Щэнхабзэ

Макъамэр зи псэм хэлъ

Музыкэ къэрал театрым и артисткэ, оперэ уэрэджыIакIуэ, егъэджакIуэ ДыщэкI ФатIимэ ящыщщ зи IэщIагъэм къыхуигъэщIахэм.
И ныбжьыр илъэс 12 щрикъум ФатIимэ курыт еджапIэм и концертхэм зыкъыщигъэлъагъуэ хъуат, ауэ абы щыгъуэ и пщIыхьэпIи къыхэхутэртэкъым зэгуэр уэрэд жыIэным хуеджэнуи, ар IэщIагъэ хуэхъунуи.

Лермонтовым и цIэм епха щIыпIэхэр

Пятигорск (Псыхуабэ) къалэм и «Цветник» зыгъэпсэхупIэ паркым Лермонтов Михаил и галереер имыту нобэ уи нэгу къыпхущIэгъэхьэркъым
А ухуэныгъэ телъыджэр къалэм и тхыдэ центрым и архитектурэ теплъэхэм къазэрыхэщым гу лъыботэ. УсакIуэм и цIэр зезыхьэ галереер 1901 гъэм яухуащ, Лермонтов Михаил дунейм зэрехыжрэ илъэс 60 щрикъум ирихьэлIэу. 

IэнатIэм уехъулIэн папщIэ

Фестивалхэр

Пятигорск (Псыхуабэ) къалэм егъэджэныгъэмкIэ и «Машук» центрым мэкъуауэгъуэм и 23-м къыщызэIуахащ телевизионнэ фильмхэмрэ программэхэмрэ я 24-нэ, радиомрэ прессэмрэ я 17-нэ «Моя провинция» урысейпсо фестивалыр.

Фестивалыр 1999 гъэм ирагъэжьащ. Ар зи жэрдэмри фестивалым и президентри Фоминых Еленэщ. Ар щекIуэкIащ Борисоглебск (Воронежскэ област), Арзамас, Салехард, Сочэ, Улан-Удэ (Бурят Республикэ), Саяногорск (Хакасие Республикэ), Кострома къалэхэм.

Уэкъулэ

КъардэнгъущI Зырамыку зэхуихьэсыжа тхыгъэхэм щыщщ

ЕтIуанэ Iыхьэ

Кушыку и гупыр я Iэщэхэм епхъуат, щIалэр яукIыну.

- Щывгъэт! КIуэ тIасэ, лIыгъэ уиIэщ! - жиIэри, зэанэзэкъуэр я гъуэгу тригъэувэжащ. ЩIалэр Кушыку и пщIантIэм дыхьэри и хьэщIэщым щIыхьащ.

«Пщы уэлийр дэс!» - жиIэу щыщIэупщIэм: «Мэзым щIыхьауэ тхьэмахуитI хъуауэ мэщакIуэри щIэтщ», - къыжраIащ.

Iэпкълъэпкъым и лэжьэкIэр

Медицинэ щIэныгъэхэмкIэ доктор Алякринский Борис къызэрихутамкIэ, цIыху Iэпкълъэпкъым щыщ пкъыгъуэ 400-р сыхьэтым хуэдэу зэтеухуауэ мэлажьэ.

УЭКЪУЛЭ

ЩIэныгъэлI, IуэрыIуэтэдж, КъБР-м   и цIыхубэ артист   КъардэнгъущI Зырамыку ди республикэм и  къуажэхэмрэ  жылэ жыжьэхэмрэ  щызэхуихьэсыжа хъыбархэр, IуэрыIуатэхэр, хабзэжьхэр лъэпкъым и фIыгъуэ нэхъыщхьэхэм,    нэхъыщIэ куэдым щIэх-щIэхыурэ къащтэжурэ зэрызаущийж  Iэужь телъыджэщ.  Абыхэм ящыщ зы хабзэ гъэщIэгъуэн, адыгэр зыр-зым зэрыдэIэпыкъуу щытам теухуауэ,  фигу къэдгъэкIыжыну дыхуейщ. 

Фи гугъапIэ нэхухэм фалъэIэсыну!

УФ-м ЕгъэджэныгъэмкIэ и министерст­вэм зэриубзыхуам тету, мы махуэхэм ди къэралым и щIыналъэ псоми щокIуэкI курыт школыр къэзыуххэм папщIэ гуфIэгъуэ пшыхьхэр. Апхуэдэ зи щIалэгъуэхэм я бжыгъэр мы гъэм мин 825-м щIегъу. IэнатIэм и унафэщI Кравцов Сергей зэрыжиIамкIэ, иужьрей илъэсхэм еплъытмэ, мыгъэрей пшыхьхэр нэхъ зэIухауэ, хуиту, шэщIауэ йокIуэкI, сыту жыпIэмэ дуней псор зэщIэзыщтауэ щыта коронавирус уз зэрыцIалэ лIэужьыгъуэщIэм ехьэлIауэ щыта Iуэхугъуэ ткIийхэр щыIэжкъыми. 

Гъуазджэм къыхуигъэщIа щIалэ

ЦIыху цIэрыIуэхэр

КъБР-м щIыхь зиIэ и артист, театр, цирк лэжьакIуэ Сэралъп Роберт ящыщщ театрымрэ киномрэ къыхуигъэщIахэм.

ЦIыхубэ Iущыгъэ

Мы ди ЩIы хъурейм тепсэухь цIыхухэм зыри яхэткъым лъэпкъым и Iущыгъэ къыхэкъузыкIар къэзыгъэлъагъуэ псалъэжьхэр, псалъэ шэрыуэхэр имыIэу. А псалъэжьхэм я куэдагъыр елъытакъым лъэпкъым и инагъым. Ауэ цIыху гъащIэм и зы лъэныкъуи къэнакъым псалъэжьхэмрэ псалъэ шэрыуэхэмрэ зи гугъу ямыщI, абыхэм я нурым къимыгъэнэху. Ар апхуэдэу щыщыткIэ, псалъэжьхэр къэплъытэ хъунущ дэтхэнэ лъэпкъми и тхыдэр, къикIуа гъуэгу кIыхьыр, а гъуэгуанэм щигъуэта зэхэщIыкIыр, къэзыухъуреихь дунейм хуиIэ щытыкIэр къызэрыщ гъуджэу. 

ЕгъэджакIуэм и лъахэм – сурэт лъагъуэкIэ

КъБР-м Егъэджэныгъэмрэ щIэныгъэмкIэ и министерствэм «ЕгъэджакIуэм и лъахэм» («Учитель за порогом класса») фIэщыгъэр зыгъуэта сурэт зэхьэзэхуэр зэрекIуэкIынум, абы и къызэгъэпэщыкIэ хъунум ехьэлIа зэIущIэ иджыблагъэ щекIуэкIащ.

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ