ЗэIусэм псэщIэ хилъхьэрт

Зи Iэужьыр мыкIуэдыжыну лъэпкъ литературэм къыхэнахэм ящыщщ Сокъур Мусэрбий. Ар зэрыусакIуэ гъуэзэджэм къищынэмыщIауэ, тхыгъэм и купщIэр, абы и зэхэлъыкIэр фIыуэ зыхэзыщIэ критик Iэзэт ар. Абы и лъэныкъуэкIэ иригъэкIуэкIа лэжьыгъэм теухуащ Къэжэр Хьэмид и тхыгъэр.
«Сокъурым и IэдакъэщIэкI дэтхэнэми хэплъагъуэрт абы нэщэнэ хуэхъуа хьэлыр: япэкIэ плъэныр, иджыри жамыIар, зыми гу зылъимытар къэхутэныр.
КIыщокъуэ Алим зэрытхакIуэшхуэм нобэ зыми шэч къытрихьэжу си гугъэкъым. Ауэ ар - нобэщ. 50-60 гъэхэм (Сокъур Мусэрбий къытригъэзэжурэ КIыщокъуэм и творчествэм тетхыхьу щыщIидзам щыгъуэ) Iуэхур зэрыщытар нэгъуэщI зыгуэрущ. «Диссертацэ тебухуэн хуэдэу къилэжьрэ абы сытми?» - къызыпхагъэIукIырт псори зэдаIуэу зыми емыдэIуэжхэм. Абыхэм ядежьууни ягъуэтынтэкъэ? Ауэ Сокъур Мусэрбий ауэкъудеи хъымпIар ищIакъым – хэт сыт жиIэми (ар зытеухуар КIыщокъуэ Алим и усыгъэхэрт), ихъуэжакъым, КIыщокъуэм и творчествэм ехьэлIауэ иригъэкIуэкI къэхутэныгъэ лэжьыгъэри нэхъ щIигъэхуэбжьа, нэхъ игъэткIия мыхъумэ, зымащIэкIи нэхъ игъэкIэщхъакъым. 
Сокъур Мусэрбийщ КIыщокъуэ Алим и талантым хуэфэщэн псалъэ ди литературоведенэм, ди критикэм япэу щыжызыIар. Аращ къэзыхутари ди лъэпкъ литературэм и кIуэцIкIэ поэзием и зы лIэужьыгъуэу философиер зэбэкI усыгъэкIэ зэджэм и къехьэжьакIуэу КIыщокъуэ Алим зэрыщытыр; аращ зи IэдакъэщIэкIыр КIыщокъуэ Алим и творчествэм теухуауэ иджыпстукIэ щыIэ къэхутэныгъэ лэжьыгъэхэм я нэхъ пIащэри («Лирика Алима Кешокова», Н., I969). 
ЩIэныгъэм и IэмалкIэ ди лъэпкъ литературэр къапщытэу зэрыщIадзэрэ куэд дыдэ щIакъым. Абы щIэдзапIэ хуэхъуауэ къэлъытапхъэр 30 гъэхэм Нало Жансэхъу итха статьяхэр ару къыщIэкIынущ. Абы къыпащащ нэгъуэщIхэми, ауэ ди лъэпкъ литературэр езыгъэфIэкIуэфын критикэ зэфIэувэн папщIэ Сокъур Мусэрбий илэжьар зыми хуэдэжкъым. Сокъурым и ныбжьэгъу пэжу къекIуэкIа Шэвлокъуэ Петр абы теухуауэ жиIам арэзы узытемыхъуэну зыри хэлъкъым: «Iуащхьэмахуэр» къыдэкIын щыщIидза 1958 гъэм къыщегъэжьауэ Сокъур Мусэрбий зэхъуэкI имыIэу и редколлегием хэтащ. Хэта къудейкъым – журналым къахь дэтхэнэ тхыгъэми и фIагъри, и дагъуэри зылъагъу критикыр емыджауэ, зыхуэфащэр тэмэму дунейм къытехьэн папщIэ и Iэ угъурлыр «хэмыIэбауэ» тхыгъэ щIагъуэ къытехуакъым «Iуащхьэмахуэм» илъэс 30-м щIигъум къриубыдэу! Езы Мусэрбий и IэдакъэщIэкI тхыгъэ телъыджэхэри псом япэу зытетар адыгэ журналырщ. Абы кърикIуащ IуэхуфI куэд: илъэс Iэджэм къриубыдэу «Iуащхьэмахуэм» и напэкIуэцIхэм тета литературно-критическэ тхыгъэхэр, обзор, рецензэхэр арщ а илъэсхэм къыщыщIэдзауэ зэпэща, зызыужь литературнэ критикэм и купщIэу увар». 
Пэжщ Шэвлокъуэм жиIар. ИкIи абы къокI: Сокъур Мусэрбий и Iэужьыр къыщылъыхъуапхъэр абы и Iэ зыщIэлъ тхыгъэхэм я закъуэкъым. 
1977 гъэм къыдэкIауэ щытащ Сокъур Мусэрбий и тхылъ, «Литературэм и бэкъуэкIэ» зыфIищар. Абы ихуат къэбэрдей литературэм къикIуа гъуэгуанэм щриплъэжым нэхъ къыхэгъэбелджылыкIыпхъэу критикым къилъыта Iуэхугъуэхэр екIуу щызэпкърыха тхыгъэ купщIафIэхэр. Абыхэм авторыр гупсэхуу щытепсэлъыхьырт лъэпкъ литературэ зэпцIагъащIэм и япэ лъэбакъуэхэм къыщыщIэдзауэ ди деж прозэмрэ поэзиемрэ зэрызыщаужь хабзэм, жанр щхьэхуэхэм зэрызыкъызэкIуэцIах нэщэнэхэм, а жанрхэр къэзыгъэIурыщIа лIыфIхэм я гуащIэдэкIым зыдэплъеипхъэу хилъагъуэм, тхакIуэ пажэхэр лъэпощхьэпоуэ зыIущIам щхьэж зэрехъулIам. «Дэтхэнэ лъэпкъми и литературэр япэ езыгъэжьа тхакIуэм и пщэ нэхъ къалэнышхуэ къыдохуэ, – щыжеIэ Сокъурым ЩоджэнцIыкIу Алий триухуа и тхыгъэм. – Гугъущ щIэныгъэм пэIэщIэу лIэщIыгъуэ IэджэкIэ къекIуэкIа цIыхубэм я псэр дахагъэм хуэгъэушыныр. НыбжькIэ лъэпкъым зэригъэпэща бзэм налкъут къыхэзымыхыф тхакIуэм а лэжьыгъэр хузэфIэкIынукъым, ауэ аркъудеймкIи Iуэхур зэфIэкIыркъым». ЩоджэнцIыкIу Алий, тхыгъэ поэзием и классикхэр зыдигъэIэпыкъуурэ, адыгэ тхыгъэ усэр IуэрыIуатэм къыхигъэкъэбзыкIащ. Абы псынщIэ, еджэгъуафIэ ищIащ адыгэ усэ едзыгъуэр, усэ сатырыр игъэжанащ, ахэр зызыужьа поэзием и хабзэмкIэ быдэу ипсыхьащ, икIэм-икIэжым, иджырей адыгэ усэ тхэкIэм и хабзэр мыкъутэжыну иубзыхуащ».
Сокъур Мусэрбий и тхыгъэхэр дунейм къытехьэу щыщIидзам щыгъуэ ди лъэпкъ литературэхутэ щIэныгъэр (критикэри абы и гъусэу) зэпцI къудейт. Пэжщ, Нало Жансэхъу къыщIэнат лэжьыгъэ купщIафIэ зытIущ (ауэ ахэр зэрытхар урысыбзэт). ТхакIуэхэм (Теунэ Хьэчим, Шортэн Аскэрбий, н.) статья, рецензэ хуэдэ гуэрхэр къапкърыкIмэ, ахэри зэхьэлIар ди литературэм и тхыдэм и зы кIапэ пыухыкIат. КIэщIу жыпIэмэ, литературэм и теорием, эстетикэм адыгэбзэр зэрехъулIэнур иджыри IупщIтэкъым. 
Мис ар наIуэ къэзыщIар, зебгъэубгъуф закъуэмэ, адыгэбзэр щIэныгъэм зэрыхуэлэжьэфынур, абы зэфIэкI ин зэрихъумэр, Iэмал телъыджэхэри къызэрыкъуэкIынур зыгъэбелджылар Сокъур Мусэрбийщ. 
Сокъур Мусэрбий и къэхутэныгъэ лэжьыгъэхэр, и критикэ статьяхэр къытехуащ «Краткая литературная энциклопедия» (М., 1962-1978, томибгъу хъууэ), «Литературный энциклопедический словарь» (М., 1987) жыхуиIэхэм я напэкIуэцIхэм, ди республикэм, Москва, Ростов, Мейкъуапэ къалэхэм къыщыдэкI газетхэм, «Iуащхьэмахуэ» журналым, щIэныгъэхутэ институтымрэ университетымрэ я «Ученэ запискэхэм»; езыр псэу щIыкIэ тхылъ щхьэхуэуи тIу дунейм къытехьауэ щытащ; 1995 гъэм Шэвлокъуэ Петр къыдигъэкIыжащ Сокъур Мусэрбий и тхыгъэхэр щызэхуэхьэса томышхуэ, ауэ мы тхылъми имыхуэу куэд къэнащ (ахэр къызэрыдэкIыпхъэм хуигъэхьэзырыну Шэвлокъуэр хунэсыжакъым)». 
Безрыкъуэ Данэ.
Поделиться:

Читать также: