Щэнхабзэ

Лъэпкъхэр зэрызэмыщхьырщ зэкъуэзыгъэувэр

Къэбэрдей-Балъкъэрым и студентхэм лъэпкъ хабзэхэр щагъэлъэгъуащ Пятигорск (Псыхуабэ) къалэм щекIуэкIа «Диалог культур» фестивалым. ЩIэныгъэхэмкIэ Урысей Академием и Кавказ Ищхъэрэ институтым (РАНХиГС) щекIуэкIа зэхыхьэ гуапэм хэтащ егъэджакIуэхэр, студентхэр, Ставрополь крайм щыпсэу лъэпкъхэм я лIыкIуэхэр.

ЕгъэджакIуэмрэ унэтIакIуэмрэ я илъэсым траухуэ

«Библиотекэхэм я жэщ» урысейпсо Iуэхум хыхьэу, Мэлбахъуэ Тимборэ и цIэр зезыхьэ Лъэпкъ къэрал библиотекэм техникэ, мэкъумэш литературэхэмкIэ и къудамэм щекIуэкIащ «Слово во славу учителя» зэхыхьэр. Ар теухуауэ щытащ УФ-м и Президентым 2023 гъэр ЕгъэджакIуэмрэ унэтIакIуэмрэ я илъэсу зэригъэувам. 
Зэхыхьэм ирагъэблэгъащ КъБР-м и Сату-технологие колледжым и унафэщIым егъэджэныгъэ-гъэсэныгъэ лэжьыгъэхэмкIэ и къуэдзэ Хьэцым Iэсиятрэ егъэджакIуэ Уэртэн Лусенэрэ, я студентхэр ящIыгъуу. 

Санкт-Петербург дэт Эрмитажыр

Санкт-Петербург дэт Эрмитажыр къэрал, художественнэ, щэнхабзэ-тхыдэ музей абрагъуэщ. 

Хамэбзэмрэ анэдэлъхубзэмрэ

 

Мазаем УФ-м и Къэрал Думэм урысыбзэм теухуауэ хабзэщIэ къищтащ. Хамэбзэхэм къыхэкIа псалъэхэм урысыбзэр щахъумэн мурадкIэ ирахьэжьа Iуэху щхьэпэр адыгэбзэми етхьэлIэ мыхъуну пIэрэ?

Федеральнэ хабзэщIэм ткIийуэ еукъуэдий «мардэм тет псалъалъэхэр», «мардэм тет грамматикэр», «мардэм тет справочникхэр» зыфIаща тхылъхэм къару зэрыратынур. Абыхэм къэралыбзэу щыт урысыбзэм къыщезэгъыу къэлъытапхъэ псалъэхэр иубзыхунущ.

Пэжыр хуэмурэ зэхокI

  Дунейм щыцIэрыIуэ цIыхушхуэ гуэрым адыгэлъ зэрыщIэтым теухуа къэхутэныгъэхэр сыт хуэдэ зэмани гъэщIэгъуэнщ. Ди фIэщ тщIыну ди жагъуэкъым, ауэ шэчыр щынэхъыби къытхуохуэ. Сыту пIэрэ и пэжыпIэр аргуэру зытепсэлъыхьын щIадзэжа, «Да Винчи Леонардэ и анэр адыгэщ» хъыбарыщIэм? Зи макъ зэхэтхыр и хэкуэгъу щэджащэр «итальян ныкъуэу» къызэрыщIэкIар къэзыгъэнаIуэ урым профессор Вечче Карлэщ.

Къафэм и махуэшхуэ

Къафэм и дунейпсо махуэм и щIыхькIэ, Музыкэ къэрал театрым концерт гукъинэж щитащ къэфакIуэхэм я урысейпсо, дунейпсо зэпеуэхэм пашэ щыхъуа, лъэпкъ къафэхэмкIэ щапхъэу къалъыта «Вагъуэ цIыкIу» сабий ансамблым.

Актрисэу ущытыныр гухэхъуэщ икIи гугъуехьщ

Дэтхэнэ цIыхуми къыщыщIыр телъыджэу езым екIурщ Хаксли. 

Метрополитен-музейм щахъумэ

Голландие сурэтыщI Iэзэ Рейн ван Рембрандт и лэжьыгъэ нэхъ цIэрыIуэ дыдэщ «Гомер и бюстым бгъэдэт Аристотель» («Аристотель перед бюстом Гомера») сурэтыр. Ар 1653 гъэм ищIащ, Сицилием щыщ меценат Руффо Антонио и лъэIукIэ икIи лъапIэ дыдэу ирищауэ щытащ. 

Мэкъуауэхэ я щIэблэр

Къэралым, республикэм я къэкIуэнур зыхуэдэнур зэлъытэжар къыдэкIуэтей щIэблэрщ. Апхуэдэ гупсысэм тепщIыхьмэ, Лэскэн районым хыхьэ Анзорей къуажэм щыщ Мэкъуауэхэ Беслъэнрэ Марьянэрэ я бынхэр - Сэтэней, Юлианэ, СулътIан - щIэныгъэм зэрыхуэнэхъуеиншэмрэ дэзыхьэх Iуэхугъуэхэмрэ умыгъэщIэгъуэн плъэкIыркъым.

Карл Ещанэр и къалэным пэрыувакIэщ

Елизаветэ ЕтIуанэр илъэс 60 щрикъуам щыгъуэ хуащIа гуимэ щIэращIэм ист джэдыгу хужь зырыз зытеубгъуа Карлрэ абы и щхьэгъусэ Камиллэрэ. Пащтыхьым и ужь итт и къуэ нэхъыжь Уильям, абы и щхьэгъусэ Кэтрин, абыхэм я бынищыр, дэтхэнэ зыри нэм къыфIэмынэнкIэ Iэмал имыIэу, екIуу хуэпауэ.

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ