Лъэпкъ щэнхабзэр зыгъэбея

УсакIуэ, тхакIуэ, зэдзэкIакIуэ Пщынокъуэ Абдул къызэралъхурэ бадзэуэгъуэм и I-м илъэси II5-рэ ирикъуащ. 
Пщынокъуэ Абдул Къанщауэ и къуэр Бахъсэн районым хыхьэ Куба къуажэм I907 гъэм бадзэуэгъуэм и I-м къыщалъхуащ. Къуажэ курыт еджапIэмрэ Лениным и цIэр зезыхьэ еджапIэ къалэ цIыкIумрэ къиуха нэужь, I933 гъэм ар Москва бзэ щIэныгъэхэмкIэ и щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым и аспирантурэм щIэтIысхьащ. ИужькIэ зригъэдзыжащ Москва и лъэпкъ щIэныгъэ-къэхутакIуэ институт нэхъыщхьэм. 
I935 гъэм Пщынокъуэр Москва ягъэкIуащ урыс тхыбзэм тет адыгэ алыфбейр зэхилъхьэну икIи и диссертацэ лэжьыгъэр щыпхигъэкIыну. Ар ящыщщ лъэпкъ литературэм и лъабжьэр зыгъэтIылъа ди япэ адыгэ тхакIуэхэм. И Iуэтэжхэм лъабжьэ яхуэхъуащ IуэрыIуатэм щыщ сюжетхэр. Адыгэ литературэм и тхыдэм ар хыхьащ «Мусса» IуэтэжымкIэ (I936). Ар усакIуэуи къацIыхуащ. И усэхэр ихуащ «Япэ лъэбакъуэ» (Первый шаг. Нальчик, I935 г.), «Писатели Кабардино-Балкарии» (Москва, I935) къыдэкIыгъуэхэм. Пщынокъуэм урыс тхакIуэхэм я тхыгъэхэм ящыщу зэридзэкIащ Кассиль Л. и «Льдина-холодина», Чехов Антон и «Мужики», Толстой Лев и «Кавказский пленник», Пушкин Александр и «Повести Белкина» лэжьыгъэхэр. 
Пщынокъуэ Абдул ящыщщ «Кабардинский фольклор» академическэ къыдэкIыгъуэр зыгъэхьэзырахэм, IуэрыIуатэр зэхуэзыхьэсыжахэмрэ урысыбзэкIэ зэзыдзэкIахэмрэ. Абы адыгэбзэкIэ курыт еджапIэхэм зэрыщрагъаджэ тхылъхэр къыдигъэкIащ. 
Къэбэрдей-Балъкъэрым исхэм ящыгъупщэнукъым Пщынокъуэ Абдул щIэныгъэм и гуащIэу хилъхьар. Абы къытхуигъэна лэжьыгъэхэр ди тхыбзэмрэ литературэмрэ зэрызэ\фIэува щIыкIэм я щыхьэтщ. 
 

 

ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Поделиться: