Махуэгъэпс

НОБЭ

Жэпуэгъуэм и 21, махуэку
 
1994 гъэм Къэрал Думэм УФ-м и Граждан кодексыр къищтащ.
1994 гъэм Урысей телевиденэм и академием игъэуващ илъэс къэс ятыну «ТЭФИ» саугъэтыр.
1997 гъэм Солженицин Александр и цIэр зезыхьэ Литературэ саугъэтыр. ягъэуващ
1881 гъэм къалъхуащ адыгэ пшынауэ Iэзэ, къызыхэкIа лъэпкъым и макъамэ щэнхабзэ хъугъуэфIыгъуэхэр гъэбэгъуэным хэлъхьэныгъэшхуэ хуэзыщIа Хьэгъэудж Мухьэмэд. 

НОБЭ

Жэпуэгъуэм и 20
Бэрэжьей
♦Статистикэм и дунейпсо махуэщ
♦Авиадиспетчерым и дунейпсо махуэщ
♦ПщафIэхэм я дунейпсо махуэщ
♦УФ-м и Дзэ связистым и махуэщ
♦ЦIыхур тхышэ зыщI узыфэм пэщIэтыным и дунейпсо махуэщ

♦1956 гъэм СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым унафэ къищтащ «ЩIыщIэхэр къызэраIэтам папщIэ» медалыр гъэувыным теухуауэ.
♦1970 гъэм «Спортлото» лотереем и япэ гъэджэгугъуэр екIуэкIащ.
♦2000 гъэм Шэджэм къуажэр къалэ хъуащ.

Дунейм къыщыхъу-къыщыщIэхэр

Дунейм и къалэ нэхъ дахэ дыдэхэм хабжэ Санкт-Петербург Петр Езанэм I703 гъэм ухуэн щIригъэдзащ. Нобэ ар Москва и ужькIэ ди къэралым и къалэ нэхъ инщ, промышленнэ, щIэныгъэ, щэнхабзэ центрщ. Къалэ-ЛIыхъужьщ, махуэ 900-м нэскIэ нэмыцэхэм къаухъуреихьауэ яIыгъащ. Мы къалэм дэтщ еджапIэ нэхъыщхьэу 40, музейуэ 50, театру I4, фэеплъ куэд дыдэ. Мыбы иIэщ метро, дуней псом щынэхъ ин дыдэ библиотекэ, аэропорт ин, кхъухь екIуэлIапIэ зыбжанэ, йокIуалIэ гъущI гъуэгу, автомобиль гъуэгу куэд. Санкт-Петербург дунейм и къалэ нэхъ дахэу I0-м хабжэ.
* * *

НОБЭ

Жэпуэгъуэм и 18

Блыщхьэ

♦КIэнфетхэм я дунейпсо махуэщ

♦1941 гъэм къалъхуащ къэрал къулыкъущIэу, политик Iэзэу, КъБР-м и япэ Президенту щыта КIуэкIуэ Валерий.

♦1942 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, РАЕН-м и академик, КъБР-м и цIыхубэ дохутыр ХьэцIыкIу Борис.

♦1958 гъэм къалъхуащ КъБР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Емкъуж Лиуан.

Хьэлыгъум и махуэ

Нобэ, жэпуэгъуэм и 16-р, ЩIакхъуэм (хьэлыгъум) и дунейпсо махуэщ (World Bread Day). Ар щагъэлъапIэ ЩIы Хъурейм тет къэралхэм я нэхъыбапIэм.
Зи гугъу тщIы Iуэхугъуэм гулъытэ хэха хуэщIынымкIэ япэ дыдэу жэрдэм къыщыхалъхьауэ щытар ЩIакхъуэгъажьэхэмрэ IэфIыкIэ зыщIхэмрэ я къэрал зэхуаку зэгухьэныгъэм 2006 гъэм иригъэкIуэкIа зэхыхьэрщ. Ар жэпуэгъуэм и I6-м щIытрагъэхуар, 1945 гъэм а махуэ дыдэм ООН-м деж ЕрыскъыхэкIхэмрэ мэкъумэш хозяйствэмкIэ гуп щхьэхуэ къыщызэрагъэпэщауэ зэрыщытарщ.  

Прохладнэ-Елъхъуэт гъуэгур зэрагъэпэщыж

КъБР-м и Iэтащхьэ КIуэкIуэ Казбек щыIащ Прохладнэ-Елъхъуэт гъуэгум щыщу километри 9,4-рэ щызэрагъэпэщыж щIыпIэм. Зи гугъу тщIы автомобиль зекIуапIэм зэпещIэ республикэм и Прохладнэ, Май щIыналъэхэр.

НОБЭ

Жэпуэгъуэм и 15
Мэрем

♦Зи нэхэм ямылъагъухэм я дунейпсо махуэщ
♦Iэхэр тхьэщIыным и дунейпсо махуэщ

Къуажэм щыпсэу цIыхубзхэм я дунейпсо махуэщ
1814 гъэм къалъхуащ усакIуэ, цIэрыIуэ, тхакIуэ Лермонтов Михаил.
1930 гъэм къалъхуащ тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБР-м щIэныгъэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ТекIуий Анатолэ.

НОБЭ

Жэпуэгъуэм и 14
Махуэку

Мардэхэм я дунейпсо махуэщ
1860 гъэм
Петербург опернэ театр къыщызэIуахащ.
1964 гъэм Брежнев Леонид КПСС-м и ЦК-м и Секретарь Нэхъыщхьэ къулыкъум ягъэуващ.
1948 гъэм къалъхуащ режиссёр, КъБР-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Темрокъуэ Риммэ.

*Дыгъэр къыщIэкIынущ сыхьэти 6-рэ дакъикъэ I8-м, къухьэжынущ сыхьэт 17-рэ дакъикъэ 25-м.
*Махуэм и кIыхьагъщ сыхьэт 11-рэ дакъикъэ 7-рэ.

Жэпуэгъуэм и 14-р МэзгъэфIэнхэмрэ лъэпкъ паркхэмрэ я лэжьакIуэхэм я махуэщ

Дызэрыщыгъуазэщи, дыкъэзыухъуреихь дунейм хэхауэ яхъумэ и щIыпIэхэр (мэзкъуэдыхэмрэ мэзгъэфIэнхэмрэ) IэмалыфIщ щIыуэпсыр зэрыщытам хуэдэу къызэтегъэнэнымкIэ.

НОБЭ

♦ЩIыуэпсым къыщыхъу къэхъукъащIэ шынагъуэхэм къашэ гузэвэгъуэхэр гъэмэщIэным и дунейпсо махуэщ
♦1904 гъэм
 Тэрч-Псыжь полкым хыхьэ адыгэ шууищэм хэтхэм зыкъаIэтащ.

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс