Ивановэ, нэгъуэщIхэми. А къалэхэм куэду ирагъашэрт 1948, 1949 гъэхэм къыдэкIа сабий тхылъхэр.
1977 гъэм япэу екIуэкIащ сабий тхылъым и урысейпсо тхьэмахуэр. Ар къыщызэIуахауэ щытащ Москва пионерхэмрэ школакIуэхэмрэ я уардэунэм.
Сабий тхылъым и махуэхэр щиухым деж абы епха махуэшхуэ къыпоувэ. Сабий тхылъым и дунейпсо махуэр ягъэлъапIэ мэлыжьыхьым и 2-м, дуней псом щыцIэрыIуэ сабий шыпсэтх Андерсен Ганс Христиан къыщалъхуа махуэм ирихьэлIэу. Къэрал куэдым а махуэм трагъахуэ сабийхэмрэ ныбжьыщIэхэмрэ я тхылъым и тхьэмахуэр щрагъэкIуэкIыр. Зэпеуэхэр, пшыхьхэр, гъэлъэгъуэныгъэхэр, зэIущIэхэр къызэрагъэпэщ. Сабий тхылъым и дунейпсо махуэр ягъэлъапIэу ирагъэжьащ 1967 гъэм, абыкIэ унафэ къищтащ Сабий тхылъымкIэ дунейпсо советым. 
Къапщтэмэ, сабийхэм папщIэ литературэр балигъхэм папщIэ тхыгъэхэм нэхърэ куэдкIэ нэхъ гувауэ къэунэхуащ. 17 лIэщIыгъуэм ику пщIондэ сабийхэм таурыхъхэмрэ хъыбархэмрэ жьэрыIуатэбзэкIэт зэращIэр. 18 лIэщIыгъуэм сабийхэм яджырт Дефо Даниель и «Робинзон Крузо», Свифт Джонатан и «Путешествия Гулливера» тхыгъэхэр. 19 лIэщIыгъуэм абыхэм яджыну Iэмал яIэ хъуащ езыхэм папщIэ ятхахэр - Гримм зэшхэмрэ Андерсен Ганс Христианрэ я шыпсэхэр.
Сабий литературэм гулъытэ щыхуащIырт Урысейм. 18 - 19 лIэщIыгъуэхэм сабий тхыгъэхэр яIэт Пушкин Александр, Аксаков Сергей, Шишков Александр, Погорельский Антоний сымэ, нэгъуэщIхэми. Абы щыгъуэ къэунэхуащ япэ сабий журналхэри. Я цIэ къиIуапхъэщ совет зэманым и сабий тхакIуэхэмрэ усакIуэхэмрэ: Гайдар Аркадий, Носов Николай, Барто Агния, Чуковский Корней, Бианки Виталий, Заходер Борис, Успенский Эдуард, нэгъуэщIхэри.
ИлъэситIым зэ, сабий тхылъым и махуэм ирихьэлIэу, сабий тхакIуэхэмрэ сурэтыщIхэмрэ хуагъэфащэ Андерсен и цIэкIэ щыIэ дунейпсо саугъэтыр. Сабий тхакIуэ цIэрыIуэм и сурэтыр зытет дыщэ медалыр нэхъыфIу къалъытахэм щратыж сабий тхылъхэм я дунейпсо советым и конгрессым.
 

 

ГУГЪУЭТ Заремэ.
Поделиться: