Зи гъащIэр щапхъэ

Урысей Федерацэм щIыхь зиIэ и артист, Къэ¬рал музыкэ театрым и ху¬дожественнэ унафэщIикIи дирижёр нэхъыщхьэу лэжьа Щэбэтыкъуэ Натбий БетIал и къуэр псэужамэ, мы махуэхэм и ныбжьыр илъэс 80 ирикъунут.
     Щэбэтыкъуэ Натбий Собиновым и цIэр зэрихьэу Саратов дэт консерваторэр I968 гъэм къиухащ. ЕджапIэ нэужьым ар Ульяновскэ къэрал филармонием щылэжьащ. Римский-Корсаковым и цIэр зэрихьэу Ленинград дэт консерваторэм абы зыщигъэсащ симфоние оркестрым и дирижёру икIи 1982 гъэм щыщIэдзауэ лэжьащ Ульяновск дэт къэрал сим¬фоние оркестрым и дирижёру.
     I987 гъэм щыщIэдзауэ ар Къэбэрдей-Балъкъэр къэ¬рал симфоние оркест¬рым и дирижёру щытащ, I992 гъэм къэрал Музыкэ театрым и дирижёр нэхъыщхьэу ягъэувыхукIэ. Нэхъ иужькIэ Щэбэтыкъуэ Натбий теат-рым и художественнэ уна¬фэщI хъуат. Абы и гъащIэр щапхъэщ зыпэрыт Iуэхум жэупалъыныгъэ иIэу бгъэдэтынымрэ зыщалъхуа республикэм хуэлэжьэнымкIэ. Щэбэтыкъуэ Натбий театрым ¬щигъэуващ Чайковский П. и «Евгений Онегин», Верди Дж. и «Риголетто, «Травиата», Леонкавалло и «Паяцы», « Рахманинов С. и «Алеко», Балэ М., Къардэн Хь. сымэ я «Мадинэ», Чайковский П. и «Иоланта» оперэхэр, Штраус И. и опереттэ хьэлэмэтхэр, балет спектакль зыбжанэ.
- Щэбэтыкъуэ Натбийрэ сэрэ лэжьыгъэ купщIафIэхэр зэдэтщIащ. Апхуэдэхэщ Леонкавалло и «Паяцы», Рахманиновым и «Алеко», Верди Дж. и «Риголетто» лэжьыгъэхэр, - жеIэ Музыкэ театрым и режиссёр Сафаровэ Тамарэ. – «Любите женщин, господа», «И божество, и вдохновение» концертхэр зэдэтщIащ. Солистхэм, хорым, режиссёрхэм ди гъусэу зэпымыууэ репетицэхэр ищIырт, зэи блимыгъэкIыу.
Натбий и лъагъуэм ирикIуэ и къуэ Заур( ари Музыкэ театрым щолажьэ) и адэр и япэ егъэджакIуэу зэрыщытар жеIэ. И шыпхъу Изабеллэрэ езымрэ театр утыкум къыщихьэкIэ, я адэр залым зэрыщIэсыр я фIэфIыщэтэкъым, ныкъусэныгъэхэм блэкIынутэкъыми. Натбий щылэжьа пэшым нобэ щIэс, абы и лэжьыгъэм пызыщэ Заур Рахманиновым и макъамэм щIэх-щIэхыу йоуэ, ар и адэм фIыуэ илъагъуу зэрыщытам къыхэкIыу.
- Щэбэтыкъуэ Натбийрэ сэрэ илъэсипщIым нэблагъэкIэ дызэдэлэжьащ икIи ар сигу къинэжащ зи IэщIагъэм фIыуэ хэзыщIыкI музыкант, дирижёр цIыху гуапэу. Натбий театрым хуищIар уасэншэщ. Абы и лэжьыгъэфIхэм ноби и щIэблэм пащэ. Ипхъу Изабеллэ концертмейстеру ди Музыкэ театрым щылэжьащ. И къуэ Заури музыкант, пианист Iэзэщ. Мы зэманым Музыкэ театрым и концертмейстер нэхъыщхьэщ. Натбий и щхьэгъусэ Юлиани республикэм и музыкэ гъуазджэм зезыгъэужьахэм ящыщщ. Музыкэ театрым и лэжьакIуэхэм Натбии абы и лэжьыгъэфIхэри тщыгъупщэркъым, – жеIэ Музыкэ театрым и унафэщI Бэрэгъун Руслан.
Музыкэ театрым и труппэм и унафэщI Мыщхъуэж Вери илъэс 20-м нэблагъэкIэ зыдэлэжьа Натбий гуапэу игу къигъэкIыжащ, дэтхэнэ зы артистми бгъэдыхьэкIэ щхьэхуэ къыхуигъуэтыфу, зи IэщIагъэм хуэIэкIуэлъакIуэ, зи лэжьыгъэм гудзакъэ хузиIэ, оркестрым и дирижёр къудей мыхъуу, дэтхэнэ зы артистми и ныбжьэгъуу, гъэсэныгъэ дахэ зыхэлъ цIыху гуапэу зэрыщытар, ар къазэрыхэмытыжрэ театрым зеиншафэ къызэрытеуар, артистхэр абы хуабжьу зэрыхуэныкъуэр.
Музыкэ театрым и режиссёр Дэбагъуэ Романи насыпышхуэу къелъытэ щIэныгъэ зыбгъэдэлъа, чэнджэщэгъуфIу иIа Щэбэтыкъуэ Натбий дэлэжьэну къызэрыхуихуар.
- Сыкъыщыхъуа унагъуэм ис дэтхэнэри щэнхабзэмрэ гъуазджэмрэ пыщIэныгъэ хузиIэ творческэ цIыхухэщ. Си адэшхуэ Натбий РСФСР-м щIыхь зиIэ и артистщ. Си анэшхуэ Бондаренкэ Юлианэ фортепианэмкIэ егъэджакIуэу щытащ. Си адэ Зауррэ (КъБР-м щIыхь зиIэ и артист) си адэшыпхъу Изабеллэрэ пианистхэщ. Си анэ Юлиани балеринэщ (КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ). Сэращи - си гъащIэр къыгуэхыпIэ имыIэу балетым пыщIа хъуащ, - жеIэ Натбий и къуэрылъху Изабеллэ. – А псор зи фIыщIэр, дауи, гъуазджэм, дахагъэм дыдезыгъэхьэха си адэшхуэрщ, Музыкэ театрым щекIуэкI спектаклхэм дызэрыщIипIыкIарщ.
Щэбэтыкъуэм 1986 гъэм къыфIащащ «Урысей Феде¬рацэм щIыхь зиIэ и артист» цIэ лъапIэр. Акъылрэ зэфIэкIрэ зэрыбгъэдэлъым ар ящIащ ди щэнхабзэм и лэ¬жьа¬кIуэ нэхъ цIэрыIуэхэм ящыщ зы.
 ЦIыху хьэлэмэтыр икIи гуапэр, зэфIэкIышхуэ зыбгъэдэлъар, нэхъыщIэхэм я ущиякIуэу щытар Къэбэрдей-Балъкъэрым исхэм зэи ящыгъупщэнукъым.

ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Поделиться: