Къуршхэм дахьэхырт

ЩIыналъэр къозыгъэцIыху, нэгъуэщIу жыпIэмэ цIэрыIуэ зэрыхъу Iэмалхэм ящыщщ кинор. Ди гуапэ зэрыхъунщи, блэкIа лIэщIыгъуэм ди Iуащхьэмахуэ лъапэ мащIэкъым щытрахар. Абыхэм ящыщ зыбжанэ нобэ дигу къэдгъэкIыжынщ.
1967 гъэм къыдэкIат Высоцкий Владимир и лIыхъужь нэхъыщхьэу, альпинистхэм ятеухуа «Вертикаль» фильмыр. Iуащхьэмахуэ щытраха кинолентэр зи лэжьыгъэр Дуров Борисрэ Говорухин Станиславрэт. Фильмыр зытепсэлъыхьыр альпинист гуп бгыр къагъэIурыщIэну зэрежьэрщ. Гъуэгуанэм и IыхьэфI якIуауэ зым рацэкIэ къыIэрохьэ дунейр къызэрызэIыхьэнум теухуа хъыбар. АрщхьэкIэ абы и гъусэхэм ар ящебзыщI, лъагапIэм нэсыну и нэ къыхуокIри. Гупыр къыщехыжым, уэлбанэмрэ уэсукхъуэмрэ кърохьэлIэ, икIи лагерым къэсыжын папщIэ гъуэгуанэ гугъу зэпачын хуей мэхъу. Фильмым щыджэгуащ Лужинэ Ларисэ, Кошелевэ Маргаритэ, Воропаев Геннадий, Фадеев Александр, нэгъуэщIхэри. Высоцкэм альпинизм Iуэхум триухуа и уэрэдхэм я лъабжьэр мы лэжьыгъэм деж къыщожьэ. Абыхэм ящыщу плIыр цIэрыIуэ дыдэ хъуауэ щытащ пластинкэхэм тету къыдагъэкIа нэужь: «Песня о друге», «Военная песня», «Вершина», «Прощание с горами» жыхуиIэхэр.
1977 гъэм Свердловск киностудиер щылэжьащ Iуащхьэмахуэ лъапэ. Абы къыдигъэкIа «Миг удачи» фильмыр къызытращIыкIар Кузьмин Николай и зы рассказырт - спорт драмэр и лъабжьэу. Лэжьыгъэм и режиссёрыр Плоткин Всеволодщ, сценарийр зытхар Приёмыхов Валерийщ. Фильмыр зэрыухуамкIэ, журналист ныбжьыщIэр бгы-лыжэ зыгъэпсэхупIэм къокIуэ, къуршым щыIэ спортсменхэм зэрызагъасэм еплъыну. Спортсменхэм я гупсысэ, гурыгъу-гурыщIэ, мурад зригъэщIэну ар и ужь йохьэ. Псом хуэмыдэу ар зыкIэлъыплъыр бгы-лыжэ спортымкIэ къэрал чемпион хъуа, зэпеуэхэм здыхэтым фэбжьышхуэ хэзыхауэ щыта спортсменым и гъащIэ къекIуэкIыкIэрщ. Фильмым щыджэгуащ Караченцов Николай, Щербаков Борис, Константиновэ Лидие, Визбор Юрий, Ковальков Владислав, Трошинэ Маринэ, Кручинин Владимир, нэгъуэщIхэри. 
Режиссёр Малецкий Николайрэ сценаристхэу Морозов Юрийрэ Богатырёв Евгенийрэ «Завтрак с видом на Эльбрус» я мелодрамэри, и фIэщыгъэм зэрыжиIэщи, щытрахар Iуащхьэмахуэ лъапэщ. 1990 гъэхэм и пэхэм къыдэкIа фильмыр зытепсэлъыхьыр зи щхьэгъусэр зыбгъэдэкIыжа журналистым и щхьэр тригъэун мурадкIэ бгы лыжэхэмкIэ игъасэу зыгъэпсэхупIэхэм я зым зэрыкIуэрщ. Мы кином а зэманым еплъахэр итхьэкъуат Iуащхьэмахуэ лъапэ и теплъэм. Кином и зы пычыгъуэр щытрахат Чегет бгым тет «Ай» шхапIэм. Фильмым хэтащ Костолевский Игорь, Сотниковэ Верэ, Филиппов Михаил, Смехов Вениамин, Рудинэ Татьянэ сымэ, нэгъуэщIхэри. 
НэгъуэщI зы лэжьыгъи къэдгъанэ хъунукъым и гугъу дымыщIу, 1970 гъэм икухэм Кавказ Ищхъэрэм и бгыхэм щытрахауэ. Ар ди лъэпкъэгъу режиссёр Хьэжкъасым Хьэсэн «Всадник с молнией в руке» и тхыдэ драмэрщ. Ар абы къытрищIыкIат Тырныауз вольфрам-молибден къыщIэхыпIэр япэу къэзыгъуэта, геолог Флёровэ Верэ и гъащIэ къекIуэкIыкIам. Мы фильмым хэтат театрымрэ киномрэ я актёр, СССР-м и кинематографистхэм я зэгухьэныгъэм хэта Мулай Бэрасбий. А лэжьыгъэм къищынэмыщIа, артистыр иджыри художественнэ фильм 30-м хэтащ: «Шарф любимой» (1955 гъэм), «Олеко Дундич» (1957), «Лавина с гор» (1958), «26 бакинских комиссаров» (1965), «Герой нашего времени» (1966), «Звезды не гаснут» (1970-1971), «Песни над облаками» (1976), «Табор уходит в небо» (1976), «Замурованные в стекле» (1978), «Любовь моя, печаль моя» (СССР - Тырку, 1978), «Осенние колокола» (1978), «Дюма на Кавказе» (1979), «По следам Карабаира» (1979), «Чегери» (1980), «Буйный Терек» (1981), «Василий Буслаев» (1992), «Загадка кубачинского браслета» (1982), «Крутизна» (1983), «Снег в сентябре» (1984), «Обида старого охотника» (1985), «Вершины не спят» (1987), «Раненые камни» (1987), «Тайна рукописного Корана» (1990), «Расстанемся, пока хорошие» (1991), «Дорога на край жизни» (1995), нэгъуэщIхэми. Гъуазджэм къыщигъэлъэгъуа ехъулIэныгъэхэм папщIэ, абы къыхуагъэфэщат «КъБР-м и цIыхубэ артист» цIэ лъапIэр (1991 гъэм). «Лавина с гор», «Табор уходит в небо», «Раненые камни» фильмхэм щигъэзэщIа ролхэм къыпэкIуат КъБР-м литературэмрэ гъуазджэмкIэ и Къэрал саугъэтыр. «Тайна рукописного Корана» фильмым Исмэхьил и ролыр къехъулIэу зэрыщигъэзэщIам папщIэ, 2007 гъэм Мулайм къратащ Дагъыстэн Республикэм Гамзатовым и цIэкIэ щыIэ Къэрал саугъэтыр.
Бахъсэн аузымрэ Тырныауз къалэмрэ щытрахауэ щытащ «Медный ангел» боевикыр. Режиссёр Дорман Вениаминрэ сценарист Кузнецов Исайрэ я IэдакъэщIэкI фильмыр япэу ягъэлъэгъуат 1984 гъэм. Абы хэтащ: Кузнецов Анатолий, Шевчук Иринэ, Смирнитский Валентин, Ярмольник Леонид, Куравлёв Леонид, Филиппенкэ Александр, Николай Ерёменкэ-нэхъыщIэр, IэхъуэджакIуэ Лие, нэгъуэщIхэри. 

БАГЪЭТЫР Луизэ.
Поделиться: